Генерал-майор Андрій Ковальчук залишає посаду командувача оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних сил України.
Про це він повідомив на офіційній сторінці командування у соціальній мережі Facebook. Військовий подякував побратимам за спільну службу, зазначивши, що ці два з половиною роки стали непростим та насиченим періодом життя для всіх.
"Ми разом звільнили від окупанта частину Одещини - острів Зміїний - і левову частку територіального моря України, Миколаївщину і Херсонщину на правому березі Дніпра. Ми виконували бойові завдання, відбиваючи зухвалий ворожий десант, відкидаючи і втопляючи ворожі кораблі, створюючи безпрецедентні історичні факти новітньої ери наших Збройних Сил.
Ми з вами жорстко билися з ворогом на півдні, наші бригади показали себе якнайкраще в бойовій роботі, ми забезпечуємо і підтримуємо їх і сьогодні, коли вони на східному напрямку випалюють нечисть із нашої землі, мужньо протистоять ворожим атакам.
Я пишаюся тим, що мав честь і довіру бути вашим командиром, бути командувачем славетного й норовливого Півдня, якій вміє бути лагідно-теплим і гостинно-привітним для своїх та бурхливо-пекельним, люто-штормовим для ворогів", - написав він.
Ковальчук повідомив, що залишається в армійській родині, він займатиметься вихованням молодих офіцерів.
Що відомо про Ковальчука:
Військового призначили на посаду командувача оперативного командування "Південь" Сухопутних військ ЗСУ у серпні 2021 року. Ковальчук брав участь у звільненні правого берегу Херсонської області. Також під його командуванням військові частини та з'єднання діяли в Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях.
На початку війни, у 2014 році, воював у складі 80-ї окремої аеромобільної бригади, під час деблоковування Луганського аеропорту отримав поранення.
У серпні 2016 року Ковальчука нагородили званням Герой України з врученням ордена "Золота Зірка". Також він отримав ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів.
З 2016 до 2021 року був першим заступником командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
.
