Херсонський “Рибоохоронний патруль” на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці регулярно звітує про складені на браконьєрів акти, вилучені заборонені знаряддя лову, затриманих любителів дармової риби. Під цими публікаціями можна побачити негативні реакції читачів. Мовляв, люди якось намагаються вижити, а їх штрафують і забирають останнє. Журналісти “Вгору” спробували розібратися в ситуації, поговоривши із заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Дмитром Євсеєвим.
 
Фактів браконьєрства – багато
Дмитро Євсеєв досвідчений працівник рибоохоронної служби, але на Херсонщині працює відносно недавно. Перевівся до нас із Запоріжжя після підриву Каховської ГЕС. За його словами, порівняти теперішню ситуацію з браконьєрством і даними довоєнного періоду вони не можуть. Адже нині деокуповано лише близько 30% області, а ще Дніпро став лінією фронту, і рибоохоронний патруль цю небезпечну територію не контролює.
 
 
Ми обслуговуємо сьогодні тільки річки Кошову та Інгулець, де більш-менш безпечніше, де військові нам дозволяють. А також – Стебліївський лиман, озера Біле, Безмен, Чічковате й Рогозовате – уточнює Дмитро.
Він стверджує: за час його служби виявили багато фактів браконьєрства. За його даними, торік із початку квітня рибоохоронці викрили 113 правопорушників, вилучили 1852 кілограми біоресурсів, 530 заборонених знарядь лову та сім плавзасобів.
 
І це при тому, що, згідно з розпорядженням голови військової обласної адміністрації, цивільним  заборонено виходити на воду на будь-яких  плавзасобах. За виконанням цього розпорядження стежить національна поліція, прикордонники й, зокрема, рибоохоронний патруль.
 
Але навіть попри такий жорсткий контроль, який мав би суттєво зменшити кількість правопорушень, браконьєрів в області вистачає. Зваживши на значну кількість вилучених заборонених знарядь лову на таких малих територіях, мабуть, багато хто думав, що в ці  важкі часи рибоохорона не буде працювати. Тому всі, налаштувавши браконьєрські знаряддя, кинулись у бій, – з іронією констатує Дмитро.
 
.
 
Потреба прогодуватися – чи бізнес із присмаком екстриму
На питання, чому люди зважуються ловити рибу, ризикуючи бути обстріляними російськими військовими, інспектор каже, що не вірить ніби це пов'язано з безробіттям чи нестачею засобів для життя. Дійсно, рибалити з вудкою не заборонено принаймні в деяких місцях, а для того, щоб прогодуватися, не потрібно використовувати заборонені сітки, раколовки й таке інше.
 
Однак, за наявною статистикою, чимало порушників використовують далеко не одне заборонене знаряддя лову. Якщо це раколовки, в одного може і 10 штук бути. Якщо це сітки, може бути й 3, і 5, – констатує Дмитро. За його словами, вилучені сітки передають на потреби ЗСУ. 
 
Крім того, за його словами, чимало впійманих на гарячому і сьогодні, і до війни не раз затримувалися за браконьєрство. Тобто, це браконьєри зі стажем і досвідом, які не один рік займаються забороненим промислом. Зрозуміло, у таких випадках мова йде про наживу, а не про виживання.
Одна справа, коли хтось ловить рибу на вудку, аби прогодуватися, а зовсім інша, коли ловлять у промислових масштабах.
На питання, чи є якась закономірність щодо віку браконьєрів, Дмитро відповідає: переважно це люди старші за сорок, сорок п'ять років, Хоча трапляються й доволі молоді.
 
 
Утім, ці любителі легкої наживи та екстриму, можуть бути цілком придатні для військової служби, а замість цього суттєво шкодять водному середовищу. Адже, тим же ракам потрібно рости не менше трьох років, щоб вони могли дати потомство.
Дмитро Євсеєв запевняє: всю вилучену в браконьєрів рибу й раків інспектори випускають у водойми під запис відеокамер, щоб не було спекуляцій на цій темі.
 
У рибоохоронному патрулі сьогодні працюють 12 інспекторів разом із Дмитром Євсеєвим, він теж виходить на чергування. За його словами, торік Херсонська рибоохоронна служба увійшла в трійку кращих інспекцій України.
Хоча у зв'язку з підривом ГЕС  ми пропрацювали  тільки пів року. Займалися евакуацією людей, а потім, як зійшла вода, займалися вже рибоохоронною діяльністю, уточнює Дмитро.
 
Він розповідає, що після деокупації, з усієї техніки у патруля залишилася лише одно легкове авто й один човен із простреленим мотором. Все інше розікрали росіяни. Мотор відремонтували, бо іншого не було, а потім із човнами допомогли волонтери – надали три гумових човни, бронежилети та три невеликих мотори, що дало можливість інспектором врешті розпочати роботи.
Крім боротьби з браконьєрством та порушеннями продажу риби, служба слідкує за екологічним станом водойм, рівнем води та іншим.