Миколі лише 22, але вже два з половиною роки він у ЗСУ. У війську боєць взяв собі за позивний назву рідного міста – Херсон.
Хлопець говорить, що ніколи не мав бажання служити в армії. Нині боєць на псевдо Херсон є головним сержантом 3 танкової роти танкового батальйону 100 омбр. Його історію опублікували на сторінці Херсонського обласного ТЦК та СП.
До великої війни хлопець працював тренером у басейні, баристою, барменом. Але в серпні 2022 року виїхав з окупованого на той час Херсона, щоб піти в ЗСУ. Бо не міг більше жити поряд з ворогом.
Виїхавши до Одеси, Микола відразу пішов до ТЦК, але йому відмовили в мобілізації, потім були й інші спроби. І лише навесні 2023 року він таки потрапив до війська – вже через ТЦК у звільненому рідному Херсоні.
«Спершу мав йти в морську піхоту. Згодом мав стати артилеристом – вже в «учебці» вчився на гармаша. А потім мені кажуть: «Будеш танкістом! Ну, добре: танкістом, так танкістом – мені аби була можливість давати доброго лупня тим тварюкам!»,– говорить військовий.
Показавши себе на посаді командира танка, Микола одержав пропозицію стати головним сержантом роти.
У цивільному житті Микола обожнював волейбол та футбол. Каже, що й на передовій іноді також вдається пограти:
«У перервах між виконанням бойових завдань іноді влаштовували такі «сеанси» морально-психологічного розвантаження», – розповідає танкіст.
Микола говорить, що його життєве кредо -«Треба!»:
«В лавах «Сталевої Сотки» своє місце може знайти кожен охочий і кожна охоча. Головне, усвідомлювати, що це наша держава – і ніхто інший, окрім нас самих, її не захистить».
