Одне з найбільших фермерських господарсти Херсонщини, котре спеціалізується на вирощуванні овочів, залишилося «сам на сам» із власним врожаєм. До війни відбірну городину постачали до великих мереж супермаркетів, та з відомих причин зараз це неможливо. Влітку вирощене ще якось намагалися вивозити на ринки великих міст окупованого краю, та тепер мости й переправи зруйновані, і не пробитися ні до Херсона, ні до сусіднього Берислава.
«Площі під овочеві культури цьогоріч ми значно скоротили – в три-чотири рази. Але зібране однаково немає куди подіти. На чотирьох гектарах нівроку вродили томати, проте збути їх і по п’ять гривень за кілограм важко. У сховищах «застрягло» близько трьох тонн середньостиглої моркви, а «на підході» ще й морква пізніх сортів, буряк, селера, цибуля тощо. Очікуємо ще мінімум до трьох тонн осіннього врожаю вітамінної продукції, та його доведеться теж відправити у сховища на невизначений термін, - зітхає фермер, чиї особисті дані з міркувань безпеки не розкриваємо. – Однак проблема в тому, що потрібну температуру у сховищах підтримуємо за допомогою обладнання, яке працює на електриці. А струм зникає ледве не щодня. Нещодавно його взагалі на чотири дні «відрубали», і городина заледве не попсувалася».
Не тільки це фермерське господарство, а й всі аграрії в окупації нині змушені продавати городину з «борщового набору» по цінах на межі собівартості. Ту ж моркву та бурячки на гуртових закупівлях пропонують по 3-5 гривень за кілограм, цибулю по 8 гривень, але покупців обмаль. Адже фурами на правобережжя Дніпра нині не пробитися, а пасажирськими річковими трамвайчиками багато не вивезеш. Тим більше, що російські окупанти рух водного транспорту річкою сильно обмежили, а подекуди заборонили взагалі, погрожуючи розстрілами.
