22 лютого, в Херсоні відзначили знакову подію - сьому річницю з дня повалення з постаменту бронзової фігури Леніна на площі Свободи.
 
Тодішні учасники бурхливих революційних подій, у тому числі - активісти місцевого Майдану, згадуючи той день, висловлюють суперечливі почуття. Так, як розповів нам відомий вчений, краєзнавець Михайло Підгайний, сім років тому відносно невелика група херсонців, яка постійно виходила на Майдан, виступала за цивілізоване знесення пам'ятника.
 
 
Пройшов поголос, що необхідно дочекатися відповідного рішення чи то від виконкому міськради, чи то від самої міськради, а тодішня виконуюча обов'язки міського голови Зоя Бережна нібито пообіцяла залучити для монтажу статуї спецтехніку - кран. Хтось навіть зголосився почати збір коштів на оплату цих робіт...
 
 
 
.
 
 
Але в ті години, коли вже стало відомо, що з країни разом з низкою наближених втік Янукович, багато хто відчув приступ ейфорії, відчуття "революційної вседозволеності".
 
"Не знати звідки, - згадує Михайло, - на площі Свободи намалювався величезний "революційний" натовп, в якому я майже нікого не впізнавав. Пролунали заклики "валити Леніна". Ніщо не змогло б зупинити цих людей".
 
 
 
Як відомо, після повалення пам'ятник оперативно "освоїли" комунальні служби. Зараз його залишки досі зберігаються у володіннях комунальної служби міста.
 
"По суті, - робить висновок Підгайний, - цей пам'ятник так і залишається пам'ятником, монументом. Можна сказати, він все ще виконує цю роль, адже ніякої процедури для його офіційного "скасування" зроблено не було. Не дістався цей об'єкт ані краєзнавчому музею, ані сучасним художникам, які просили віддати статую їм для створення артвитвору. Можливо, що цей Ленін чекає свого часу, щоб знову бути піднятим на постамент?...”
Микола Овчаренко