Продати зайві річ через Інтернет – швидко та зручно. Але спритні махінатори, котрі користуються слабкою обізнаністю продавців у тому, як працює сучасна фінансова система, можуть їх при цьому без копійки залишити. Саме так і сталося із 31-річним жителем села Великі Копані Олешківського району Херсонщини. На сайті оголошень він розмістив свою об’яву стосовно продажу дитячого візочка, і став чекати реакції. Однак замість покупця зателефонував чоловік, котрий представився працівником служби безпеки комерційного банку.
 
Повідомивши, що для селянина надійшов платіж за проданий товар, він попросив його надіслати есемескою з мобільного телефону ПІН-код його картки – нібито це потрібно для ідентифікації клієнта. Зраділий власник візочка так і зробив, а потім перевірив, чи надійшли за нього гроші. І яким же було його розчарування, коли виявилося, що замість додаткової суми банківський рахунок власника, скориставшись наданим ним же кодом, «вичистили під нуль», знявши 44 тисячі 600 гривень!
 
 
За фактом шахрайства  у Олешківському відділенні Національної поліції внесли матеріали до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але таких проваджень тільки на Херсонщині – сотні. Адже наші земляки часто-густо пропускають повз вуха застереження про те, що картковий код є конфіденційною інформацією, і ділитися нею з абсолютно невідомим людьми, ким би вони не представлялися, не варто. А потім біжать у поліцію: допоможіть повернути заощадження. Та не завжди це можливо: поки оперативники зроблять запит у банк, поки встановлять особу афериста чи аферистів та знайдуть його,  злочинець зазвичай встигає зняти чужі кошти. Й витратити їх на свій розсуд.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.