До війни ринок нерухомості в Херсоні був відносно стабільним, зі сформованими цінами, попитом і пропозицією. Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило ситуацію. Та попри постійні обстріли, житло в прифронтовому місті купують та продають.

Про поточну ситуацію  журналістам Вгору розповіли херсонські рієлтори  Владислав Горін та Наталія Гончар.

 

У лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, ринок нерухомості в Україні миттєво завмер. За кілька днів до війни агенція Владислава Горіна уклала дві угоди купівлі-продажу, а ще одна була запланована на 24 лютого. Проте через закриття реєстрів нерухомості оформлення стало неможливим. На той момент в агенції лежав завдаток на 2-кімнатну квартиру. Покупець забирати гроші не поспішав, але через два місяці агентство за власною ініціативою повернуло йому гроші.

 

 

Після деокупації правобережжя Херсонщини реєстри нерухомості запрацювали знову. Проте, за словами Владислава Горіна, навіть під час окупації, хоч і не офіційно, деякі херсонці продавали та купували житло за домовленістю й під розписки.  Рієлтор каже:

 

"Знаю приклади, що люди віддавали квартири за копійки, наприклад, 20% від ринкової вартості до війни. Не знаю, як вони оформляли це після війни, але такі були факти."

Після відновлення роботи ринку нерухомості в Херсоні ціни на житло різко впали. У таких районах, як Таврійський, Шуменський та Житлоселище, вартість квартир знизилася в середньому на 50% і навіть більше. Як стверджує рієлтор, двокімнатна квартира в Таврійському мікрорайоні, яка до війни коштувала 30-35 тисяч доларів, у 2023-24 роках продавалася за 15-18 тисяч. Тенденція до зниження цін зберігається й досі, особливо в спальних районах, розташованих далі від Дніпра.

 

"За останні пів року ціни трошки прогнулися вниз, бо коли почалися дронові атаки, це не спонукало людей до купівлі житла, – констатує Владислав."

 

 

У той самий час, за його словами, ціну на квартири в інших районах взагалі неможливо розрахувати, бо й попиту на них немає. Така ситуація у мікрорайоні Східному, на Острові, ХБК і Центрі – наближених до Дніпра. Якщо хтось і продає там житло, то буквально за безцінь.  

 

"Там ніхто не хоче купувати. І якщо за якісь копійки люди куплять, то це буде просто вкладення на майбутнє. Тобто купили, хай стоїть, а після війни, коли ціни піднімуться, якщо житло вціліє, значить трохи виграли."

 

За словами Владислава Горіна, сьогоднішній ринок нерухомості в Херсоні не можна назвати повноцінним через значне зниження попиту та пропозиції через відсутність більшості мешканців. Більший попит мають квартири в гарному стані, оскільки через війну ціни на будматеріали та роботу будівельників значно зросли, що робить ремонт невигідним.

 

 

"Наприклад, купили ви за 10 тисяч двокімнатну “убиту” кватиру на Шуменському. А ремонт її, умовно кажучи, вартуватиме 15 тисяч. А 10+15 це вже 25. Водночас за 12-15 тисяч можна купити квартиру в нормальному житловому стані або з євроремонтом, – пояснює Владислав."

 

Він каже, що більшість пропозицій продажу квартир у Херсоні мають завищені ціни. На його думку, вони будуть незмінними досить довго, поки продавець не піде на поступки або ситуація не нормалізується і ціни почнуть зростати. 

Продають квартири переважно херсонці, які виїхали за кордон, або в інші регіони України, і не планують повертатися. Купують житло люди, що  залишаються й хочуть жити в Херсоні. Хтось із покупців втратив власне житло в місті чи області. В когось були якісь заощадження до війни, але бажання придбати житло не збігалося з можливостями.

 

Варіанти купівлі-продажу нерухомості люди часто шукають на рекламних сайтах типу OLX, DIM.RIA та інших.  А хтось, хто має знайомих серед місцевих агентів із нерухомості, звертаються до них. За словами Владислава, навіть рієлтори, які виїхали за кордон, перенаправляють потенційних клієнтів до своїх колег, що досі працюють на херсонському ринку. 

Утім, в Херсоні можна побачити й паперові оголошення про продаж, купівлю чи оренду житла.

 

 

У рієлторки Наталії Гончар за час війни продалася лише одна квартира. Це була однокімнатна квартира в житловому стані, її продали за 8 тисяч доларів.

