Весь період окупації колектив Херсонського онкодиспансеру не припиняв надавати допомогу пацієнтам та робити операції. Хоча кількість персоналу зменшився майже вдвічі, вдавалося проводити всі види лікування для онкохворих.
 
Галина Корнійчук перебуває на лікуванні у Херсонському онкологічному диспансері. Під час окупації жінка почала хворіти. У квітні звернулась до лікарів.
"У мене гемоглобін впав, я потрапила в лікарню вперше з цим і визначили. Сказали через нерви. В мене помер чоловік, син і вийшло так", — розповідає Галина.
Під час окупації, говорить Галина Іванівна, доводилось непросто, особливо з пошуком ліків. Адже лишилась одна, з родичів нема нікого. Лише друзі та сусіди.
 
 
Нині стан жінки поліпшується. Розповідає, нарешті отримала надію на життя і задоволена лікарем.
День окупації пережив колектив обласного онкологічного диспансеру. Для медичної сестри Анни Гвоздик це був перший рік роботи, який став справжнім випробуванням. Найважчим був початок повномасштабної війни та окупації, пригадує дівчина.
 
"Перші місяці було важко, тому що транспорт не ходив, а потім коли більш-менш стало стабільніше — були операції у нас, онкологічні хворі лежали, було дуже багато людей, але було тяжко морально. Не знаєш може воно прилетить в лікарню, може не прилетить", — говорить медична сестра.
 
Усю окупацію онкодиспансер не припиняв своєї роботи ні на день. На початку повномасштабної війни його колектив складався з більш ніж пів тисячі персоналу, залишилось працювати менше половини. Хоч і в зменшеному складі, але заклад продовжив надавати допомогу онкологічним хворим, розповідає директорка диспансеру Ірина Сокур.
 
.
 
 
Херсон, пошкоджений корпус теплокотельні онкодиспансеру, 4 грудня 2022р. Фото: Суспільне Херсон"Надавав амбулаторну і стаціонарну допомогу онкологічним хворим, жителям Херсона, області, Миколаївської і частини Одеської, ті пацієнти, які звертались до нас. Ми проводили всі види лікування для онкохворих: це і операції, і хімієтерапія, променева терапія на лінійному прискорювачі.
 
Лінійний прискорювач та комп’ютерний томограф одні з найкоштовніших апаратів лікарні лишились на місці. На перший погляд, заклад зберіг найцінніше і був не дуже пограбований окупантами. Повний перелік вкраденого встановлять під час інвентаризації. Щоправда, росіяни навіть виїхавши, встигли пошкодити майно диспансеру. 2 грудня, у день 75-ої річниці заснування закладу, сюди прилетів російський снаряд.
 
 
"Було пошкоджено 46 вікон в багатьох корпусах, були пошкоджені облицювання деяких будівель. Частково пошкоджена парова котельня, ми на теперішній час опалення призупинили, бо і електропостачання в нас нестабільне. Опалюємо в палатах електрообігрівачами від мережі або від дизель-генератора", — говорить Ірина Сокур.
 
На сьогодні заклад продовжує свою роботу. Єдине, розповідає директорка, коли у Херсоні зникла електрика, були змушені призупинити проведення променевої терапії на лінійному прискорювачі.
"Після відновлення сталого електропостачання, ми відновимо роботу на лінійному прискорювачі. На теперішній день у нас проходять лікування пацієнти, які отримують хімієтерапію, післяопераційні хворі, надаємо амбулаторну та консультативну допомогу",— розповідає директорка заклад
 
Зменшилась у закладі і кількість пацієнтів, адже під час окупації частина хворих виїхала. Їх, розповідає Ірина Сокур, влаштували в профільні лікарні Одеси, Кривого Рогу, Миколаєва, Львова, Закарпаття. А ще, весь колектив онкологічного диспансеру дуже чекає на своїх пацієнтів з лівобережжя Херсонщини, і дуже вірить у якнайскоріше звільнення всієї області.