Чи переможе життя: скільки ще українці відчуватимуть наслідки війни

Нині чисельність населення України стрімко скорочується, що може мати серйозний вплив на економіку країни, політичну стабільність, етнічний склад і здатність вести війни в майбутньому.

Про це повідомляє The Washington Post.

 

Видання зазначає, що, за оцінками чиновників, населення України, включно з окупованими територіями, зараз становить трохи менше 36 млн осіб. Однак ці цифри є оціночними і насправді можуть бути нижчими.

 

 

Автор публікації припускає, що в разі збереження цих демографічних тенденцій населення України становитиме близько 25 млн до середини століття і лише 15 млн - у 2100 році.

Українські науковці також вважають, що війна буде десятиліттями позначатися на віковому складі населення нашої країни. 

 

"Україна вже й так втратила дуже багато населення через міграційний відплив, через війну. 18-22 - це ж не єдина вікова категорія, яка виїжджала. Виїжджали ж і ті, кому до 18 років. Тобто насправді ми ці "провали" будемо бачити ще дуже довгий час. Так само як на сьогоднішній нашій віковій піраміді населення України - ми можемо там бачити наприклад вплив ІІ Світової війни", - зазначила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко в ефірі "Київ24".

За її словами, довгострокові прогнози, які створює ООН щодо населення всіх країн, будуються за інерційними припущеннями. Там закладаються прогнози народжуваності по кількох сценаріях. Тобто там все залежить від народжуваності. 

 

"Але для України найбільша проблема в демографії - тривалість життя занадто коротка, дуже багато людей помирають передчасно. Відставання по тривалості життя було ще до війни і до пандемії. Зараз, з війною, це все значно ускладнилось, показники ще знизились, і для чоловіків ситуація набагато гірша, бо чоловіки беруть безпосередню участь у бойових діях. І буде велика втрата чоловіків призовного віку", - сказала Ткаченко.

На її думку, міграції також можуть значно змінити ситуацію з демографією країни в сучасному світі. В нашому випадку все залежатиме від того, чим завершиться війна і що буде далі в Україні.

 

 

На переконання Ткаченко, такого щоб всі виїхали з України - точно не буде, бо не так легко люди наважуються змінювати щось у своєму житті. Варто ще врахувати, що ті люди, які перебувають зараз у європейських країнах та мають захист, - не всі зможуть там залишитись, якщо навіть дуже хотітимуть цього. 

Також все залежатиме від того, чи буде в Україні якась стратегія розвитку, чи будуть перспективи швидкого відновлення країни, бо, по суті, країну доведеться будувати заново.

 

"Стосовно того, що ми відкриємо кордони і до нас хтось дуже швидко приїде. Ви знаєте, трудові мігранти не їдуть у бідні країни. Взагалі мігранти в бідні країни не їдуть. Вони їдуть за грошима. Насправді, може трапитися так, що коли кордони відкриють для всіх, то може відбутися ще більший відплив населення, тому що поїдуть якщо не на зовсім, то на заробітки. А мігранти не поїдуть у бідну країну", - пояснила демограф.

Невтішні тренди

За інформацією Мін’юсту, за шість місяців поточного року в Україні народилося 86,8 тис. немовлят, тоді як кількість померлих за цей же період сягнула 249 тис.

 

Стосовно народжуваності, то вона - майже на рівні минулого року: цьогоріч з’явилися на світ 86 795 немовлят, а торік - 87 655.

Проте ця статистика - ланки невтішного тренду останніх 10 років: за цей час рівень народжуваності зменшився у 2,2 раза - з 32 тис. щомісячної кількості народжених у 2016 році до 14 тис. 2025-му.

 

 

Найбільше немовлят цього року традиційно народилися в Києві - 9 947, що становить 12% від загальної кількості новонароджених. Далі йде Львівщина із 8 282 або 10% немовлят, а після неї - Дніпропетровщина, відповідно, 6 670 або 8% малюків.

 

У 7 регіонах, попри війну, відзначають навіть невеличкий приріст народжуваності: на Київщині та Волині - на 6%, на Львівщині - на 5%.

А в прифронтових територіях народжується менше дітей: у Донецькій області за рік народжуваність зменшилася майже вдвічі (-47%), на Херсонщині - на 11%, на Чернігівщині - на 10%.

 

Протягом першого півріччя померли 249 002 людини, що приблизно на рівні минулого року. То ж виходить, що на одного новонародженого припадає троє померлих. Цей показник не змінюється за останні 5 років. Таким чином населення країни зменшується більш ніж на 300 тис. щороку.

 

 

Нещодавно, намагаючись вплинути на поліпшення демографічної ситуації, Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо збільшення грошової виплати сім’ям після народження дитини з 41 280 грн до 50 000 грн. Чи може це зупинити негативну демографічну тенденцію?

На думку демографа, доктора економічних наук Олександра Гладуна, висловлену в коментарі hromadske, нинішню підтримку сім’ям слід вітати, але на рівень народжуваності це не вплине, адже підхід має бути комплексним.

 

Тому, він вважає, що важливим компонентом державної підтримки для сімей з дітьми був би також безвідсотковий кредит на придбання житла за таким принципом: з’являється дитина - у сім’ї має з’явитися додаткова кімната.

Окрім того, важливо також зменшувати податки на доходи для сімей, в яких народжуються діти.

До слова, за даними Євростату, станом на 1 січня 2025 року населення ЄС становило 450,4 млн жителів, що на 1,07 млн більше, ніж у попередньому році.

 

Причому це вже четверте поспіль зростання після спаду в 2021 році, спричиненого наслідками пандемії COVID-19.

Якщо брати більші часові рамки, то населення країн Євросоюзу зросло з 354,5 млн осіб у 1960 році до 450,4 млн осіб на 1 січня 2025 року - на 95,9 млн осіб.

 

Щоправда, в останні десятиліття темпи зростання поступово сповільнилися: чисельність населення Європейського Союзу збільшувалася приблизно на 0,9 млн осіб на рік протягом 2005-2024 років, тоді як, наприклад, у 1960-му приріст склав близько 3 млн осіб.

За даними на 1 січня 2025 року Німеччина (19% населення ЄС), Франція (15%) та Італія (13%) були найбільш густонаселеними країнами, на які припадала майже половина (47%) всього населення ЄС.

 

Найвищі темпи приросту населення зареєстровані в 19 країнах: Мальті (+19,0 на 1 000 осіб населення), Ірландії (+16,3) та Люксембурзі (+14,7).

Зменшення населення зафіксовано у восьми країнах ЄС, найбільше - у Латвії (-9,9 на 1 000 осіб), Угорщині (-4,7), Польщі та Естонії (-3,4).