У більшості варіантів, з якими працювала Наталія, до підписання угод купівлі/продажу так і не дійшло. Багатьох клієнтів не влаштовувала запропонована покупцями ціна, а деякі з власників навіть познімали своє житло з продажу. 

"Дехто казав: “Ну як ціни піднімуться, ви мені одразу дзвоніть, будемо продавати”, – розповідає Наталя."

 

З власного досвіду спілкування з потенційними клієнтами, вона помітила, що частіше шукають житло з ремонтом, бажано ще й з меблями й технікою. Людей цікавлять невеличкі, здебільшого однокімнатні чи двокімнатні квартири, розташовані у більш-менш безпечному районі, не на високих поверхах, і з вікнами, які виходять не на південь. Вона пояснює:

 

"Якщо вікна виходять на південь, вони виходять на річку. Раніше люди дуже хотіли, щоб вікна були на сонячному боці, а зараз дзвонять і просять вікна на Миколаїв.

За словами Наталії, зараз у Херсоні більш активно, ніж продаж, відбувається оренда житла. Попит є переважно на квартири в гарному стані, ціна яких залежить від власне стану, поверху та місця розташування.

 

Однокімнатні квартири зі старим ремонтом та меблями здаються дешевше, особливо в опалювальний період, коли власники можуть знижувати ціну, щоб не платити за опалення. Ціна може становити від 2 до 2,5 тисяч гривень. Кращі квартири на зручних поверхах, наприклад, у Таврійському районі, коштують дорожче. Двокімнатні – від 4 до 4,5 тисяч гривень і вище.

 

Квартири на верхніх поверхах зазвичай довше знаходяться в рекламі, але вони дешевші. І попит на такі квартири все одно є, особливо якщо вони в гарному стані. За словами рієлторки, буквально нещодавно, за її участю здалося 5 квартир на верхніх поверхах у Таврійському районі, які були трохи дешевші за аналоги, розташовані нижчі.

 

Щодо ситуації на ринку нерухомості по всій Херсонській області, то згідно  зі Звітом про роботу державних, приватних нотаріусів Міністерства юстиції України в останній рік було зареєстровано вдвічі більше угод купівлі/продажу у порівнянні з минулим.

 

У 2024 році в Херсонській області приватні нотаріуси  зареєстрували 431 угоду купівлі-продажу житла, а державні – 22. Загалом було укладено 453 угоди купівлі-продажу та 5 угод обміну. У 2023 році: 149 угод купівлі-продажу у приватних нотаріусів, 14 у державних та 1 угода обміну.

 

Антонівка – селище на березі Дніпра, де був розташований міст між правим та лівим берегами Херсонщини. У перші дні повномасштабного вторгнення тут точилися запеклі бої. Після деокупації правобережжя Херсонщини російські війська почали безперервно обстрілювати Антонівку з усіх видів зброї, а російські безпілотники з вибухівкою – полювати на мирних жителів, знищуючи їхні автомобілі та будинки. Про життя в Антонівці розповіли староста Сергій Іващенко та місцеві жительки Тетяна Ахтеменко й Віта Медведєва.

 

“Коли почалися масовані обстріли, ніхто вже нічого не ремонтував”

В Антонівці вже понад два роки немає електропостачання. Під час відступу в листопаді 2022 року російські війська знищили всі трансформатори. Пізніше через обстріли пошкодилися електромережі та попадали розподільні стовпи. Про це журналістам “Вгору” розповіла місцева жителька Віта.

Заради дітей жінка переїхала до Херсона, але щодня навідувалася до селища – обробляла город, годувала собак, розгрібала завали та допомагала місцевій волонтерці Тетяні Ахтеменко.  

 

 

Маршрутки, за словами Віти, ходили до Антонівки майже до середини жовтня 2024 року. Сьогодні ж громадський транспорт, комунальні служби та швидка допомога не можуть дістатися до селища через посилені дронові атаки. 

 

У багатьох мешканців  до жовтня 2024 року ще був газ. Менше пощастило тим, хто, як Віта, живе біля мосту. Майже відразу після звільнення під час мінометного обстрілу пошкодило газопровід біля її будинку.

 

"Відтоді газу в мене немає. Чоловік ще бігав, закручував, замотував труби там, де шипіло. А потім, коли почалися масові обстріли з танків, ніхто нічого вже не ремонтував", – розповідає жінка.

