Військовий комісар Херсонського обласного військового комісаріату полковник Ігор Будниік розповів, кого сьогодні потребує українська армія, як проходитиме осінній призов, і чим займатимуться загони тероборони.
 
– Із призовного контингенту області мали відібрати 690 добровольців для проходження військової служби  за контрактом, але деякі райони навіть не наблизилися до виконання плану. Чи є в цьому провина військових комісарів, які працюють на місцях?
 
 
– Призов на військову службу за контрактом –  це завдання державне, а не виключно військове. Зокрема, головою призовної комісії в районі є не військовий комісар, а заступник голови районної державної адміністрації. Завдання військового комісара – вести облік призовників, вручити повістку. Зараз одночасно проводяться і набір на військову службу за контрактом, і осінній призов на строкову військову службу, під час якого ми повинні набрати 555 чоловік.
–  Під час призову військовим комісарам все так же доводиться «ганятися» за призовниками?
 
– Якби у нас в країні законодавство працювало як належить, то, згідно чинного законодавства України, після виходу Указу Президента про черговий призов, кожен призовник віком до 25 років протягом 10 днів, незалежно від того, отримав він повістку чи ні, – зобов'язаний з'явитися до військового комісаріату за місцем приписки. Якщо не з'явився, його можна було б притягнути до адміністративної відповідальності. Але це не діє через недосконалу законодавчу базу. Насправді ж відбувається так: «я повістку не отримував, отже, нічого не знаю».
 
Багато громадян помилково вважає, що оскільки викликають до військкомату чи з’являєшся сам, то відразу – «берці в зуби» і відправляють до війська. Насправді, в першу чергу визначається стан здоров'я призовника, його придатність до військової служби. Крім того, існує ще ряд факторів, за якими надається відстрочка від призову, наприклад, навчання в навчальних закладах.
– Основою української армії зараз є контрактники?
 
.
 
– На мою особисту думку, коли ввели контракт, українська армія втратила можливості більш інтенсивного професійного розвитку. Візьмемо для прикладу офіцерський корпус. Офіцера навчали 4-5 років, присвоїли йому військове звання, направили служити до військової частини. І людина знала, що 25 років вона повинна відслужити державі, за що й отримує всі належні пільги, в тому числі і право вийти на пенсію раніше, ніж це передбачено законодавством для пересічних громадян держави.
 
Коли ж ввели діючу контрактну систему, лейтенант, на якого держава витратила кошти і підготувала як фахівця, відслуживши 3 роки став задаватись питанням, чи продовжувати дію контракту, чи ні. Якщо він звільняється, залишається порожнеча, яку наповнити фактично немає ким протягом тривалого часу. Отже, якщо серед 100 офіцерів з’явиться  30-40 порожніх місць, то це вже ніяк не можна назвати ефективною роботою.
 
Звичайно, ця система є більш демократичною, але, починаючи з 2004 року, через це Збройні Сили України почали втрачати фахівці. Наразі у нас погане становище з категорією молодших офіцерів. Командири взводів, рот, тобто лейтенанти, старші лейтенанти, капітани – це та категорія військових керівників, яких конче не вистачає. Тому зараз старші лейтенанти 45-річні, замість 25-річних. Цей, так би мовити, вакуум через 5-10 років призведе до дефіциту командирів батальйонів, полків, бригад, в яких повинна вирости теперішня молодь.
– Які нині найбільш затребувані спеціальності на контрактну службу?
 
 
– Це – зв'язківці, артилеристи, військові інженери, розвідники, снайпери – вузько спрямовані спеціальності. У нас є база даних військових частин, у якій зазначено, де і які фахівці потрібні. Тому, коли до нас приходить кандидат на військову службу за контрактом, який вже має досвід служби в армії, і каже, наприклад, що він кулеметник, ми надаємо йому право обирати місце служби, якщо кулеметники потрібні в декількох частинах.
 
– У чому полягають переваги служби за контрактом крім високої заробітної платні?
 
– Грошове утримання військовослужбовця – це важливий, але не основний фактор. У теперішні часи, враховуючи агресивну політику нашого «сусіда», на передній план виходить безпека кожної сім'ї. Тому на контракт ідуть в першу чергу вмотивовані патріоти. Існує також і ряд переваг у порівнянні з цивільним населенням, як то безкоштовне навчання. Є вищі навчальні заклади, які готові приймати без іспитів на безкоштовне навчання військовослужбовців, що повертаються після виконання завдань із зони АТО. Також є можливість менше платити за житло та комунальні послуги. Нажаль, зустрічаються проблеми з проїздом у маршрутних таксі, коли водії безпідставно відмовляються перевозити безкоштовно учасників бойових дій.
 
 
– Які завдання будуть виконувати загони територіальної оборони, які зараз створюються в області?
 
– У кожному районі будуть створені загони оборони. Вони формуються із патріотично налаштованих добровольців, які проходять навчання. Під час  занять їм пояснюють правила застосування різноманітних зразків стрілецької зброї. Для тих, хто у війську не служив, проводяться початкові вправи з бойової стрільби. Та й ветеранам не завадить згадати, як треба поводитись із зброєю, прислухатись і придивитись до порад досвідчених учасників боїв на сході України щодо сучасних способів та методів збройних змагань.
Головна мета загонів – надання допомоги національній поліції, правоохоронним органам щодо підтримання порядку на території районів. В першу чергу це – охорона державних об'єктів: адміністрацій, мостів, електростанцій тощо, які забезпечують життєдіяльність населення. На цих об'єктах навчання будуть проводитися додатково.
 
Ці загони територіально будуть перебувати у своїх районах. Із них не будуть формуватися батальйони для відправки на передову.
 

 
Крім того, для посилення охорони стратегічних об'єктів зараз формується ще й стрілецький батальйон. Цей підрозділ буде працювати на території всієї області. До нього увійдуть мешканці Херсонщини, але більш підготовлені, ніж в районних загонах територіальної оборони.