В Украине выгоняют из школы особенных детей

Несмотря на то, что закон об инклюзивном образовании в Украине вступил в силу уже давно, в школах до сих пор не готовы к такой форме образования и часто просто не желают ее вводить, чтобы облегчить себе жизнь.

 

Об одном из таких случаев рассказала мать 6-летнего первоклассника на странице Facebook-сообщества "Родители SOS".

. У мальчика обнаружили гиперактивное расстройство, а значит такой ребенок требует особого внимания и инклюзивного обучения.

В инклюзивном центре, в котором ребенок прошел комиссию, родителям дали однозначное заключение - ребенок нуждается в инклюзивном обучении и ассистенте учителя.

 

 

И тут, как говорится, начался трэш. В школе отказали родителям в законном праве предоставить их ребенку возможность инклюзивного обучения.

 

"Администрация школы категорически против , мол, инклюзии у нас не было и никогда не будет. Начали давить на нас морально, каждый день звонить и рассказывать, какой ребенок непослушный и забирайте уже и немедленно... Я написала заявление на открытие инклюзивного класса, добавила заключение из ИРЦ. Завтра вызывают к директору на встречу, подозреваю, что вновь откажут и попросят забрать ребенка из школы. Что делать? Может, здесь есть юристы и можно получить какую-то консультацию? Нам очень нужна поддержка", - в отчаянии пишет мать ребенка.

 

Заметим, что на самом деле для "особых" детей должен быть тютер, или простыми словами, социальный педагог, на оплату работы деньги выделяют из бюджета. Для этого дирекция школы должна направить письмо в отдел образования с просьбой открыть такую ставку.

 

 

Кроме того, администрация должна написать просьбу в мэрию, откуда выделяют средства на доплату учителям (20% от ставки) и на оборудование рабочего места ребенка, которая нуждается инклюзивного образования.

 

Но для этого нужно просто взять и предпринять эти действия. Но в школе почему-то решили, что выгнать ребенка значительно проще.

Может просто рано было идти в школу?.

Я не жалею что отдала в 7.5 ...

 

Получите от директора письменный отказ и напишите вот это все «инклюзия никогда не было и никогда не будет» прямо в МОН. Вот так, простыми словами как тут, приложите заключение и письмо с отказом. Но что-то мне подсказывает, что на вашем письменном обращении уже к директору все и закончится.

Мабуть, директор не в курсі, що своєю відмовою він порушує конституційне право Вашої дитини на освіту? Вимагайте письмову відповідь на свою заяву, якщо в 10- денний строк відповіді не отримаєте- пишіть в міський відділ освіти заяву!

 

 

Автор, держитесь! И я очень надеюсь, что вам удастся решить вопрос со школой. А дефицит внимания и гиперактивность можно и нужно корректировать, тьфу-тьфу - это не самые сложные расстройства.

Удачи вам!

 

Нам дуже допоміг репетитор. Він виявився надзвичайно спокійним і врівноваженим. І під час заняття має витримку та доброзичливість сто разів повторювати, повертати до заняття. Під час уроку багато приділяється уаваги грі. Повчились, погрались. Повчились, погрались. Діти з сдвг не можуть довго концентруватись. Потрібно їм давати переключатись. Це видно по дитині, коли йому потрібно відпочити. Також, є такий момент, що 6 років це ще зарано. Ми також таку помилку зробили. Як сказав нам потім один мудрий директор із великим стажем, що він не приймає дітей, яким немає повних 7 років.

 

Котік -це до мене! Є ЗУ «Про освіту», перечитайте для кожного з батьків дуже корисно. Ви можите звернутись до відділу (або управління освіти, що є у вашому ОТГ) з проханням допомогти Вам та директору розібратись в даній ситуації ... Бо відімо директор не знає, що для «особливих» дітей має бути тютер (соціальний педагог), на нього виділяють гроші з бюджету ... просто директриса мала б Ваші документи зібрати і написати листа до того ж відділу освіти з проханням відкрити 1 шт.одиницю (якщо соц.педагога немає в навчальному закладі, бо він 1 на 2-3 дітей в класі). Але зараз директора мають дуууууже багато повноважень і батьків мають за ніщо... но можна далітись у відділ освіти, керівнику ОТГ (вріжуть фінансування якщо є такі нюанси), департамент освіти... Сил та терпіння... Якщо що то пишіть в приват