У тому ж 2022 році, у листопаді чи грудні, окупанти атакували з міномета газельку газовиків. За словами Віти, уламок вцілив у балон, машина спалахнула. Ремонтники встигли вистрибнути й врятувалися, а машина згоріла. Відтоді комунальні служби до Антонівки їздили неохоче, але влітку 2023 року ще збирали сміття.

 

 

Після припинення електропостачання воду в селищі качали за допомогою генераторів, і у 2023 році вона була хоч і погодинно, але майже щодня. У 2024-му ситуація погіршилася через обстріли. Віта каже, якийсь час воду подавали тричі на тиждень, через день, а згодом, коли водоканал відмовився доставляти пальне для генераторів через небезпеку, воду стали подавати лише двічі на місяць. Відтоді місцеві жителі, хто має машини, потроху доставляють солярку для генераторів самотужки.

 

Віта зізнається, якби її чоловік працював у комунальній службі, вона б нізащо не пустила його возити до Антонівки солярку.

"У кожного є сім'я, є дружини, є матері, які переживають. Розумні люди все розуміли і якось намагалися розв'язувати свої проблеми самі", – каже жінка.

 

За словами місцевої волонтерки Тетяни Ахтеменко, її односельці, у кого є автомобілі, періодично їздять до міста, закуповуючи продукти собі та сусідам, заправляють газові балони та привозять солярку. Складають списки, що кому потрібно, і хтось їде в місто на закупи. Звертаються з проханням привезти щось і до неї.

 

 

Родина Тетяни заради безпеки дітей переїхала до Миколаєва, але в Антонівці залишився її свекор, тому регулярно їздить туди, допомагаючи землякам та привозячи необхідне. Активно співпрацює з благодійниками та волонтерами. За словами Тетяни, всі запити закриваються за лічені дні. Є чимало охочих допомогти Антонівці, гуманітарну допомогу передають постійно, проте доставляти її в селище небезпечно.

 

Тетяна їздить до Антонівки, коли дозволяє погода – дощ, сніг або туман зменшують ризик потрапити під приціл ворожих безпілотників. У такі дні вона робить кілька ходок, привозить односельцям необхідне: хліб, крупи та корм для покинутих господарями тварин, про яких дбає квартальна Ірина.

 

Тетяна розповідає, що її односельці змушені ночувати у підвалах, адже обстріли не припиняються ні на день. Іноді доводиться витягувати сусідів з-під завалів. На сільських дорогах та й на власних подвір'ях на людей чатують дрони. Щодня в селищі є поранені, а медпункт згорів, тому медсестра обходить всіх, кому потрібно обробити рани чи зробити перев'язку. З її колег – одна жінка загинула від дрона, коли розносила ліки, а інша нещодавно виїхала з Антонівки, щоб оговтатися після поранення. Через загибель лікаря швидкої допомоги від дронової атаки постраждалих тепер возить поліція.

 

 

Тетяна каже, що зверталася на урядову гарячу лінію з проханням посилити захист Херсонщини. Згодом отримала письмову відповідь, що ЗСУ нині роблять все можливе.

Як заявляв голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін:  “Поки лінію фронту не відсунуть від Херсона хоча б на 20 кілометрів, російський дроновий терор буде продовжуватися».

 

За словами антонівського старости Сергія Іващенка, якщо рахувати тих, хто отримував гуманітарну допомогу, сьогодні в окрузі проживає близько 1000-1500 людей, тоді як у мирний час мешкало близько 13 тисяч. Після оголошення примусової евакуації дітей майже всі родини з дітьми виїхали, але в Антонівці досі залишається десятеро неповнолітніх. Та переважна більшість населення – люди старшого віку й пенсіонери.

 

Сергій Іващенко стверджує: більшість самотніх літніх людей мають родичів, які могли б наполягти на їхній евакуації. Він закликає зробити все можливе для їхнього порятунку, адже в Антонівці надто небезпечно.

"Думаю, не помилюся, сказавши, що 90% будівель в Антонівці сьогодні мають різні пошкодження, а частина – повністю зруйнована", – розповідає староста.

 

Він також згадує, що перед Новим роком селяни отримали грошову допомогу на дрова. І коли люди скаржаться, мовляв, їм немає за що виїхати, він запевняє: в опалювальний сезон 90% мешканців, якщо не більше, отримали по 21 тисячі гривень на домоволодіння.

