Дослідження показали, що “бачать” уві сні незрячі люди

Людський сон можна поділити на 2 фази. Швидкий сон займає 20%, повільний 80% всього сну. Сумарно один цикл триває приблизно півтори години, потім йде повторення циклу. Під час фази швидкого сну у людини швидко рухаються очні яблука, різко підвищується активність мозку. Сновидіння людина бачить кожну фазу швидкого сну, але запам’ятовуються вони лише якщо прокинутися саме у цій фазі.

 

Вчені вже давно довели, що уві сні до людини приходять виключно образи, бачені в житті раніше, хоч миттєво. Отже, всі люди уві сні були побачені в реальному житті хоча б раз. Але саме це знання породжує цілком логічне питання: А що бачать сліпі люди?

Правда, тут відразу слід зробити зауваження – деякі люди бувають незрячими від народження, а інші стають такими в процесі життя. І це дві великі різниці.

 

 

Людина, яка ніколи не бачила навколишній світ, все ж має про неї досить непогане уявлення. Це уявлення створене обмацуванням предметів, надання їм додаткового значення у вигляді запаху і смаку. Крім того, абсолютно нічого не бачать лише приблизно 10% незрячих від народження людей.

 

Інші бачать темні та світлі плями, а то й обриси предметів. Ось сни до таких людей і приходять у вигляді звичних їм запахів, звуків, дотичних вражень та різноманітних плям світла. Мозок уві сні малює світ таким, яким він його звик представляти під час неспання.

 

Вчені зі Сполучених Штатів провели дослідження серед незрячих дітей щодо їхніх сновидінь. Фахівцям вдалося встановити, що в основному сни для сліпих дітей постають у вигляді звуків, водночас запахи, тактильні відчуття та смак практично не беруть участь у створенні уявних образів.

Наприклад – одній дівчинці наснилося, що її мама розпалася на частини. Розум дівчинки дійшов такого висновку, оскільки у сні виразно чувся хрускіт кісток, що ламаються.

 

 

Якщо з людьми, які нічого в своєму житті ніколи не бачили все вже ясно, то як бути з тими, хто осліп протягом життя? А тут ситуація змінюється.

 

Найчастіше на момент втрати зору в людини в мозку вже сформовано певний образ зовнішнього світу. Ну а оскільки сон є, нехай і своєрідне, але відображення реальності, то мозок і формує під час сновидіння ті образи, до яких людина звикла під час зрячого життя. Але з часом подібні образи у свідомій частині життя людини тьмяніють, забуваються обличчя друзів та близьких, все важче стає усвідомлювати що таке червоний колір.

 

Тут слід зробити невеликий відступ. Для сліпої людини поняття кольору є не більш ніж абстракцією. Уявімо собі синій годинник з зозулею і гирями.

Якщо сліпій людині постійно говорити, що годинник синій, цей колір у нього асоціюватиметься зі звуком «ку-ку», гирками або ланцюжками, звуком цокання секундної стрілки. Але що таке насправді синій колір людина так і не уявить. І ось спочатку осліплий втрачає поняття кольору, його сни стають чорно-білими.

 

 

А потім, у осліплої протягом життя людини взагалі втрачається уявлення про зорову частину навколишнього світу. У сновидіннях відбувається те саме – мозок перестає формувати зорові образи. Сни людини, що втратила зір протягом життя, з часом перестають відрізнятися від сновидінь сліпої від народження людини. На зміну візуальним образам приходять запахи, звуки, смак та тактильні відчуття.

 

Напевно, багато хто з читачів хоч одного разу, але прокидався в холодному поті внаслідок нічного кошмару. Американські вчені з’ясували, що сліпі люди ще частіше зрячих бачать подібні неприємні сновидіння. Вважається, що така розкладка обумовлена ​​більшим стресом, який відчувають незрячі порівняно із зрячими у повсякденному житті. Сліпим властивий страх позбутися собаки-поводиря, частіше вони бояться потрапити під автомобіль, опинитися наодинці в незнайомому місці. А сон виступає частково амортизатором подібних страхів.