Херсонщина вочевидь б’є рекорди…з антирекордів. За розповсюдженням туберкульозу й онкологічних захворювань ми одні з національних лідерів, рівень злочинності, за даними облпрокуратури,у нас  також один з найвищих в Україні. А от рівень доходів населення – один із найнижчих. Тепер же маємо новий антирекорд: за даними голови Держлісагентства України Андрія Заблоцького, масштаби браконьєрської вирубки зелених насаджень у нашому регіоні можна порівняти хіба що з Харківщиною. Та на Харківщині ліс займає близько третини території, а на степовій Херсонщині – якихось чотири відсотки. Відповідно, і втрати вдесятеро дошкульніші. І найгірше те, що збитки від браконьєрських вирубок зростають із просто-таки шаленою швидкістю.
 
Порівняймо: у 2016 році втрати від хижацьких вирубок в Херсонській області склали 774 кубометри деревини, у 2017-му – 2659 кубометрів, у 2018-му – 963 кубометри. А за 2019-й – вже 60 тисяч кубометрів! Звісно, можна порахувати, скільки це коштувало б у грошовому вираженні. Та простіше було б сказати, що в середньому сто кубометрів деревини можна отримати з гектару лісу. Тобто через браконьєрство Таврія всього лише за рік втратила близько шестисот гектарів насаджень! І це – не рахуючи знищення дерев пожежами та шкідниками, також у немалій кількості.
 
 
Ви запитаєте: як працівники лісгоспи могли допустити таке варварське винищення зелених оаз? А все дуже просто: саме з 2016 року держава повністю припинила їх бюджетне фінансування, відбуваючись «подачками» у вигляді доброчинної допомоги з інших регіонів, де лісові господарства є прибутковими. Але тих пожертвувань ні на що не вистачало, зарплату людям не платили місяцями, тому вони почали масово звільнятися. Були такі лісництва, де взагалі не зосталося жодного працівника, і наглядати за лісами було просто нікому! Чим нелегальні дроворуби із задоволенням користувалися.
 
Зараз, щоправда, схаменулися, й фінансування лісгоспів з держбюджету відновили. Хоч і не в таких обсягах, як треба насправді. Однак вирубані дерева за хвилину не виростають, і вакансії миттєво не заповнюються, тож «реанімувати» галузь швидко не вийде. Тим більше, що зарплати у працівників лісгоспу як були мізерними, так і залишилися. А підставляти голови під браконьєрські сокири й кулаки за винагороду меншу, ніж заробіток прибиральниці в офісі – вибачайте, охочих небагато. Отже, перспектива невтішна: за підсумками нинішнього року пеньків у соснових та акацієвих гаях Херсонщини точно не поменшає.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.