 

"Вони могли цим скористатися і мінімум на пів року виїхати звідти, хоча б до потепління. Майже кожного дня в нас є загиблі, саме в моєму окрузі, а поранені щодня, якщо не щогодини. Ті, хто там залишається, у мене до них багато питань. Для чого вони це роблять?" – каже Сергій Іващенко.

Він стверджує: є волонтери, готові евакуювати охочих, та й сам не раз вивозив односельців у безпечні місця. І його обурює, що, залишаючись, люди вимагають привозити їм туди солярку й хліб тощо.

 

Сергій Іващенко каже, хоча російські війська й почали частіше використовувати важку артилерію, найбільше людей в Антонівці гине саме від дронів. Староста вже двічі був поранений вибухівкою, скинутою з безпілотників, і зараз перебуває в лікарні. Та, за його словами, російські військові не тільки полюють з неба на людей і транспорт, але й підпалюють будинки. Спочатку один дрон пробиває дах гранатою, потім інший закидає запалювальну суміш, а третій, з вибухівкою, стежить, щоб ніхто гасив пожежу.

Проте він сподівається на посилення України завдяки сучасній зброї. А родичам літніх людей, що залишилися під обстрілами, наполегливо радить зробити все можливе для їхньої безпеки.

 

Внаслідок теракту в Миколаєві, який стався у п'ятницю, 14 лютого, загинули троє військовослужбовців Центру протимінної діяльності.

Про це повідомили у прес-службі Центру.

 

«Жахливий теракт у Миколаєві забрав життя Вадима, Олени та Євгена. Наші колеги – військовослужбовці Центру Протимінної Діяльності… Молоді. Світлі. Гарні. Гарні. Україна втратила справжніх героїв – мужніх воїнів та вірних захисників. Їхні імена назавжди зберігаються в нашій пам'яті. Колектив UDS висловлює щирі співчуття сім'ям, близьким та побратимам загиблих» , - йдеться у повідомленні.

 

 

Варто також зазначити, що загинула також жінка, яка принесла сумку з вибуховим пристроєм.

Нагадаємо, як раніше повідомляли « Новини-N », у п'ятницю , 14 лютого, близько 14:00 на вулиці Прикордонній поблизу громадського харчування прогримів вибух невідомого предмета . Пізніше стало відомо про двох  загиблих . Також читайте,  чи з'явилися подробиці теракту в Миколаєві.

 

Також у соціальних мережах опубліковано відеозапис, на якому, як стверджується у підписі до відео, зафіксовано момент вчорашнього вибуху біля кафе в Миколаєві.

Крім того, у п'ятницю, 14 лютого, у Миколаєві  чоловік підірвав себе гранатою.

 

В Україні з 1 березня проведуть масштабну індексацію пенсій, яка зачепить абсолютну більшість українців. Розмір індексації становитиме не менше 10%, при тому прибавку від 1000 грн отримають ті, у кого порахована по формулі пенсія більше 10 тис. грн. Детальніше про те, як та кому розрахують пенсії, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

 

З 1 березня перераховують пенсію, шляхом збільшення розміру зарплату, яка є в формулі розрахунку виплати. Показник середньої заробітної плати в Україні, підвищують на певний коефіцієнт. Його розмір: сума 50% від інфляції за минулий рік та 50% від середнього за три роки зростання зарплат.

 

 

"У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати", – йдеться в законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

 

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що усього на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", буде спрямовано майже 528,3 млрд грн. При цьому враховано проведення у 2025 році перерахунків пенсій / щомісячних страхових виплат у зв’язку проведенням з 1 березня 2025 року індексації пенсійних і соціальних виплат із застосуванням коефіцієнта 1,10, тобто збільшення на 10%.

 

Щоправда, на разі точний розмір підвищення ще не визначено. Враховуючи, що інфляція за минулий рік була більшою, ніж планували (інфляція склала 12%, тоді як планували на рівні 9,7%), рівень підвищення може бути навіть більшим за 10%.

 

 

Зазвичай уряд в своїй постанові встановлює мінімальний та максимальний розмірі прибавок. Наприклад, минулого року мінімальна прибавка становила 100 грн, а максимальна – 1500 грн. При тому збільшуватимуть ту пенсію, яка розрахована по формулі (тобто без урахування всіх можливих доплат, дотяжек, гарантій тощо).

 

Тобто в результаті може вийти, що навіть після підвищення, наприклад, на 8% замість 1230 грн пенсія, яка порахована за формулою, становитиме 1328,4 грн. А платитимуть все одно 2361 грн.

