Просто на очах погіршується «самопочуття» курортної перлини Херсонщини – Джарилгацької затоки. Свіжа вода з Чорного моря туди надходить із невеличкої протоки Промоїна, однак впродовж останніх років її рівень катастрофічно впав – з 1,5-2 метри до 15-25 сантиметрів. Сподівалися, що в сезон зимових штормів хвилі та течія знову поглиблять Промоїну, але цього не сталося – як і раніше, там «чайці по коліно». 
 
Унаслідок, дуже зміліла і значна частина Джарилгацької затоки, прилегла до земель оздоровниць на околиці селища Лазурне. Якщо раніше біля її берега було з півметра глибини, то зараз вона не дотягує і до десяти сантиметрів. А часом узагалі показується дно. Натомість біля Промоїни намило з вісім гектарів нового пляжу, а площа берегів протилежного острову Джарилгач, навпаки,зменшується . 
 
 
Здавалося б, чим більший той пляж, тим більше відпочивальників сюди прийдуть влітку. І тим краще для власників оздоровниць та місцевих підприємців у Лазурному – доходи зростатимуть. Аж ні. У спеку відсутність притоку свіжої води призводить до посилення заморних явищ у Джарилгацькій затоці – вона буквально смердить, і там масово гине риба, а тутешні рибалки залишаються без уловів. Та й для курортників дихати тим смородом задоволення таке собі. Те ж саме – із гостюванням у сусідніх із затокою базах відпочинку, санаторіях і дитячих таборах.
 
Поглибити Промоїну можна за лічені дні, проте отримати пакет документів на виконання таких робіт довго й складно. Адже вона знаходиться на території Національного природного парку «Джарилгацький», і там діють додаткові обмеження для таких видів діяльності. Та й проекти для них жоден спеціалізований інститут чи приватне підприємство Херсонщини не виготовляє – їх треба замовляти аж в Одесі. І це трохи не дорожче, ніж саме поглиблення протоки, що його можна виконати  за два тижні, каже Лазурненський селищний голова Сергій Бєлік. 
 
— Складно не поглибити протоку одноразово, а забезпечити умови, аби вона надалі не замулювалася. Звісно, рівень води в ній море колись відновить і природним чином, але це може статися років за вісім-десять. А за цей час узбережжя й Джарилгацька затока зміняться незворотно. І це не буде змінами на краще, — визнає Сергій Якович. 
 
.
 
Зрештою, все закінчиться тим, що роздратовані ситуацією місцеві рибалки візьмуться поглиблювати Промоїну самотужки й без жодних дозволів, як це бувало у минулі роки. Наймуть «земснаряд», і той швидко витягне з дна зайвий пісок та мул, тож вода з Чорного моря знову надходитиме у Джарилгач не «по краплях», а потужним потоком. Але те, що люди відкопали, течія можна знову занести піском за лічені місяці або ж навіть тижні. Та й правоохоронні органи не проминуть нагоди стягнути з порушників природоохоронного законодавства якийсь штраф, чи навіть кримінальне провадження за цим фактом «розкрутити». Тож проблема порятунку унікальної курортної затоки залишається невирішеною – на шкоду як людям, так і морським мешканцям.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.