«Побєдобєсіє» та 9 травня в окупації: спогади й роздуми херсонців

9 травня 2022 року в окупованому Херсоні було не святом, а ретельно зрежисованою інформаційною операцією без підтримки херсонців, із завезеною масовкою під контролем російських військових і колаборантів. «Гривна» вирішила згадати, як окупанти намагалися переписати реальність та змусити містян «святкувати» за російсько-радянською ідеологією.

Попри ретельну підготовку – бігборди, анонси, оголошення – переважна більшість херсонців вирішила проігнорувати заклики окупантів прийти та відсвяткувати російський День перемоги. Наче за негласною домовленістю, містяни намагалися зайвий раз не виходити з дому під час всіляких пропагандистських свят. Зазвичай людний у травневі дні Херсон у 2022 році став майже пусткою.

 

Натомість окупанти та їхні посіпаки-колоборанти 9 травня намагалися створити картинку для зовнішньої аудиторії і продемонструвати, як Херсон «святкує».

«У соцмережах зранку було багато фото української символіки, яку активісти вночі наносили на паркани, стіни будівель. Кажуть, що в парку Слави повісили опудало з літерою Z. Ми обговорювали з друзями це та уявляли, які обличчя були в окупантів, коли вони це побачили. На російський парад ми, звичайно, не ходили. Були вдома в той день», – згадує херсонка Марина події 9 травня 2022 року.

 

 

У той же час біля танку в парку Слави зібралися декілька сотень людей із червоними прапорами та георгіївськими стрічками. Сформувалася невелика колона, яку очолили гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо та проросійський екснардеп з Олешків Олексій Журавко. Також бачили й заступника гауляйтера – зрадника Кирила Стремоусова. Перший ряд тримав у руках банер «безсмертний полк».

Натовп рушив до вічного вогню в супроводі військових. Пропагандисти все ретельно знімали на відео, яке згодом з’явилося на російських ресурсах.

 

Ані тоді, ані сьогодні, через 4 роки після події, «Гривні» не вдалося знайти багато знайомих облич серед прихильників «російського світу», які зазвичай виходили на площі мітингувати на честь радянських свят. На фото й відео із заходу в парку Слави, яких чимало в інтернеті, більшість людей – не херсонці. До такого висновку дійшли представники херсонських медіа та експерти. Масовку завозили з окупованого Криму.

 

7 травня 2022 року перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський написав:

«Концертні репетиції, безсмертний полк, польові кухні та фронтові 100 грам, суботники, фарбовані бордюри, фонтани… І так по всій області. З Криму та Росії хочуть привезти музикантів та виконавців, але поки що, наскільки відомо, найбільш відомі діячі культури морозяться зі зрозумілих причин. Огидно, що день пам’яті перетворили на психологічну зброю, яка має на меті розділити суспільство і виправдати злочинну війну, яка розв’язана проти нашої країни. Масовку для святкування доведеться привозити з Криму. Херсонці переважно схильні ігнорувати “радість під обстрілами” або згадувати ветеранів вдома, в сімейному чи дружньому колі».

 

 

Політолог Володимир Молчанов розповів «Новинам Приазов’я» про те, які наративи поширювали на заходах, організованих окупантами на Херсонщині:

«Говорили про те, що Росія повернулася, Росія звільнила від нацизму тоді і звільнила зараз. Був гімн Росії, російські аквафреші навіть на дітей напялили, дітей у Херсоні було небагато, а от в Скадовську, і це мене засмутило, набагато більше. Це зараз викликає лють і гнів, святкування руськими перемоги над нацистами, святкування нацистами перемоги над своїми попередниками, перемоги над своїми вчителями. У всіх притомних українців це може викликати лише лють».

 

Ось якими спогадами про ті події поділилися з «Гривною» троє жительок Херсона:

«Ми кожен рік ходили у парк Слави 9 травня, щоб вшанувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні. А того року під час окупації – не пішли. Окупанти спаплюжили цей день святкуванням, веселощами, пропагандою. День перемоги – це, перш за все, День Пам’яті, а вони влаштували танці. Огидно. Мені подобається, що тепер ми відзначаємо День пам’яті та перемоги над нацизмом разом із країнами Європи 8 травня», – загадує Христина.

 

«9 травня херсонські активісти хотіли влаштувати тихий мітинг на площі Свободи. Домовлялися бути одягнутими в кольорах української символіки. Але зранку на площу зігнали військових, гучно увімкнули радянські пісні, пам’ятний знак Небесній сотні затулили якимось стендами з фото. Ми вирішили не йти, бо тоді вже було багато викрадень, людей забирали на підвал. Мітинги припинилися через небезпеку», – розповіла нам Олена.

 

 

«Я поки не звикла до нової дати – 8 травня. Традиційно для мене День перемоги – 9 травня. Розумію, що ми тривалий час були під впливом спершу радянської, а потім російської пропаганди. Але наші діти, онуки вже точно стряхнуть з себе оцей весь пил, бо вже ніколи не будуть дивитись у сторону росії як на щось впливове. Це агресор, і я особисто не хочу мати з цією країною нічого спільного. Навіть пам’ятних дат», – каже Елеонора.

 

Україна разом з усією Європою відзначає 8 травня День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 9 травня – День Європи. День перемоги 9 травня, святкування, Велика Вітчизняна війна – усе це пішло в минуле як символи радянсько-російської пропаганди та намагання привласнити собі перемогу над нацизмом.

 

Херсонський краєзнавець, історик, політолог Дементій Бєлий пояснює:

«”9 мая” ми повинні забути. Бо від самого початку то “9 мая” було геополітичними іграми Сталіна. Бачите, всі союзники по антигітлерівській коаліції святкували день перемоги над нацизмом 8 травня, а ми – на наступний день.

А з початком двадцять першого сторіччя “9 мая” перетворилося на російське “прінуждєніє к любві”.

 

 

Хочеш згадати своїх загиблих дідів/прадідів, то обов’язково зроби це разом із Росією з придуманими в Москві георгієвськими стрічками та у форматі а-ля комуністичної демонстрації, а не тихо, по-родинному, за поминальним столом.

 

Тепер буде, як у всього нормального світу. Лише 8 травня.

Без “перехідного етапу”: спочатку 8 травня – День пам’яті та примирення, як в Європі, а потім – 9 травня – день перемоги із лозунгами “дєди воювали” та “можем повторити”, як в Росії.

Тепер лише 8 травня – День пам’яті жертв війни та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Без шизофренічного розщеплення свідомості.

А як бути з примиренням? З воїнами УПА та нашими колишніми ворогами у Другій світовій війні?

 

Примирення в нас вже наступило: як тільки російці розпочали повномасштабне вторгнення на нашу територію – остаточне примирення й відбулося.

У нашій Херсонській громаді символом примирення стали проспект Романа Шухевича, вулиці Героїв УПА, Степана Бандери, Івана Терлецького.

А колишні давні вороги – Німеччина та Італія – разом із нашими колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції тепер прямо зараз є нашими найкращими партнерами, які намагаються допомогти зброєю, грошима та моральною підтримкою у боротьбі із ницими російськими агресорами».