Найкраще, що я чув за останні роки – те, що Херсон знову вільний. Коли я це дізнався, навіть моя власна несвобода в російському полоні ніби стала трохи меншою.
Ми всі багато говорили про свободу, але тільки коли позбавляєшся її повністю, то розумієш – що це насправді таке і чого вона важить. Без волі все інше втрачає сенс. Я дуже щасливий, що сьогодні ми з вами вільні, рівні і сильні, в країні, яка бʼється за кожного з нас. І кожен з нас має так само боротися за спільну свободу і спільну мрію – вільну і незалежну державу.
Зараз дуже складні часи. Особливо для херсонців. Потвори мстяться нам кожного дня за те, що ми не захотіли ставати такими ж як вони. Не захотіли бути росіянами. Ви ризикуєте кожного дня, просто живучи у себе вдома. Іноді здається, що всі ми не живемо, а чекаємо чогось. Проте, саме зараз йде найбільш запекла і відчайдушна боротьба. Боротьба, в якій ми неодмінно переможемо. Тому що вільні люди завжди перемагають орди рабів.
Найбільше в полоні я сумував за своєю родиною і за своїм містом. За теплим сонцем, за Дніпром, за найсмачнішою їжею, за вітром із моря, за платанами, за херсонцями – такими щирими, щедрими і справжніми. І як би складно нам не було, памʼятайте, що Херсон – це фортеця, і ми обовʼязково переможемо.
.