 

 

Ще декілька років тому назад зав відділом освіти міста зібрала всіх директорів шкіл та всім особисто донесла, що ніхто (!!!!) не має права відмовити в інклюзії. Дитині з ГРДУ в більшості ситуацій в початкових класах потрібна додаткова допомога. Бажано, щоб ви прийняли активну роль в пошуку асистента, щоб це був спеціаліст, який розуміє, як працювати з дитиною. Батьки є учасниками організації навчального процесу, тому бажано з позитивом знаходити спільні рішення. Але є ще й інший вихід з ситуації: як спеціаліст, я рекомендую завжди дітям з ГРДУ йти в школу після 8-ии років. Ви можете забрати дитину, поки поводити на підготовки, навчити та закріпити поведінці учня, а потім ще раз в 1клас ( закон це дозволяє). Інакше, дитині буде важко весь час, а в середній школі ще більше може почати не встигати за однокласниками. В будь-якому випадку форму навчання обирають батьки. І в будь-якому випадку вашій сім'ї варта звернутися до психолога, який допоможе всім дорослим (педагогам та батькам) правильно взаємодіяти з дитиною та вчити в єдиних правилах (тільки школа тут не спрацює).

 

А причина у тому що ви його рано відправили у школу, дитина готова до навчання з 7 років. Йому важко, хай би ще погрався у садочку, куди ви спішите, ви ж бачили що він ще не готовий, навіщо силувати дитину

 

Мы тоже были и невнимательны и гипперактивны и психологически не готовы. Сейчас 3 класс, программу догнали, где-то наоборот обогнали. Были и слезы и нежелание учить и в школу вызывали. В итоге к концу первого класса ни читать нормально ни писать не умел, мы летом с ним позанимались, также привлекла к изучению работы на компьютере и как то освоился. И каждые каникулы кроме отдыха мы что-то читаем решаем или творим. Главное терпения побольше

 

Шановна Лілія! Едине,що Вас може врятувати,відведіть хлопця в хореографічну школу чи на айкідо!Не тягайте по лікарях,потім будете не раді.Вирок на все життя!!!! Знаю,про що пишу.Нам повезло!У мого внука була дуже хороша вчителька початкових класів.Він почав займатись шахами.,балетом, айкідо.Знімався в кіно у Алана Бадоева.Йому просто не цікаво,а коли буде зайнятий,то не буде часу на надмірну активність!!!!

 

В нашій школі теж були такі дітки, інклюзивного класу звичайно не було, але було індивідуальне навчання. Тобто, дитина приходить до свого класу, але у нього свій розклад і на кожен урок його забирає вчитель і вчить індивідуально,а не разом з класом. Тобто клас навчається окремо, а ваша дитина окремо.

 

У нас тоже инклюзия, понимаю Вас.

Если бы администрация школы поставила вопрос ребром, то я бы исходила из того, насколько в этой школе будет дальше комфортно моему ребенку.

Отстоять свои права - это хорошо и правильно. Но важно, чтоб эта принципиальность не навредила сыну.

Я бы искала комфортную школу для ребенка, с хорошим там к нему отношением.

 

Мама має вимагати письмової відповіді. Якщо буде тиск з боку адміністрації, це виглядатиме як емоційне насильство. Мамі треба бути спокійною і розсудливою, без крику і емоцій під час бесіди з директором. І просто наполягати на письмовій відмові. Закон її зараз захищає. Стаття 20 ЗУ Про освіту. У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами до школи, інклюзивний клас утворюється в обов'язковому порядку. Школа має забезпечити адаптацію освітнього середовища та навчальних матеріалів, а також долучити до роботи інклюзивного класу асистента вчителя. Якщо директор надасть письмову відмову(що мало ймовірно) , то далі можна звертатися до суду.

