Слова-тригери для банків: за які перекази українцям блокують рахунки

Фінансові установи України посилили контроль за банківськими рахунками та транзакціями громадян. Кількість заблокованих рахунків зростає.

Рішення Національного банку №65 про фінансовий моніторинг (ухвалене у травні 2020 року) надає банкам значні повноваження для аналізу транзакцій, блокування та примусового закриття рахунків клієнтів. Фахівці у сфері права виокремили ключові чинники, що призводять до блокування:

 

Розбіжність між реальними операціями та заявленим профілем. Відкриваючи рахунок, людина зазначає приблизну місячну суму надходжень. Якщо ця сума довго залишалася стабільною, а потім різко зросла, при цьому клієнт не повідомив банк про підвищення доходів і не подав підтвердні документи, його рахунок ризикує бути заблокованим.

Операції, що викликають підозри у банку. Частою причиною блокування є систематичні або численні надходження від різних відправників. Навіть невеликі суми (500–1000 гривень) можуть насторожити банк, який припускає ведення підприємницької діяльності. У таких випадках кошти мають надходити на рахунок ФОП.

 

 

Будь-яка активність, що може бути пов’язана з криптовалютними операціями (взаємодія з біржами, брокерами та подібними сервісами). Цей вид діяльності поки що не повністю легалізований у країні.

Операції, нехарактерні для звичайних громадян, або часте зняття готівки. Це стосується як регулярних невеликих надходжень (практично щоденних), так і великих сум. Наприклад, отримання чи зняття значних коштів – поняття "значних" відрізняється у банках: від 10–20 тисяч до 50+ тисяч гривень.

 

Формулювання у призначенні платежу при переказах. Деякі фрази банки вважають тривожними сигналами, зокрема: "за крипту", "обмін валют", "за товар/послугу", якщо надходження йдуть не на рахунок ФОП, а на приватний. Викликати підозру може й формулювання "повернення боргу" при регулярних переказах – щоденних або кілька разів на тиждень.

 

Відсутність офіційного підтвердження доходів, що відповідають сумам операцій. У першу чергу банки запитують податкові декларації, довідки з податкової (форми ОК-5, ОК-7), також приймаються довідки про зарплату з роботи. Підходять документи про спадщину, продаж нерухомості – житла, автомобіля тощо.

 

 

Ігнорування запитів банку або надання недостовірної/неповної інформації. Для підприємців критично важливо двічі на рік завантажувати податкову декларацію в особистий кабінет (через онлайн-банкінг або застосунок). Невиконання цієї вимоги може призвести до автоматичного блокування.

 

"Основні причини блокування – непідтверджене походження коштів, невідповідність транзакцій фінансовому профілю, систематичні надходження від багатьох платників, що банки трактують як незареєстроване підприємництво. Також варто згадати операції з ознаками криптодіяльності (конвертація цифрових валют у звичайні гроші через посередників), зняття великих готівкових сум без попередньої історії подібних дій", – пояснив виданню керівник практики податкового права юридичної компанії "Ільяшев і Партнери" Іван Маринюк.

 

Слід розуміти, що банки не перевіряють операції клієнтів вручну. Критерії блокування закладені в автоматизовані банківські системи, які спрацьовують без участі людини, і клієнт втрачає доступ до коштів. Блокування виконується автоматично, клієнт може не отримати жодного попередження та дізнатися про проблему лише під час спроби скористатися своїми грошима.