В Україні підготували кардинально оновлений Житловий кодекс. Влада обіцяє, що це значно спростить вирішення житлових проблем громадян та практично зведе нанівець корупцію у житлових питаннях. Проте скептики зауважують у новому документі моменти, які звузять права багатьох громадян на володіння помешканням.
Про те, чому Житловий кодекс потребував кардинального оновлення, і які переваги має новий документ, розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк.
Житловий кодекс, які досі чинний в Україні, був ухвалений ще за радянської доби, у 1983 році. З тих пір у нашій країні змінилось усе, і лише цей документ досі залишається незмінним. Ясна річ, що записаних у ньому норм давно вже ніхто не дотримується, і про безоплатне житло українцям навіть і мріяти не варто, однак формально ці норми житлового законодавства усе ще залишаються чинними. Звідси й довжелезні черги при міськвиконкомах на безплатне житло, які розтягнуті в часі на сотні років.
"Це сотні тисяч українських громадян, які роками стоять у цих чергах. Але черги або не рухаються, або інколи хтось змінює черговість, і люди з першого місця чомусь потрапляють не на перше, а на інші позиції, і не отримують відповідного житла", - каже Шуляк.
Новий Житловий кодекс дозволить виправити цю ситуацію, переконує депутатка. Перш за все, буде створена Єдина інформаційно-аналітична житлова система. Це дасть змогу охопити повним обліком увесь житловий сектор України, а заодно і житловий стан усіх громадян, які або мають власне помешкання, або претендують на нього. Тобто отримання якихось преференцій одними за рахунок інших буде фактично неможливе.
Житлова проблема завжди була гострою в Україні, зазначає Шуляк. А зараз, від початку повномасштабної війни, вона стала колосальною. Адже в Україні налічується близько 5 мільйонів ВПО, які гостро потребують житла. Забезпечити їх всіх власним дахом над головою упродовж кількох років або навіть упродовж одного десятиліття– проблема фактично нездійсненна, кажуть експерти. Та все ж, її треба вирішувати, бо саме житло – той якір, який найбільше утримуватиме українців від зміни країни проживання.
Тому влада бачить вихід у масштабному будівництві соціального житла. Ініціаторами та замовниками такого будівництва мають стати громади. І зрештою саме вони мають бути розпорядниками збудованих квадратних метрів.
.
"Станом на сьогодні ми знаємо, що саме громади є тими, хто приймає внутрішньо переміщених осіб і максимально допомагає людям, щоб вони були житлом забезпечені. Практично не існує соціального житла, і дуже важко вирішувати житлову проблему більшості наших громадян. Тому органи місцевого самоврядування зараз дуже зацікавлені в тому, щоб нове законодавство все ж було ухвалене, і щоб житлова політика в країні була оновлена", - поділилась депутатка.
Які підводні камені містить новий Житловий кодекс?
Перш за все, мешканці службових квартир не матимуть змоги їх приватизувати. Чинний Житловий кодекс це дозволяє, оновлений – ні. Тобто їхні квартири ніколи остаточно їхніми не стануть. Навіть більше, якщо працівник звільниться роботи, від якої він отримав житло, то його з квартири виселять.
Водночас залишаються ще деякі гострі питання. Що буде, якщо отримувач службового житла раптово помре? Як вчинить роботодавець із його сім'єю? І чи залишать квартиру за колишнім працівником, коли він вийде на пенсію?
Крім того, у новому Житловому кодексі будуть записані мінімальні вимоги до якості житла. І якщо комісія визнає будівлю непридатною до проживання, то її мешканців виселять, не переймаючись їхньої подальшою долею. В ліпшому випадку їм дадуть якийсь тимчасовий дах над головою без права його приватизації.
До речі, цей момент створює ідеальну лазівку для грошовитих забудовників, які можуть накинути оком на ласі шматки землі у центрі міста. Отже, старенькі "хрущовки", якими густо забудовані центри міст, можуть з легкістю бути визнані непридатними для проживання і знесені.
Таким чином, житлове питання, яке й так дуже чутливе для українців, може загоститися ще більше. Водночас заробити в Україні на власне помешкання чесною працею можуть хіба що топ-менеджери великих компаній або IT-спеціалісти. Хоча у других зарплати вже скорочуються через широке застосування ШІ. Решта українців, щоби придбати квартиру в Україні, мусять або роками гарувати у наймах за кордоном, або створити в Україні успішний бізнес (а це вдається небагатьом), або бути при владі і брати хабарі.
