На рибному ряду Генічеського центрального ринку нині міг би бути аншлаг – масово пішла сингіль. Ця риба, представниця родини кефалевих, яку генічани називають «журалкою», є одним з гастрономічних символів міста і за свої харчові властивості цінувалась ще древніми греками, що жили на цих землях. Нині ж, коли більшість жителів міста через окупацію ледве зводить кінці з кінцями, її ціна зависока – 120-140 гривень за кілограм, тож купувати її генічани не поспішають. Ще більше продавці просять за іншого представника цієї ж родини – лобаня, якого продають по 150 грн./кг.
Доступною для генічан залишається хіба що молочка. Літр домашнього молока коштує 20 гривень, півкіло м’якого сиру – 35-40, півлітра сметани – 90 гривень.
Яйця у Генічеську продають по 65 гривень за десяток. Можна б сказати, що дорого, якби не знати, що в окупованому обласному центрі їх менше, ніж за 80 гривень, не знайдеш.
Дешевим (навіть, дуже) залишається сезонний виноград. Кілограм домашнього можна купити по 5 гривень за кіло. Дехто з господарів приватних обійсть його навіть не обриває. Не лише через ціну (для декого і 5 гривень – гроші), а й через надію, що місто невдовзі звільнять, і солодкі грона спробують хлопці і дівчата з ЗСУ.