В Україні масово призначають штрафи власникам приватних будинків і дач. Причому, як правило, восени та навесні кількість штрафників зростає.  
У МВС нагадали, за що власники приватних будинків та земельних ділянок можуть поплатитися тисячами гривень зі своєї кишені.
 
Зараз, після того, як із городів та грядок зібрано врожай, багато громадян починають наводити порядки в себе у дворах та садах. Вони згрібають опале листя та інші рослинні залишки. Однак замість того, щоб відвезти їх на звалище, або відправити вдома у спеціальну компостну яму, багато господарів вважають за краще це спалити. В результаті вони труять сусідів їдким димом, в якому можуть бути дуже небезпечні компоненти.
 
 
У МВС нагадують громадянам, що такі дії адміністративно, а в деяких випадках і кримінально, караються. Так, у березні цього року Верховна Рада внесла доповнення до Кримінального кодексу. Зокрема, статтю "Диверсія" доповнили навмисними підпалами, у тому числі підпалами сухої рослинності.
 
Крім того, від спалювання рослинних решток спалахує суха трава, і вогонь може швидко поширитися на будівлі, що нерідко призводить до знищення житла, а іноді й до загибелі людей. У цьому випадку кримінальне покарання також неминуче. За такий ненавмисний підпал із тяжкими наслідками можна отримати до 5 років позбавлення волі.
Втім, якщо навіть до таких трагічних наслідків справа не дійде, палій листя та іншого сміття буде притягнутий до адміністративної відповідальності, і буде змушений заплатити чималий штраф.
 
Зокрема, за спалювання листя та інших рослинних залишків передбачено такі штрафи:
●  за спалювання сухої трави та листя - від 3060 до 6120 грн;
●  для посадових осіб за аналогічне діяння – від 15300 до 21420 грн;
●  за спалювання на території природно-заповідного фонду – від 6120 до 12240 грн (для посадових осіб – від 21420 до 30600 грн);
●  за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених посадок навколо населених пунктів, уздовж залізниці – від 90 000 до 150 000 грн.
______________________________________

Українцям роз'яснили, чим відрізняється субсидія від пільги на оплату комуналки

Багато українців під час оплати комунальних послуг користуються субсидією. При цьому багатьом громадянам також доступні пільги на оплату комуналки. Причому, деякі мають право і на те, і на інше. Однак користуватися тим та іншим одночасно не вийде. Отже, доведеться обирати, що вигідніше.
 
.
 
Субсидія та пільга відрізняються тим, що на першу мають право лише незаможні громадяни, яким не вистачає доходів для оплати комуналки. А на пільгу мають право люди, які належать до певних категорій – незалежно від того, яке їхнє матеріальне становище.
 
Так, якщо плата за комуналку перевищує 15% від сукупного доходу сім'ї, і сім'я підходить для отримання субсидії за іншими критеріями, то держава виплачуватиме їй субсидію. При цьому розмір субсидії визначається як різниця між сумою комунальних платежів (у межах соціальних норм) та 15% від місячного доходу сім'ї.
 
А ось право на пільгу надається незалежно від доходу людини та матеріального становища її сім'ї. Пільговиками можуть бути ветерани війни, багатодітні сім'ї, громадяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС та деякі інші категорії. Наприклад, 50-відсоткову пільгу на оплату комуналки мають багатодітні сім'ї, а також колишні працівники служби цивільної оборони, які звільнилися за віком, або через хворобу та отримали інвалідність на службі.
 
 
При цьому деякі пільговики могли користуватися своєю пільгою під час неопалювального періоду, коли їм було призначено нульову субсидію. Проте з настанням опалювального сезону, коли їм випадає якась субсидія, вони мають визначитися та вирішити, чим їм вигідніше користуватиметься: субсидією або пільгою.