Дедалі більше українських біженців залишають Румунію. Частина з них повертається додому в Україну, решта шукають притулку в інших європейських країнах. Проблема в тому, що багато українців з червня не отримують соціальних виплат на житло та харчування.
На днях група українських біженців мітингувала перед Міністерством фінансів Румунії зі скаргами на затримку соціальних виплат та з рядом інших вимог.
 
Якщо до травня гроші на оренду та харчування нараховувалися власникам житла, то з червня гроші мали перераховувати безпосередньо українським біженцям за умови, що вони шукають роботу та реєструють дітей до румунських шкіл.
 
 
Українці виконали умови румунського уряду, але досі не отримують допомоги, а однієї зарплати їм не вистачає, щоб покривати витрати на оренду житла, харчування та все інше.
Українські біженці також незадоволені ставленням до їх дітей у школах. Українські учні не розуміють румунську мову, але програму для них не адаптують і на уроках їм ніхто не допомагає.
 
У зв'язку з цим дедалі більше українців залишає Румунію. За інформацією громадських організацій, у країні залишаються сім'ї, які вже адаптувалися до мови та знайшли собі роботу. Хтось має родичів, і вони переїхали до них. Адже з початком опалювального сезону доведеться платити за опалення, а комунальні рахунки в Румунії не маленькі.
 
Щодо допомоги, яку українці чекають з травня, то йдеться про виплати у розмірі 2000 лей (405 євро) на сім'ю на місяць протягом перших 4 місяців проживання на території Румунії. Безумовно, цих грошей не вистачить на життя, якщо не працювати, тож їхати до Румунії та розраховувати жити тут на допомогу не варто.
__________________________________________________

Німеччина ухвалила важливе рішення щодо подальшого перебування українських біженців

Українським біженцям у Німеччини продовжили статус тимчасового захисту ще на рік – до березня 2025. Вони й надалі отримуватимуть фінансову допомогу, а також матимуть доступ до ринку праці та до освіти.
Вона зокрема, повідомляє, що Федеральна рада виконала рішення країн-членів ЄС щодо подальшого продовження статусу тимчасового захисту для українських біженців. Влада Німеччини затвердила постанову, відповідно до якої українцям буде продовжено легальне перебування у цій країні до 4 березня 2025 року.
 
.
 
“Усі, хто був змушений тікати від смертоносної війни Путіна, залишаться в безпеці з нами та матимуть доступ до освіти та ринку праці. Ми будемо і надалі захищати життя багатьох людей з України – поки триває ця жахлива війна. Ми продовжуємо тісно підтримувати Україну", - каже чиновниця.
 
Отже українці ще понад рік матимуть право на соціальну підтримку від федерального та місцевих урядів. Водночас, українські біженці матимуть доступ до освіти та ринку праці. Щоби продовжити статус тимчасового захисту, нашим співвітчизникам не потрібно буде повторно подавати заяви або проходити інші марудні бюрократичні процедури.
 
До речі, щодо працевлаштування, то німецький уряд покладає великі надії саме на українських біженців. Через демографічну кризу, яка нині охопила практично всю Європу, Німеччина відчуває велику нестачу кадрів на ринку праці. Отож німецький уряд сподівається, що саме українці можуть стати "свіжою кров'ю", якої вкрай потребує німецька економіка.
 
 
Адже зараз у Німеччині перебуває близько 1,1 мільйона українців. Третину з них становлять діти і підлітки віком до 18 років. А ще дві третини – в основному жінки, причому більшість із них працездатного віку. До того ж, багато з них виконували в Україні кваліфіковану роботу, і дехто міг би продовжити працювати за спеціальністю.
 
Втім, німецькі роботодавці готові допомогти українцям здобути нову кваліфікацію. Заради того, аби полегшити нашим співвітчизникам процес інтеграції у тамтешній ринок праці, німці навіть знизили вимоги щодо знання мови. На більшість вакансій вони готові брати працівників лише із базовими знанням німецької, сподіваючись, що в процесі роботи люди поліпшать свої мовні навички.