Точний розмір індексації буде відомо тільки ближче до березня, коли офіційна статистика підрахує динаміку зарплат та інфляцію.

 

Нагадаємо, що розмір індексації становить суму половини від річної інфляції та половину від динаміки зростання зарплат за останні три роки.

Не будуть підвищувати "нові" пенсії. Індексація має допомогти "осучаснити" старі. Тому тих, хто вийшов на пенсію впродовж останніх кількох років, перерахунок не стосуватиметься.

Щорічна індексація пенсії – чи не єдиний відносно дієвий механізм осучаснення виплат. При тому цього механізму не достатньо, щоб не допустити "застарівання" виплат.

 

 

Кому підвищать пенсії на 100-200 грн. Розмір розрахунку залежить від того, яку розрахункову пенсію ви маєте. Наприклад, якщо ваш розрахунковий розмір пенсії (не фактично виплата а саме те, що пораховано по формулі) становить менше мінімалки (2361 грн), розмір прибавки становитиме 100-200 грн.

 

Кому підвищать пенсії на 300-400 грн. Прибавку від 300 до 400 грн може отримати більшість українців. Це ті, хто отримує від 3000 до 4000 грн розрахункової пенсії.

Кому підвищать пенсії на 400-500 грн. Таке підвищення очікується також для значної кількості українців. Це ті, у кого розрахунковий розмір пенсії становить до 5000 грн.

 

Підвищення від 1000 грн. Значне підвищення (на суму від 1000 грн) отримують ті, у кого розрахунковий розмір пенсії більший за 10 тис. грн. Окремо варто зазначити, що всі спеціальні пенсії індексують за спеціальними законами. Отже, ті, хто і так мають високі виплати, підвищення не отримають.

 

 

Українські банки, зокрема ПриватБанк, блокують рахунки клієнтів та розривають договори в односторонньому порядку. Причина: порушення норм Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...". Поширена причина – клієнти використовують більше коштів, ніж офіційно заробили. При цьому в судах рішення щодо закриття рахунків фактично визнають законними.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZ.UA.

 

У реєстрі судових рішень є десятки справ, у яких клієнти різних банків намагалися зобов'язати відновити їм рахунки. В усіх випадках банки точні причини закриття рахунків не повідомили. Така політика українських банків: щоб клієнти не зрозуміли, як працюють алгоритми перевірок, вони не називають точно, яка операція чи який переказ став причиною закриття рахунків.

 

 

Однак найчастіше причина – рівень витрат значно перебільшує рівень офіційних доходів. Наприклад, у матеріалах справи 296/813/24 йдеться про те, що Корольовський районний суд Житомира відмовив клієнту відновити закритий рахунок у ПриватБанку.

 

Клієнт банку також вимагав заплатити йому моральну компенсацію в розмірі 733 тис. грн. "Перспектива того, що стосовно позивача можуть бути проведені слідчі дії та він може бути обвинуваченим у відмиванні коштів чи тероризмі, останнього дуже пригнічує. Враховуючи зазначене, позивач просить вимоги задовольнити та стягнути з АТ КБ "Приватбанк" 733 000 грн моральної шкоди", – йдеться в позові.

Банк встановив, що з 1 січня 2023-го до 21 лютого 2024-го на рахунок клієнта надходили великі суми: від 78 тис. до 317,2 тис. грн. При цьому той дохід, який він вказав в анкеті, становив 35 тис. грн.

 

Схожу справу розглянув і Хмельницький міськрайонний суд (686/18990/24). ПриватБанк закрив рахунки клієнта, а клієнт намагався через суд зобов'язати їх відновити. Однак вже в суді з'ясувалось, що легальні доходи склали в 2023-му 17,3 тис. грн, також за цей період було нараховано 32,2 тис. грн пенсії. При тому з січня 2023-го до кінця квітня 2024-го на картку надійшло 521,4 тис. грн, а витрати з картки становили 528,8 тис. грн.

 

 

"Враховуючи наведені положення законодавства, а також Умови АТ КБ "ПриватБанк", під час аналізу діяльності позивача на підставі наявних документів та відомостей банк встановив неприйнятно високий ризик, у зв`язку із чим ухвалив рішення про відмову від підтримання ділових відносин із позивачем", – йдеться в матеріалах справи. Звісно, суд відмовив клієнту банка.

