Під час окупації Херсона росіяни викрали з дитячої обласної лікарні десятки українських малюків. Окупантам допомагали місцеві колаборанти, які отримали керівні посади у медичному закладі. 
Журналісти «Слідства.Інфо» відвідали Херсонську дитячу обласну клінічну лікарню й розпитали персонал, хто і яким чином вивозив українських дітей у Росію.
 
«ЛІКАРІ ПОЗА ПОЛІТИКОЮ»
У Херсонській дитячій обласній лікарні знаходиться реанімація для дітей віком від 0 до 29 днів. Сюди відправляють немовлят з дихальними й неврологічними розладами, а також дітей з вродженими вадами розвитку. Крім цього, у лікарні є власне хірургічне відділення, у якому оперують малюків до трьох років.
Під час окупації Херсона Росія завезла у місто свої пропагандистські ЗМІ, які мали знімати «радість» місцевого населення від приходу «руського миру».
 
 
Завідувачка відділення анестезіології новонароджених Ольга Пілярська пригадує, що у лікарню вдерлося п’ятеро людей у військовій формі, з камерами і гуманітарною допомогою, щоб подивитися відділення й зняти сюжет для російського телебачення.
 
Ольга Пілярська — завідувачка відділення анестезіології новонароджених
«Я сказала, що відділення дивіться, а інтерв’ю я вам давати не буду, не хочу. Вони (росіяни, — ред.) мені почали розказувати, що «лікарі поза політикою». Так, лікарі поза політикою, але кожен має право на свою думку», — каже Ольга Пілярська.
Лікарка розповідає, що відмовилася брати гуманітарку й вдавати на камеру, що чекала на прихід росіян: «якусь радість, мабуть, треба було зобразити. Хотіли показати, що Херсон був радий, а він був дуже не радий».
 
«ВСІМ МАЛЮКАМ ПИСАЛИ ВКРАЙ ВАЖКИЙ СТАН»
Протягом 9 місяців окупації Херсона тільки у відділенні анестезіології новонароджених знаходилося на лікуванні майже 200 немовлят. Частина з них — покинуті батьками.
Після звільнення міста українські служби зайнялися оформленням свідоцтв про народження дітей, які не мають батьків. Малюкам не робили документи, щоб окупанти не могли записати їм громадянство РФ.
 
.
 
«Не оформлювали, тому що це було б російське свідоцтво про народження, а ми не хотіли цього, щоб не забрали, щоб не вивезли», — каже Ольга Пілярська.
Медсестра Херсонської дитячої обласної лікарні Тетяна Павелко розповіла журналістам, що після оголошення так званої евакуації у лікарню прийшли дві жінки разом із російським військовим, щоб подивитися на немовлят, яких вони хотіли забрати.
 
Тетяна Павелко — медсестра Херсонської дитячої обласної лікарні
«У грудному відділенні лежало троє діток — 3, 6 та 9 місяців — і ось їх забрали, сказали, що на професійне лікування, а далі їхня доля невідома, бо вони з дитбудинку», — каже Тетяна Павелко.
Завідувачка відділення анестезіології новонароджених пригадує, що працівники лікарні об’єдналися і сховали від росіян усю дорогу апаратуру. А коли почалася примусова евакуація людей з Херсона, окупанти вимагали від завідувачки списки дітей у відділенні з інформацією про їхнє здоров’я.
 
«Тут вже ми їх (дітей, — ред.) перевели у вкрай важкий стан за документами, поміняли всі щоденники і поставили апарати штучної вентиляції легень, для імітації захворювання. Щоб не евакуювали, щоб дітей не вивезли», — розповідає Пілярська.
 
 
«ДІТЕЙ ВІДБИРАЛИ, ЩОБ ВЕЗТИ В МОСКВУ»
Росіяни дуже цікавилися дітьми-сиротами, які знаходилися у Херсонській дитячій обласній лікарні. Завідувачка відділення для лікування дітей грудного віку Наталя Лютікова розповідає журналістам, що до неї приїхала очільниця з Москви, яку супроводжувала директорка Будинку дитини, і попросила показати двох малюків.
Наталя Лютікова — завідувачка відділення для лікування дітей грудного віку
«Вони перебували на лікуванні — в обох діток були діагнози «обструктивний бронхіт», який супроводжується задухою. На той момент діти вже вийшли з важкого стану і отримували тільки антибактеріальну терапію», — пригадує жінка.
 
За словами Наталі Лютікової, росіянка була дуже зацікавлена в дітях, питала «Так вони гарні? Вони хороші?», маючи на увазі, чи є у малюків інвалідність.
 
«Вона всім була задоволена: і станом, і умовами перебування. Водночас подзвонила директорка і спитала, чи можу я виписати дітей? Я сказала, що ні, тому що стан дітей середньої важкості… Відтоді вона мені кожного дня дзвонила і говорила, що ті діти відібрані для того, щоб їх везти в Москву», — пригадує Лютікова.
 
 
Після відмови завідувачки відділення виписувати і віддавати дітей, очільниця з Москви дочекалася кінця робочого дня, коли всі співробітники підуть додому, щоб забрати немовлят.
«Ми пішли додому о 18-ій годині, а о 18:30 подзвонив черговий лікар, що він отримав наказ в. о. головного лікаря, щоб цих дітей доправили до Будинку дитини — нашою лікарняною машиною, а наступного дня, зі слів працівників Будинку дитини, їх вивезли», — каже Наталя Лютікова.
 
ХТО ДОПОМАГАВ ВИКРАДАТИ МАЛЮКІВ
Наказ виписати дітей, щоб можна було їх забрати з лікарні, віддав в. о. головного лікаря — 70-річний Віктор Бурдовіцин. До окупації Херсона чоловік працював начальником медичної служби, а після приходу росіян став «обличчям» лікарні — колаборант охоче знімався у пропагандистських матеріалах, казав, що медицина «поза політикою», дякував окупантам за допомогу.
 
Також відомо, що Бурдовіцин передав росіянам доступ до медичних карток й особових справ (з контактами та адресами) працівників місцевої Нацполіції. Документи зберігалися у лікарні. Після цього люди опинилися під загрозою затримання і подальших катувань у підвалах. У червні 2022-го Офіс Генпрокурора повідомив йому про підозру у держзраді.
«Я родине не изменял. Я как жил на своей родине, я здесь родился, так и планирую пока дальше жить», — говорить Віктор Бурдовіцин для пропагандистських ЗМІ.
 

 
Однак плани у колаборанта змінилися, адже колишні колеги кажуть, що чоловік разом із росіянами залишив Херсон під час відступу окупантів. Наразі теперішнє місце перебування Бурдовіцина невідоме.
 
У червні 2022-го росіяни призначили нову директорку Будинку дитини — 69-річну Тетяну Завальську. Вона радо спілкувалася з російськими «журналістами» та навіть знялася у фільмі «Русский Херсон. Мы ждали этого 30 лет».
На камеру жінка розповідала пропагандистам, що чекала на «руський мир» 30 років і вважає себе не українкою, а слов’янкою: «Надежды большие. Да, я этого ждала 30 лет. А вот на что есть надежда сейчас? На Россию».
 
«Вона була тут лікаркою. Решта шість з семи лікарів пішли, вони не хотіли співпрацювати з «новою владою». А вона єдина захотіла і її поставили начальницею», — розповідає охоронець Будинку дитини.
За словами чоловіка, саме Тетяна Завальська показувала дітей російським журналістам та зрештою допомогла окупантам вивезти їх з Херсона на підконтрольні росіянам території.