 

Ви маєте повне право на інклюзію. "Не було і не буде" - то, може, керівництво школи не на своєму місці, якщо не може організувати навчальний процес? Звісно, обирати вам, лишатися чи йти. Але не дозволяйте на себе тиснути. "Викликає" - що це за формулювання взагалі таке? Школа має надавати освітні послуги вам, а не ставити претензії. Усі необхідні кроки ви вже зі свого зробили, обстежилися, оформили документи на інклюзію, далі їхня черга.

 

У нас звичайна школа і в нашому класі є хлопчик аутист, але крім нашої вчительки є помічник вчителя який допомагає з такими дітками. Всі діти добре контактують з хлопчиком і ніяких проблем ні у дітей ні у вчителя немає. Ви маєте право вимагати освіти для своєї дитини в стінах навчального закладу.

 

Божжечки, ну це тільки в нас таке може бути. Мій чоловік в дитинстві мав сдуг, вчився в школі без ніякої інклюзії і асистентів. В сша нікому в голову б не прийшло просити перевести дитину! Це задача школи допомогти вчитись любому учню, адаптувати матеріал і знайти підхід. І кожен вчитель повинен володіти знаннями, як. Чоловік закінчив 2 універи, пише докторську, смішно казати, що він не міг вчитись) Ніхто не має права вас випхати!

 

Очевидно що будуть морально « давити». І роблять це як правило професійно. Запрошують у кабінет, закривають двері і починають голосно розказувати що дитині потрібна фахова допомога якої у школі немає. В такому випадку просіть офіційну відмову, на таке завжди інший погляд у дирекції відкривається. У вас законне право на інклюзивне навчання. Школа повинна виконати заявлене відкриття. Як це виглядае: за вашою заявою оформляють той клас в якому дитина вже є як інклюзивний. Від вас лише заява з доками від комісії. Рештою займаються директор та райно. Не вміють так навчаться. Процедура описана, зручна, райно чудово знае що роботи. Також в районній адміністрації є юрист та відділ освіти. Є ще варіант все таки в сім років у школу. За рік попрацювати з розкладом, фіз навантаженнями та дотриманням інструкцій, якщо з мовою все ок.

 

Инклюзия есть везде!Они не имеют права вам отказывать!По закону вам должен предоставляться учитель,который будет помогать учителю с вашим ребенком!Но...тут ситуация уже не очень!

У вас есть 2 варианта!

1) Отстаивать свои права и права своего особенного ребенка, добиться и вам предоставят дополнительного учителя,но...сделают жизнь вашего ребенка невыносимой,так как он уже им не подходит...

2) Найти сейчас другую школу и сразу решить ваш вопрос...

 

В прошлом году у меня была очень похожая ситуация. Сын первоклассник с самого начала учёбы не давал покоя своими действиями учительнице. До начала учёбы я привела сына познакомиться с учительницей и нам уже тогда начали предлагать перейти в другую школу. С самого начала началось постепенное давление на ребёнка и на родителей. Было все, и походы к директору, беседы с завучем, психологом, звонки домой и тд. Виноват всегда был сын. Не учительница, которая не захотела найти с ним общий язык. Та же тема- детей много, а я одна (на тот момент 26, а реально ходят до 15-20 максимум. Жизнь ребёнка в школе была невыносимой. Было много нехороших моментов. В результате я оформила инклюзию, тк ребёнок инвалид и имел на это право.Но дать ход документам не пришлось так как начался карантин.

Я могу писать, что дело в учительнице тк сейчас у нас другая учительница и мы счастливы)))) Ребёнок рвётся в школу. Раньше я не могла оторвать его от себя чтоб завести в класс. Нам просто повезло, что именно так сложилась ситуация. В противном случае мне бы пришлось настаивать на инклюзии.

 

В том году, когда отдавала дочь в школу тоже столкнулась с такой же проблемой. Директор сказала, у нас нет инклюзии и специалистов, есть в другой школе, идите туда. Но я сказала, не хочу в другую, хочу к вам, вы ближе. И да, я знаю закон, мы по прописке в вашу школу и вы обязаны открыть. Если вдруг в управлении образования не захотят открыть такой класс - я буду скандалить. Через пару недель директор мне позвонила и пригласила писать заявления на прием. Ассистента нашли легко. Учитель замечательный. Не ходите одна к директору. Возьмите кого-нибудь с собой. Одну вас проще задавить.