На Херсонщині біля Антонівського мосту знову були вибухи. Чому українські захисники роблять стільки ударів по переправі – читайте у матеріалі.
В ефірі 24 каналу військовий оглядач Денис Попович розповів, що є дві причини, чому Антонівський міст стоїть після стількох ракетних ударів.
За його словами, по-перше, HIMARS не зовсім призначені для знищення таких споруд, як мости. По-друге, це така ціль, яку дуже важко знищити за допомогою ракет.
 
"Давайте ми згадаємо багаторазові потуги росіян знищити міст, який йде через Затоку на узбережжі Чорного моря. Там скільки було атак? Щонайменше 6 чи 7 й він досі стоїть, немає підстав, що він рухне", – пригадав експерт.
 
 
Для того, щоб повністю вивести міст з ладу, треба, аби впав проліт. Досягти цього ракетним ударом дуже складно – була б велика вдача. Це можна зробити лише прямим підривом, диверсією, – пояснив Денис Попович.
 
Він додав, що вже багато говорили про роль Антонівського мосту, як автомобільного, так і залізничного. А також про переходи через греблю Каховської ГЕС та по Дар?ївському мосту. Це 4 нитки, на яких підвішена вся логістика росії на правобережжі Херсонської області, не рахуючи понтонних та паромних переправ
"Проте ми знаємо, що пропускна здатність цих об?єктів значно менша Тому вони весь час намагаються відновити Антонівський міст, зокрема для того, щоб там пересувалася хоч якась техніка. Щоразу ми завдаємо ударів, щоб ті потуги зірвати", – розповів Попович.
_____________________________________________
Збройні Сили України вкотре завдали удару по Антонівському мосту, але росіяни говорять, що це робота їхньої протиповітряної оборони. Втім, такі заяви не відповідають дійсності.
Функцію ППО сьогодні там виконує хіба сам Антонівський міст. Таку думку 24 каналу висловив перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський.
 
ППО окупантів – це Антонівський міст
Він перехоплює всі ракети, які застосовують ЗСУ та чудово їх збиває собою, – зазначив заступник голови Херсонської облради.
За його словами, Збройні Сили України сьогодні гарно відпрацювали по Антонівському мосту. Наразі ще уточнюють інформацію щодо пошкоджень, за попередніми даними вони там значні.
Соболевський додав, що також пошкоджено понтонну переправу, яку окупанти збудували біля Антонівського мосту.
 
.
 
Кожен міст добре охороняється окупантами
Соболевський розповів, що вчора були відпрацювання по Каховській ГЕС. За інформацією місцевих, знищено не тільки міст, а й певну кількість військової техніки ворога. Втім, інформація потребує уточнення від Збройних Сил України.
 
Сьогодні кожен міст добре охороняється окупантами. Вони дуже ретельно спостерігають, щоб люди не використовували телефони для того, щоб знімати ці конструкції, – зауважив заступник голови Херсонської облради.
За його словами, загарбники розуміють, що хтось з місцевих мешканців може співпрацювати зі Збройними Силами або Службою безпеки України, тому намагаються цих людей відстежувати. Крім того, коли мости після ударів закриті окупанти не підпускають туди місцевих.
_____________________________________________

The Economist про життя в Херсоні: Окупанти вибивають з українців зізнання, що НАТО вчив їх вбивати мирних людей

Росіяни переконують, що вони прийшли в Херсон назавжди, а місцеві жителі говорять, що окупація повернула їх на 30 років в минуле.
Листки з іменами людей, які зникли безвісти, висять на деревах у Херсоні, який Росія тримає в окупації з березня. Найбільший торговельний центр міста в руїнах. Місцеві банки зачинені, а компанії почали платити зарплати російськими рублями. Українці можуть відкрити рахунки в одному чи двох нових банків з Росії, але лише за умови, якщо вони отримають російський паспорт.
 
Українські мобільні номери більше не працюють. Тож люди, в яких вдома є інтернет, ставлять роутери ближче до вікон, щоб перехожі могли під’єднатися. Школи готуються до навчання за російською програмою. Вчителів, які виступають проти окупації, звільнили. «Росія тут назавжди» - каже напис на бігборді. «Ми повернулися на 30 років назад у минуле», - сказала місцева блогерка Юлія Гладка.
 