 

Банк заблокує рахунок у випадку, якщо вважатиме, що співпраця з клієнтом створює ризики порушення закону. Частіше блокують окремі операції та дають можливість клієнту пояснити її.

Усі українські банки блокують рахунки через порушення правил фінансового моніторингу. І навіть якщо клієнт не знав, що порушує, банк автоматично перевірить транзакцію і визначить як "ризиковану". А якщо ризикованих операцій багато, можуть розірвати угоду про співпрацю.

 

Інколи для блокування достатньо обміняти криптовалюту й отримати кошти з рахунку, який раніше використовували шахраї. Також заблокувати можуть будь-яку "нетипову" операцію: на велику суму з готівкою. Під особливою увагою перебувають і всі політично значущі особи. Тому, якщо ви, наприклад, народний депутат, банк буде значно частіше просити у вас пояснити, хто переказав вам кошти.

Заблокувати картку можуть навіть за неоновлені дані про себе, якщо було накладено арешт виконавчою службою (через несплачені аліменти, невиконане судове рішення, прострочені штрафи тощо), або якщо фізична особа не зможе довести законне походження коштів.

Особливу увагу варто приділяти таким випадкам:

-зняття незвично великої суми готівки в регіоні, де ви зазвичай не перебуваєте;

-великі онлайн-покупки, особливо вночі;

-отримання великої суми на картку та її виведення готівкою;

-операції з криптовалютою чи іншими віртуальними активами на суму понад 30 тис. грн;

-транзакції на великі суми.

 

 

Протягом останніх місяців уряд ініціював низку змін до програми житлових субсидій і пільг на житлово-комунальні послуги, яка вже багато років дає додаткову підтримку сотням тисяч потребуючим українців, які не можуть вчасно сплачувати за ЖКП.

 

Більшість українців з пільгових категорій допомогу на оплату житлово-комунальних послуг отримували за таким принципом ще з 2015 року. Проте деяким категоріям їх надавали без врахування доходу сім'ї, пише Delo.ua.

 

 

Причому зміни наразі набувають чинності лише щодо нових споживачів. Якщо родина звернулася за призначенням допомоги з 1 січня 2025 року, право на отримання пільги з урахуванням сукупного доходу сім’ї визначатиметься з 1 січня 2025 р. Але якщо родина оформила пільги до 31 грудня 2024 р., зміни щодо призначення застосовуватимуться після закінчення опалювального сезону 2024/2025 рр.

 

Втім, у цьому правилі є й винятки. Норма про єдиний підхід врахування доходу родини не стосуватиметься учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Для них підходи до надання пільг не змінюються.

 

По-друге, уряд розширив коло потенційних претендентів на субсидію - збільшив граничний розмір витрат на придбання товарів широкого вжитку для отримувачів субсидій, який дозволяє їм претендувати на виплати.

 

 

Для підтримки українців з невеликими доходами з 1 січня 2025 року уряд збільшив граничний розмір покупки, який обмежує призначення субсидії, з 50 000 до 100 000 грн. Також у випадку придбання родиною генератора, що виробляє електроенергію з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, вартістю до 150 000 грн або разовий платіж в розмірі до 150 000 грн за кредитом на придбання установки не буде враховуватись при призначенні субсидії.

 

Третє - зазнав змін порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для нарахування субсидії. При обчисленні розміру допомоги враховуватиметься зарплата за мінусом не лише податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору.

 

По-четверте, з'явились пільги на оплату комуналки для учасників бойових дій. Згідно із Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасники бойових дій мають право на пільги при оплаті послуг ЖКГ - 75% знижки на оплату квартплати та комунальних послуг.

 

 

Площа житла, на яку надається знижка, під час розрахунків плати за опалення становить 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім’ю.

 

Оформити пільги на комуналку можуть лише особи, які вже отримали статус УБД. Якщо статус ще не підтверджений, пільги не нарахують. Податиcь на субсидію можна: через "Дію", в найближчому сервісному центрі та через особистий кабінет на веб-порталі ПФУ.

 

По-п'яте, найближчим часом очікуються ще дві новації від уряду. З одного боку Мінсоцполітики підготувало зміни до порядку призначання житлових субсидій (Положення №848), коли споживачі зможуть самі подавати дані про комунальні послуги для отримання допомоги.

