Внаслідок ударів по Херсону, вчергове пошкоджено Греко-Софіївський храм Різдва Пресвятої Богородиці.
Про це у фейсбук написав протоієрей Віталій Маланій 3 квітня:
«У результаті прямого попадання зруйновано приділ на честь рівноапостольних Константина і Єлени, понівечений центральний купол та завдано багато пошкоджень».
Греко-Софіївський храм Різдва Пресвятої Богородиці, як і інші святині міста, уже не вперше зазнає пошкоджень через російські обстріли. Зокрема, напередодні Різдва храм також опинився під ударом. Тоді ж постраждав і Свято-Екатерининський (Спаський) собор.
Історія храму
«Втілений у камені й дереві, цей храм стоїть біля самого берега Дніпра, мов кам’яний ковчег, що пришвартувався тут понад два століття тому», – пишуть про Греко-Софіївський храм Різдва Пресвятої Богородиці на сторінці Херсонського краєзнавчого музею.
Там також розповіли та історію храму, що розпочалася 16 червня 1780 року, коли він був заснований на честь Софії Премудрості Божої, що відсилало до назви головної святині Константинополя.
«Перша будова церкви була глинобитною у дерев’яному каркасі, за своєю будовою схожа на українські церкви. Згодом була перебудована у камені у формі базиліки, що символізує ковчег порятунку. Дзвіниця прикрашена дерев’яними розфарбованими скульптурами євангелістів», – розповідають у музеї.
Зазначається, що головною цінністю святині є унікальний бароковий іконостас, вирізаний із горіхового дерева майстрами з острова Хіос, який є старшим за саму церкву. У його чотирьох ярусах розміщено близько сотні ікон, що крізь віки зберігають пам’ять про грецьких купців та перших поселенців.
.
«Навіть у найтемніші часи окупації минулого століття храм залишався діючим, а його настоятель Серафим Ожиговський рятував молодь від вивезення до Німеччини та давав притулок пораненим. Зараз берег Дніпра став найнебезпечнішою точкою Херсона, і понівечений храм віддзеркалює рани міста. Греко-Софіївська церква стала свідком злодіянь варварів ХХІ століття, які вважають себе православними, водночас руйнуючи храми й історичний центр Херсона. Віримо, що згодом поранені стіни обов’язково будуть відбудовані, адже цей кам’яний ковчег вже не раз доводив свою здатність проходити крізь найлютіші шторми історії», – пишуть на сторінці музею
