Шлюбний договір — важливий інструмент для чіткого регулювання майнових відносин між подружжям. Він дозволяє заздалегідь визначити права та обов’язки сторін, уникнути конфліктів у разі розірвання шлюбу та врегулювати порядок користування спільним або особистим майном.
У Мін'юсті розповіли, як правильно укласти шлюбний договір, у яких випадках його можна змінити та коли договір може бути визнаний недійсним.
Що можна врегулювати шлюбним договором
У шлюбному договорі визначаються майнові права та обов’язки подружжя, у тому числі як батьків. Він укладається в письмовій формі у трьох оригінальних примірниках і обов’язково нотаріально посвідчується. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним.
Шлюбний договір може визначати:
- правовий режим майна подружжя, у тому числі майна, переданого на потреби сім’ї або подарованого у зв’язку з шлюбом;
- порядок поділу майна (зокрема, у разі розірвання шлюбу);
- порядок користування житлом;
- умови утримання одного з подружжя;
- використання майна для забезпечення потреб дітей.
Важливо: договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини між подружжям чи між ними та дітьми, не може зменшувати обсяг прав дитини чи ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Коли укладається шлюбний договір
Шлюбний договір можуть укласти:
- заручена пара, яка подала заяву про реєстрацію шлюбу до органів ДРАЦС — у такому разі він набирає чинності з моменту реєстрації шлюбу;
- подружжя — у цьому випадку договір діє з дня його нотаріального посвідчення.
У договорі може бути зазначений строк його дії або строк дії окремих положень. Якщо строк не передбачено, договір діє до моменту відмови сторін або його розірвання.
.
Зміна або розірвання договору
Односторонньо змінити або відмовитись від шлюбного договору не можна. Зміна умов можлива за згодою обох сторін (з нотаріальним посвідченням) або за рішенням суду — якщо цього вимагають інтереси однієї зі сторін, дітей чи непрацездатних членів сім’ї.
Розірвати договір можна:
- за спільною згодою подружжя;
- за рішенням суду, якщо його виконання стало неможливим.
Суд може визнати шлюбний договір недійсним, якщо:
- порушено вимогу нотаріального посвідчення;
- одна зі сторін не мала належної дієздатності;
- договір зменшує права дитини;
- створює надзвичайно невигідне становище для одного з подружжя;
- укладений під впливом обману чи насильства;
- містить положення, які суперечать законодавству чи моралі.
Особливості договору з іноземцем
Якщо один із подружжя — іноземний громадянин, сторони повинні визначити, право якої держави застосовуватиметься до договору (відповідно до Закону "Про міжнародне приватне право"). Це може бути передбачено окремою угодою або включено в сам договір.
