Для мирної людини опинитися в епіцентрі бою – неймовірний ризик. А от на Херсонщині посеред лінії фронту опинилася…риба. І їй, а не тільки людям, також ведеться несолодко. 
Ще кілька років тому підприємець з села Станіслав Сергій Некрасов орендував біля села Олександрівка великий став, і узявся розвивати на його базі приватне рибоводне господарство. Тільки минулого року він закупив та випустив у водойму дві тонни молоді товстолоба й чотири тонни молоді коропа, взимку 2022-го додав ще п’ять тонн коропчуків. Вони добре набирали вагу, й цьогоріч мав зняти непоганий врожай з голубої ниви, та всі плани й мрії перекреслила війна. Треба ж такому статися, що мальовничий ставок Сергія Некрасова потрапив у самісіньке пекло тривалого вогневого протистояння! 
 
Російські війська, які майже стерли село Олександрівку з лиця землі, зайняли позиції з одного боку великого ставка площею у 72 гектари, українці – з протилежної його сторони. По усіх напрямках вдень і вночі летять снаряди та міни, територію «прострілюють» снайпери. Збудована рибоводом насосна станція, яка підкачувала до ставка воду з лиману, згоріла. Розтрощені господарські будівлі й трактор, вибухи знищили баркас та снасті. Тільки обгоріле залізяччя залишилося від дорогезної фури «МАН», що її законний власник наївно залишив на зберігання знайомим у «віддаленому тихому місці». Частина снарядів принагідно падає у воду та глушить рибу. Тож невідомо, скільки коропів і товстолобів вижили у тому кошмарі, де й люди щодня гинуть. 
 
 
Сергій Некрасов – з тих підприємців, котрі кожну зароблену копійчину вкладають у справу свого життя. Отож вільні кошти рибовод витратив на зарибок, а тепер залишився ні з чим. Виїхав на Волинь, де заради хліба насущного працює робітником на будові. Але окупанти й досі не залишають розореного ними чоловіка у спокої. Днями залізли до його будинку у Станіславі «з обшуком». Жінка, котра наглядала за хатою, розповіла: озброєні бандити покрали й винесли спиртне, а потім знайшли камуфляжну форму, в якій рибовод порався по господарству й ходив на риболовлю. Її забрали, як «трофей». І давай із речами азартно фотографуватися – мовляв, виявили докази причетності абсолютно мирної людини до партизанів. Що вони зробили б із самим господарем – здогадатися неважко: тому дуже пощастило, що встиг покинути окупований регіон раніше.
 
- «Асвабадітєлі» звільнили мене від усього, що мав. Та я не втрачаю надії повернутися на Херсонщину після її визволення. Знову піти на риболовлю й зварити запашну юшку, сівши за стола у компанії друзів, - сподівається Сергій Некрасов. – Нормальне життя ще повернеться, коли українські воїни виженуть орків з нашої землі».