«Почта Херсона», яку створили окупанти, так і не запрацювала

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Херсонське відділення «Укрпошти» змогло протриматися в умовах окупації протягом 4 місяців. Але 30 червня дирекція «Укрпошти» повідомила про припинення своєї діяльності на окупованих територіях Херсонщини. Після цього фейкова влада відзвітувала про створення на базі «Укрпошти» псевдоструктури – «державного унітарного підприємства «Почта Херсона». Як працює пошта, створена російським окупантами в Криму та на захопленій території Херсонщини, аналізує NovaKahovka.City.

 

Кожна країна, яка визнана міжнародною спільнотою, може бути членом ООН. При ООН діє така організація як Всесвітній поштовий союз. Ця організація створена у 1874 році і діє понині. Мета цієї організації – сприяння поштового зв'язку між її членами. А їх на сьогоднішній день 192 держави, в тому числі Україна і Росія.

 

 

Кожна країна має власні поштові індекси, які ідентифікують населенні пункти в цій країні. Це необхідно для швидкої і оперативної обробки кореспонденції. Також індекс вказує на приналежність до певної території. В Україні існує п'ятизначний поштовий індекс, у Росії – шестизначний.

 

До 2014 року Україна в цілому й Крим зокрема спілкувалися з усім світом. Після анексії Криму в 2014 році Росія створила на півострові новий поштовий оператор «Почта Крыма». Згідно з розпорядженням уряду Російської Федерації від 21 квітня 2014 року N 648-р за підписом тодішнього голови уряду РФ Дмитра Медведєва, створюється «Федеральное государственное унитарное предприятие "Почта Крыма"», яке стає «під крило» Мінкомзв'язку РФ і не є структурним підрозділом «Почты России», не є самостійним членом Всесвітнього поштового союзу та фінансується напряму з федерального бюджету.

 

Мабуть, в уряді РФ розуміли, що в разі «приєднання» нового «поштового оператора» до «Почты России» накличе такі санкції на останнього, що в результаті РФ буде ізольованою від зовнішнього світу всерйоз і надовго. Така «гра» пов'язана в першу чергу через вплив на Всесвітній поштовий союз за допомогою щорічних внесків, а також інших чинників.

 

 

Далі – більше. Взявши за основу українські поштові індекси півострова й додавши до них попереду цифру 2, почали міняти вивіски, документацію та інші речі. Але сталося не те, що планувалося. Цивілізований світ не прийняв анексію, відповідно поштовий зв'язок з Кримом був обірваний. Звичні для кримчан речі, такі як замовлення з-за кордону товарів, стали недоступні.

 

Почався справжній цирк зі спробами обміну кореспонденції. На цьому непогано заробили різні кур'єрські служби, які, наприклад, з Керчі їхали в Краснодар, щоб через посередників отримати листи й посилки. Саме через кримські санкції великі організації РФ побоювалися заходити на півострів. Тому виникали різноманітні підприємства та організації на кшталт «Банк Крыма», «Крымские железные дороги», «Пуд» (колишній АТБ), «Миранда-Медиа» (інтернет), «Волна Мобайл», «Севмобайл», «Крымтелеком», «Win Mobile» (мобільний зв'язок).

Навіть Китай заборонив відправляти посилки і взагалі контактувати з півостровом через погрози санкцій (засудили двох підприємців за доставку товарів безпосередньо в Крим).

 

Таку саму практику було проведено на території ОРДЛО, а потім і на захоплених територіях Херсонської і Запорізької областей. При цьому якість послуг є гіршою в порівнянні з українськими та російськими підприємствами та організаціями.

 

 

Тому дуже показовою є доля «Почты Херсона», яка фактично перестала існувати, і навіть намагання окупантів набрати в штат поштарів і менеджменту провалилися –  ніхто не йде на роботу до них.

Ті одиниці, які все-таки пішли на співпрацю, тепер побоюються реального кримінального переслідування, оскільки така співпраця, згідно з Кримінальним кодексом України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої (ст. 111-1, 111-2).