Минуло кілька днів, а генічани досі переповідають один одному моторошну історію, яка сталась після приїзду юних земляків з Адигеї. Саме цей суб’єкт рф, нагадуємо, окупанти вибрали «шефом» для Генічеського району. На початку серпня на запрошення керівництва республіки діти з багатодітних сімей у супроводі декількох батьків на автобусах поїхали до «шефів» на відпочинок. Дивно, але батьки, які зовсім не турбуються за безпеку синів і доньок (у воєнний час!) таки знайшлись. Чи вони справді повірили у маячню окупантів про «россию тут навсегда», чи любов до дармового (поїздка і відпочинок відбувались за рахунок приймаючої сторони) переважила над всіма здоровими інстинктами, невідомо. Поїхали навіть діти з родин, які проживають у Генічеську біля самісінького Азовського моря, де можна відпочивати і відпочивати.
В Адигеї наші юні земляки перебували у таборах «Лань» і «Горний». Там, як пише окупаційна преса, їх провідував навіть голова республіки Мурат Кумпілов. Діти, буцімто, розповіли йому, що їм все подобається. Особливо, мовляв, культурна програма: їх, зокрема, навчили танцювати черкеські танці.
Днями відпочивальники повернулись. Живі здорові – спитаєте? У тому то і річ, що не всі. За кілька годин після приїзду померла 12-річна генічанка. Дівчинка була дуже худою для свого віку і важила лише 20 кг. Виявилось, що в Адигеї вона перебувала у лікарні, а по дорозі назад у генічанки двічі зупинялось серце, проте до лікувальних закладів у Криму її ніхто не завіз. На Чонгарі на бідолашну чекала «швидка» з Генічеська, проте дива не сталось – у лікарні вона померла від виснаження. Як покійна могла отримати довідку для відпочинку, не відомо. Як і те, що насправді відбувалось у росії з нашими дітьми.
.
