Колишнього голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та колишнього помічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна Дніпровський районний суд Києва визнав винним у замовленні та організації нападу на чиновницю Херсонської міської ради Катерину Гандзюк.
За повідомленням пресслужби Офісу Генерального прокурора, обидвом суд призначив покарання у вигляді ув'язнення на термін 10 років. Це максимально можливе покарання за інкримінованою Мангеру та Левіну статтею.
Судили обвинувачених за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України «Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб» з примітками «організація вчинення злочину» та «вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб».
Також за цивільним позовом родини загиблої чиновниці, засуджені мають виплатити батькам Катерини Гандзюк по 5 мільйонів гривень моральної компенсації.
«У ході судового розгляду було долучено та досліджено 59 томів матеріалів кримінального провадження, речові докази, допитано свідків та експертів», — зазначають в прокуратурі.
Варто зазначити, що в повідомленні прокуратури чиновницю — депутатку міської ради, виконувачку обов'язків керівниці справами виконкому Херсонської міськради та радницю тодішнього міського голови Володимира Миколаєнка — у повідомленні прокуратури називають виключно «громадською активісткою».
Згідно з матеріалами справи, Владислава Мангера визнали винним у тому, що він на ґрунті особистої неприязні до Катерини Гандзюк на початку липня 2018 року вирішив організувати на неї напад. Для того, аби здійснити цей злочин, Мангер долучив до організації злочину Олексія Левіна.
.
Прокурори стверджують, що Левін особисто зустрівся з координатором нападу Сергієм Торбіним й запропонував тому гроші за пошук виконавців та посібників. При цій зустрічі Левін буцімто запропонував Торбіну конкретні способи вчинення злочину: облити сірчаною кислотою або ж зламати кістки рук та ніг. Відповідно від способу Торбіну пообіцяли й різну суму винагороди: від 2 500 до 5 тисяч доларів.
Сергій Торбін після розмови з Левіним знайшов безпосередніх виконавців злочину: Віктора Горбунова, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського та Миколу Грабчука. 31 липня 2018 року близько 8:45 напад на чиновницю здійснили, обливши жінку сірчаною кислотою. Катерина Гандзюк в цей час перебувала біля власного будинку й мала намір вирушити на роботу.
Також в суді заявили, що на початку серпня того ж року Олексій Левін за дорученням Владислава Мангера знову зустрівся із Торбіним й передав йому 4 500 доларів, які той мав розподілити між співучасниками. 500 доларів на той момент вже було сплачено як завдаток.
Внаслідок нападу на чиновницю вона отримала хімічні опіки 40 відсотків її тіла. Як показала судово-медична експертиза, це спричинило розвиток гострої ниркової, печінкової та дихальної недостатності. 4 листопада 2018 року Катерина Гандзюк померла у київському шпиталі.
Безпосередніх нападників та координатора злочину в червні 2019 року засудили до різних термінів ув'язнення:
-Сергія Торбіна відправили за ґрати на 6,5 років;
-Миколу Грабчука ув'язнили на 6 років;
-Володимира Васяновича та В'ячеслава Вишневського засудили до 4 років ув'язнення;
-Віктору Горбунову призначили термін у 3 роки позбавлення волі.
Тоді в суді довели, що Васянович та Вишневський спостерігали за Катериною Гандзюк, Горбунов придбав сірчану кислоту, якою Грабчук й облив чиновницю Херсонської міської ради.
Також у цій справі вирок отримав й Ігор Павловський — у жовтні 2020 року суд визнав його винним у тому, що він приховав від правоохоронних органів інформацію про злочин, а також надав транспорт безпосереднім виконавцям нападу. Павловському присудили 2 роки ув'язнення з іспитовим терміном в 1 рік.
Зазначимо, що після оголошення вироку колишній голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер висловив свою незгоду з рішенням суду й спробував заявити, що справжні замовники нападу на Катерину Гандзюк й досі лишаються на волі. Суддя не дала Мангеру завершити свою думку, перебивши засудженого. Олексій Левін жодних заяв під час оголошення вироку не робив.
