Порятунок у скрутні часи чи браконьєрство зі стажем? Хто займається незаконним виловом риби на Херсонщині

Херсонський “Рибоохоронний патруль” на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці регулярно звітує про складені на браконьєрів акти, вилучені заборонені знаряддя лову, затриманих любителів дармової риби. Під цими публікаціями можна побачити негативні реакції читачів. Мовляв, люди якось намагаються вижити, а їх штрафують і забирають останнє. Журналісти “Вгору” спробували розібратися в ситуації, поговоривши із заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль” Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Дмитром Євсеєвим.

 

Дмитро Євсеєв досвідчений працівник рибоохоронної служби, але на Херсонщині працює відносно недавно. Перевівся до нас із Запоріжжя після підриву Каховської ГЕС. За його словами, порівняти теперішню ситуацію з браконьєрством і даними довоєнного періоду вони не можуть. Адже нині деокуповано лише близько 30% області, а ще Дніпро став лінією фронту, і рибоохоронний патруль цю небезпечну територію не контролює.

 

 

Ми обслуговуємо сьогодні тільки річки Кошову та Інгулець, де більш-менш безпечніше, де військові нам дозволяють. А також – Стебліївський лиман, озера Біле, Безмен, Чічковате й Рогозовате – уточнює Дмитро.

Він стверджує: за час його служби виявили багато фактів браконьєрства. За його даними, торік із початку квітня рибоохоронці викрили 113 правопорушників, вилучили 1852 кілограми біоресурсів, 530 заборонених знарядь лову та сім плавзасобів.

 

І це при тому, що, згідно з розпорядженням голови військової обласної адміністрації, цивільним  заборонено виходити на воду на будь-яких  плавзасобах. За виконанням цього розпорядження стежить національна поліція, прикордонники й, зокрема, рибоохоронний патруль.

 

Але навіть попри такий жорсткий контроль, який мав би суттєво зменшити кількість правопорушень, браконьєрів в області вистачає. Зваживши на значну кількість вилучених заборонених знарядь лову на таких малих територіях, мабуть, багато хто думав, що в ці  важкі часи рибоохорона не буде працювати. Тому всі, налаштувавши браконьєрські знаряддя, кинулись у бій, – з іронією констатує Дмитро.

 

 

На питання, чому люди зважуються ловити рибу, ризикуючи бути обстріляними російськими військовими, інспектор каже, що не вірить ніби це пов'язано з безробіттям чи нестачею засобів для життя. Дійсно, рибалити з вудкою не заборонено принаймні в деяких місцях, а для того, щоб прогодуватися, не потрібно використовувати заборонені сітки, раколовки й таке інше.

 

Однак, за наявною статистикою, чимало порушників використовують далеко не одне заборонене знаряддя лову. Якщо це раколовки, в одного може і 10 штук бути. Якщо це сітки, може бути й 3, і 5, – констатує Дмитро. За його словами, вилучені сітки передають на потреби ЗСУ. 

 

Крім того, за його словами, чимало впійманих на гарячому і сьогодні, і до війни не раз затримувалися за браконьєрство. Тобто, це браконьєри зі стажем і досвідом, які не один рік займаються забороненим промислом. Зрозуміло, у таких випадках мова йде про наживу, а не про виживання.

Одна справа, коли хтось ловить рибу на вудку, аби прогодуватися, а зовсім інша, коли ловлять у промислових масштабах.

На питання, чи є якась закономірність щодо віку браконьєрів, Дмитро відповідає: переважно це люди старші за сорок, сорок п'ять років, Хоча трапляються й доволі молоді.

 

 

Утім, ці любителі легкої наживи та екстриму, можуть бути цілком придатні для військової служби, а замість цього суттєво шкодять водному середовищу. Адже, тим же ракам потрібно рости не менше трьох років, щоб вони могли дати потомство.

Дмитро Євсеєв запевняє: всю вилучену в браконьєрів рибу й раків інспектори випускають у водойми під запис відеокамер, щоб не було спекуляцій на цій темі.

 

У рибоохоронному патрулі сьогодні працюють 12 інспекторів разом із Дмитром Євсеєвим, він теж виходить на чергування. За його словами, торік Херсонська рибоохоронна служба увійшла в трійку кращих інспекцій України.

Хоча у зв'язку з підривом ГЕС  ми пропрацювали  тільки пів року. Займалися евакуацією людей, а потім, як зійшла вода, займалися вже рибоохоронною діяльністю, уточнює Дмитро.

 

Він розповідає, що після деокупації, з усієї техніки у патруля залишилася лише одно легкове авто й один човен із простреленим мотором. Все інше розікрали росіяни. Мотор відремонтували, бо іншого не було, а потім із човнами допомогли волонтери – надали три гумових човни, бронежилети та три невеликих мотори, що дало можливість інспектором врешті розпочати роботи.

Крім боротьби з браконьєрством та порушеннями продажу риби, служба слідкує за екологічним станом водойм, рівнем води та іншим.