Лише до школи № 1 на свято «первого звонка» завітали одразу і представники Адигеї, яку рашисти призначили шефським регіоном, і цілий «министр образования Херсонской области» Михайло Родіков. Звісно ж, не у Херсон псевдо-міністру їхати: не дай боже, ще під обстріл потрапить на переправі чи катері! А Генічеськ – ось він, зовсім поряд з адмінмежею з окупованим Кримом. Виступив – втік назад.
«У нас сейчас с вами уникальное время, мы впервые переходим на российские стандарты, впервые, получив бесплатные учебники, начинаем учиться бесплатно, в полном понимании этого слова», - цитують незваного гостя окупаційні «Генические вести» № 7.
«А хіба ми раніше платно навчались?», - спитають українські школярі та їх батьки. У тому-то і справа: брешуть рашисти, брешуть так, що їх ідейний наставник Йозеф Геббельс, міністр народної освіти та пропаганди фашистської Німеччини, у труні перевертається.
З собою геббельсеня Родіков привіз наплічники для першокласників з необхідною для навчання канцелярією – такі собі подарунки від «Єдиної Росії». Такі самі рюкзаки, але від уряду Адигеї, отримали другокласники школи № 1. «Но главная ценность, которой искренне рада детвора и их родители – школьный дневник с флагом России на обложке», - пише агітка. Прапорці держави-агресора роздали й іншим школярам, батьки яких зголосились віддати їх на навчання за російської програмою. Батьки раділи триколорчикам, як кілька століть тому туземці раділи скляним бусам від колонізаторів. А хто вчив історію, знає, що потім з тими туземцями сталось.
З «бесплатным» харчуванням також не все просто, виявилось. Булочки з чаєм дають лише учням початкових класів, але «с 1 января бесплатное питание распространится на всех учеников» - обіцяють в агітці окупанти. Так само вони вчиняють і з зарплатами для педагогів-зрадників. Тобто, лише обіцяють. Хоча дехто з перевертнів з указкою працює на рашистів з серпня. Сподіваємось, якщо таким вчителям і не виплатять обіцяне, то безкоштовне харчування зрадники невдовзі таки отримають, адже в українських в’язницях воно саме таке.
.
