В пгт Высокополье Херсонской области 1 июня российские оккупанты расстреляли безоружных мужчину и женщину в их собственном дворе.
Об этом говорится в сообщении Офиса генпрокурора в Телеграм-канале.
Там отмечается, что от полученных огнестрельных ранений супруги погибли на месте.
 
При процессуальном руководстве Херсонской областной прокуратуры осуществляется досудебное расследование в уголовном производстве по факту нарушения законов и обычаев войны, сопряженное с умышленным убийством (ч. 2 ст. 438 Уголовного кодекса). 
 
 
Сейчас в уголовном производстве принимаются все возможные меры для установления обстоятельств происшествия и идентификации личности военного РФ.
В офисе генпрокурора подчеркнули, что такие действия противоречат нормам международного гуманитарного права, которые прямо запрещают нападения на гражданское население. 
_____________________________________________________________________________________________________________________

На Херсонщині чоловік з матір'ю і 3-річним сином перепливли річку, тікаючи від росіян

У селищі Велика Олександрівка Херсонської області російські військові кілька разів катували місцевого жителя Анатолія Фоменка, погрожуючи вбити його родину. Після звільнення, чоловікові довелося разом із матірʼю та 3-річним сином переплисти річку, щоб втекти з окупації.
Про це чоловік розповів в інтерв’ю виданню Ґрати.
 
Колона росіян зайшла у селище 10 березня.
Анатолій з матір’ю та сином після того, як чоловіка двічі затримували і катували.
«Після другого разу я прийшов додому і сказав матері: «Ма, ми або тікаємо, або мене просто вб’ють, мене не буде», — розповідає Фоменко.
 
Оскільки через блокпости їхати їм не можна було, то вирішили переплисти через річку Інгулець.
Читайте також: Хлань про окупацію Генічеська: Прикро, що не було роз’яснення місцевій владі, як працювати у разі окупації
Із будинку Анатолій з родиною вийшли о п’ятій вечора. Пости об’їхали через сусіднє село, так дісталися річки.
 
.
 
Човен стояв на іншому березі річки, тому Анатолій стрибнув у воду і переплив на інший бік. Човен був без весел. Він його відв’язав, а потім штовхав до берега, де чекали на нього мама і син. Коли вони сіли, потягнув човен назад.
 
Перепливши річку родина йшла полями до сусіднього села. Там переночували у сватів. Встали рано-вранці — і знову тікати. Дитину більшу частину дороги доводилося нести на плечах. Мама допомагала, як могла, бо тіло в хлопця боліло після побиття. Так пішки пройшли 25 км, доки їх не підібрали українські військові і підвезли до найближчого села. Там уже їх забрав брат Анатолія і відвіз до себе в село.
 
«Коли прийшли до наших, до блокпоста, такий трохи моральний вибух був. Сльози», — пригадує чоловік, додаючи, що кожної секунди боялися, що їх зловлять росіяни.
Селище Велика Олександрівка на Херсонщині уже майже три місяці перебуває в окупації російської армії.
/