 
Жителі Херсона, які змогли поїхати з міста, а також дехто з тих, що досі там, описали The Economist, на що схоже життя в окупації. У вересні Росія планує провести фальшивий «референдум», який повинен закріпити російську владу в Херсонській області й інших частинах півдня України. Але українська армія знищує російські військові бази і лінії забезпечення за допомогою артилерії, сподіваючись змусити російські війська відступити. Тим часом, цивільні стараються поїхати з регіону. З початку війни це зробили десятки тисяч місцевих жителів.
 
Біля супермаркета на околицях Запоріжжя, розташованого за 300 кілометрів від Херсона, переселенці зупинилися, щоб перепочити після чотирьох днів у дорозі. Волонтери допомагали жінці старшого віку, яка втратила свідомість від виснаження. Олександра, яка поїхала з Херсона з чоловіком, донькою і онуками, сказала, що росіяни почали обстрілювати українські позиції, щойно їхній конвой в’їхав на територію, підконтрольну Києву. А вдома росіяни почали заселятися в квартири, які покинули українці, тікаючи від окупації.
 
Херсонці кажуть, що російські солдати, агенти спецслужб і поліцейські, лояльні до загарбників, хапали колишніх українських солдатів і тих, кого підозрювали в організації диверсій. Декого з них садили перед камерами і змушували зізнатися в неймовірних злочинах. Гладка каже, що бачила одного зі своїх сусідів на одному з російських телеканалів. Він розповідав, що нібито сили НАТО і український уряд вчили його «знищувати» мирних мешканців.
 
 
В селах ситуація ще гірша. Віра, яка жила в селі у Херсонській області, розповіла, що російські військові обшукали її дім, шукаючи її чоловіка, який в минулому служив в армії. Вони погрожували вбити її і дітей, якщо вона не скаже, де він. Жінка відповіла, що не знає. І вони їй повірили. На початку серпня, коли українські снаряди почали падати на село, вона вирішила поїхати разом з матір’ю і двома дітьми.
«Обстріли відбуваються щодня. І стане ще гірше», - сказала Віра.
 
В північній частині Херсонської області, яку армія України вже визволила, пам’ять про окупацію ще жива. В селі Наталине російські солдати оточили групу місцевих чоловіків, після чого зімітували їхню страту.
«Вони спитали, чи чоловіки служили в армії України, а потім почали стріляти в них над головами», - сказала Аліна (ім’я змінене).
 
Неподалік стояв мікроавтобус, який військові Росії вкрали у сусіда Аліни. На ньому все ще намальована літера Z. Поки вона розповідала, було чути як десь неподалік вибухали снаряди. Голова місцевої територіальної громади Ганна Шостак-Кучмяк сказала виданню, що росіяни викрали щонайменше 20 місцевих жителів за час окупації. З того часу про них нічого не відомо. Всього в Херсонській області таким чином зникли щонайменше 600 людей, згідно з даними Human Rights Watch. Інші постраждали від тортур.
«Всі знають, що сталося в Бучі. Гадаю, коли ми визволимо Херсон, ми почуємо ще багато таких історій або й навіть гірших», - сказав начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
 

 
The Economist пише, що мине час, перш ніж армія України буде мати можливості визволити Херсон. А тим часом партизанські атаки тільки посилюються. З другої половини липня ракети підірвали потяг, який віз російську зброю і військових з Криму. Вибух на дорозі вбив двох працівників поліції, які перейшли на бік окупантів. Голова маріонеткової адміністрації в Херсоні впав у кому після отруєння. А іншого колаборанта у Новій Каховці застрелили. В Україні кажуть, що учасники руху опору мають відношення до кожної з цих атак.
 
Місцеві допомагають українській армії, як тільки можуть. І це інколи дуже дорого їм коштує. Український військовий з позивним «Маст» сказав, що люди в окупації часто надсилають його побратимам інформацію про російські позиції, використовуючи мобільні телефони. Інколи таких місцевих хапають російські військові. За словами «Маста», щонайменше одного з них вбили.
.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:  Удар по Антоновскому мосту сняли на видео