 

 

Ці новації стосуються випадків, коли надавачі послуг не подали вчасно відомості, необхідні для проведення розрахунку житлової субсидії, що обмежило споживачів в отриманні субсидії, пояснила Delo.ua Єлизавета Коробейнікова, адвокат Адвокатського об'єднання "Актум".

За її словами, прийняття такого положення дасть змогу забезпечити соціальний захист вразливих категорій громадян, які не отримали передбаченої для них законодавством допомоги через безвідповідальність окремих надавачів послуг.

 

"Реалізація ж даного акта сприятиме забезпеченню громадян житловими субсидіями у повному обсязі, підвищенню ефективності механізму їх нарахування, зниженню рівня соціальної напруги серед громадян, які мають право на отримання житлової субсидії",- наголосила адвокатка.

 

З іншого боку уряд підтримав проєкт Закону, який покликаний навести лад у дотриманні субсидії як адресної допомоги. Зокрема документ пропонує стимулювати громадян, які отримують монетизовані (в грошовому еквіваленті) пільги, спрямовувати ці кошти саме на оплату житлово-комунальних послуг. Ця зміна поки що не ухвалена.

 

У міністерстві наголошують, що частина людей отримували кошти на комунальну субсидію і витрачали їх на інші потреби. Це призвело до збільшення боргів перед підприємствами критичної інфраструктури. Зокрема, з 01.08.2024 до Пенсійного фонду за субсидіями звернулося понад 17 тисяч пільговиків, які вже накопичили борг на 52,7 млн грн.

 

Втім, за словами юристів, усі зміни 2025 року навряд чи призведуть до зменшення кількості отримувачів субсидій. І єдині економічні критерії, і дозвіл подавати самостійно дані про заборгованість свідчить про те, що уряд намагається захистити найбільш вразливі категорії населення. Тож швидше за все, отримувачів субсидії стане більше.

 

"Можливо, при застосуванні єдиного підходу деякі споживачі, у кого сукупний дохід буде вищий за ліміт, втратять право на пільгу. Проте завдяки можливості подавати відомості про сплату тарифів самостійно більше людей отримає субсидію. Як і завдяки підвищенню обмежувальної ставки на одноразову покупку", - пояснила Єлизавета Коробейнікова.

 

Злочин стався у Херсоні. Двоє друзів, що знали один одного зі школи, під час застілля, яке тривало п’ять днів, не змогли стримати агресію, й один жорстоко вбив іншого. Підозрюваному загрожує до 15 років ув’язнення.

Про це повідомляє пресслужба поліції Херсонської області.

 

До відділу поліції №1 (Дніпровський) Херсонського районного управління звернулася місцева жителька, яка повідомила, що знайшла свого сусіда мертвим із тілесними ушкодженнями.

 

 

Як розповів начальник відділу поліції №1 (Дніпровський) Херсонського районного управління поліції Олександр Воропаєв, на місці події поліцейські виявили тіло 44-річного чоловіка. В оселі у стані алкогольного сп’яніння перебував також і її власник. На руках та одязі чоловіка була кров. За словами сусідів, підозрюваний вибіг на сходовий майданчик та почав кричати, що й привернуло їх увагу. 

Слідчі встановили, що загиблий зазнав численних ударів – на його тілі виявлено множинні синці, перелом носа та крововиливи. Опитавши сусідів, поліцейські з'ясували, що чоловіки вживали алкоголь майже п’ять днів поспіль. Також стало відомо, що під час застілля між ними виник конфлікт, який переріс у бійку.

 

В результаті 44-річний чоловік отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких і помер на місці. Чоловіки були однокласниками та дружили зі школи, але що стало причиною такого жорстокого вбивства – поки не відомо. Підозрюваний перебував у стані алкогольного сп’яніння та пояснити скоєне не зміг.

 

Наразі за процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури слідчі кваліфікували злочин за ч. 1 ст. 115 «Умисне вбивство» Кримінального кодексу України. Чоловіка затримано у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Вирішується питання про повідомлення йому про підозру.

 

 

 

Російські війська пошкодили 137 зі 151 навчального закладу Херсонської громади. Більшість з них атакували по кілька разів. Б'ють по дитсадках, школах, училищах, позашкільних закладах з артилерії та реактивних систем залпового вогню, атакують дронами. За даними МВА, завдані окупантами збитки становлять майже два мільярди гривень.

 

Дитячий ясла-садок у середмісті Херсона — один з чотирьох дошкільних навчальних закладів у Херсонській територіальній громаді, які зруйновані російськими обстрілами. 23 серпня 2023 року у будівлю поцілила керована авіабомба.

