Серед заброньованих працівників та їхніх роботодавців - панічні настрої. Причина проста: у Верховній Раді обговорюють щонайменше три нові законопроекти і близько десятка моделей бронювання. Ширяться чутки, що бронь хочуть залишити лише підприємствам ОПК та тим, хто обслуговує енергетику, медицину і житлово-комунальне господарство.
Про це у відео розповіла адвокат Тетяна Донець на каналі "Кадроленд".
Голова одного з комітетів Верховної Ради Олена Шуляк заявила, що чинну систему бронювання поки ніхто не змінює, а підприємства, які забезпечують життєдіяльність країни, зберігають свій статус. "Бронювання залишається. Критичні підприємства залишаються. Люди, які наразі мають бронювання та виконують критично важливі функції, продовжуватимуть свою діяльність," - сказала Шуляк. Щоправда, що саме означають "критично важливі функції", депутатка не уточнила.
Від заяв політиків перейдемо до конкретики. Головний документ - законопроект № 15237 про справедливе бронювання та участь в обороні. За ним заброньовані особи муситимуть брати участь в обороні держави одним із трьох способів: працювати на об'єкті критичної інфраструктури, проходити службу в резерві або сплачувати цільові внески на оборону.
Тут є підводний камінь. Далеко не всі критично важливі підприємства є об'єктами критичної інфраструктури. А служба в оперативному резерві - це вже контракт, тобто не бронь, а власне служба.
Найцікавіший пункт - саме цільові внески. Фактично це економічне бронювання, до якого суспільство поки не готове. Уже лунають фрази, що багаті будуть гуляти, а бідні служити. Суми називають чималі - одна-дві мінімальні зарплати щомісяця, тобто до 17 тисяч гривень. Платити такий внесок має не роботодавець, а сам заброньований працівник. "Краще офіційні цільові внески, ніж в карман комусь, хто забронює," - вважає адвокат, додаючи, що говорити про це предметно поки зарано.
Автор законопроекту також наголосив, що шукатимуть способи зменшити кількість підприємств, які мають право бронювати працівників. Ідеальний військовий облік, щорічне звіряння і своєчасне оповіщення працівників про виклик уже давно планують зробити обов'язковою умовою для бронювання.
Інший документ, законопроект № 15243, пропонує так званий тотальний резерв. У самому тексті це поняття не розшифровують - деталі є лише в пояснювальній записці. Там ідеться про обов'язкову базову загальновійськову підготовку, щорічні навчальні збори тривалістю не менше місяця, відшкодування роботодавцям і систему підготовки населення до швидкої мобілізації.
.
Останній законопроект № 15231 лише вносить зміни до статті 119 Кодексу законів про працю. Усе інше, що активно коментують у мережі, прописане не в тексті, а знову ж таки в пояснювальній записці - там згадують багаторівневу систему військової служби: базову, в активному резерві та в оперативному резерві.
Висновок адвоката стриманий. "Поки що нічого не змінилося. Законопроекти дуже сирі і до прийняття ще ой як далеко," - резюмує Донець. Водночас завдання скоротити кількість заброньованих справді стоїть, і для цього можна навіть не чекати ухвалення законів, а змінити чинну постанову Кабміну. Тому юрист радить тримати руку на пульсі і вже зараз запроваджувати ідеальний військовий облік на підприємствах.