 

 

"Удар прийшовся саме по центральній частині закладу. Зруйновані центральний вхід, повністю дві старші групи, пральний цех, центральний коридор, вхід і музична зала. Тут був епіцентр вибуху", — розповідає виконувачка обов’язків директорки ясел-садка Наталя Курська.

Пошкодили російські снаряди й групу для дітей раннього віку, ігрову кімнату та спальню.

 

"Почалася пожежа, тушили. У нас садочок для дітей з особливими потребами. Тут була дуже затишна, гарна група, зі своїм фортепіано. Наразі ви бачите, що тут відбулось", — показує Наталя зруйновані кімнати.

 

Поряд з групою — кабінет логопеда та спальня. Тепер між ними вирване перекриття. Пошкоджені всі вікна у закладі, вирвані двері. Дитсадок після цього ще двічі обстрілювали російські війська — у лютому та вересні 2024 року. У закладі зруйнований дах, площею 600 квадратних метрів, та 12 приміщень-груп.

 

 

"Ми склами меблі якомога далі від вікон, і накрили, чим можна було, щоб можливо було трошки зберегти.Раніше тут були діти, був дитячий сміх, заняття, розвиток, де було весело, а зараз тут так", — сумує Наталя.

До повномасштабного вторгнення у дитсадку комбінованого типу для дітей з вадами мовлення було близько 160 вихованців. Зараз дистанційно навчається 71 дитина.

 

"Це біль. Це один суцільний біль, коли ти бачиш, скільки було вкладено в цей садочок, починаючи від майстерності, від професіоналізму, і закінчуючи матеріально-технічною базою.У кожній групі був логопедичний кабінет. І всі умови були створені для того, щоб діти змогли повноцінно отримувати корекційну роботу", — говорить виконувачка обов’язків директорки ясел-садка.

 

У одному з ліцеїв Херсона — зруйнований дах. Після деокупації міста заклад п'ять разів обстрілювала російська армія.

"Тут пряме влучання в стелю. Це у нас був обстріл у період підриву нашої ГЕС. Вода доходила до другого поверху. У молодших класах було дуже багато води. По 15 відер ми виносили", — розповідає заступниця директора Ольга Мушнік.

 

 

Вперше у ліцей військові РФ поцілили 19 грудня 2022 року, дах — близько 1000 метрів квадратних, зруйнували повністю. Також пошкодили п'ять кабінетів, понад 120 вікон, систему опалення, фасад гімназії та гаражі.

 

"Внаслідок атмосферних опадів у кабінетах четвертого поверху повністю зруйнована стеля. Тобто вони не придатні для навчання. Збитки у нас понад 62 мільйони – це руйнування. Матеріальні збитки складають близько 225 тисяч після обстрілів", — говорить Ольга.

 

Школу у Дніпровському районі Херсона тричі атакувала російська армії. Вперше — у січні 2024 року. Військові РФ з дрона скинули вибухівку крізь вентиляційний отвір у даху спортзали. У листопаді того ж року вдарили по закладу артилерією. Пошкоджена система опалення, вибиті вікна.

 

 

"Це був чудовий клас закордонної літератури. Пошкоджені плити. Дах в такому ж, мабуть, стані, побитий. Ми зараз не можемо туди попасти", — розповідає завідувачка господарства Анжела Денисенко.

"Снаряд влетів в будівлю, в основний корпус нашого навчального закладу. Зруйнована стіна, зовнішня стіна в кабінет, повністю зруйновані два кабінети. Це кабінет закордонної літератури середньої школи та кабінет початкових класів", — говорить заступниця директора з навчально-виховної роботи Олена Колеснікова.

 

У ще одній херсонській школі до повномасштабного вторгнення було майже 600 учнів. Зараз — вдвічі менше. Російські військові атакували заклад тричі: влітку та взимку 2024 року.

 

"Перше влучання було на вулиці, це біля спортивного залу. Добре, що це був торець школи, тому було пошкоджено тільки утеплення школи й асфальтове покриття. Вже другий приліт у нас був в дах і біля мого якраз класу", — розповідає заступниця директора з навчально-виховної роботи Світлана Мальченко.

 

У школі нараді вибиті майже всі вікна, пошкоджений дах, покриття футбольного поля. У закладі були класи зі спортивним нахилом.

"Це один з перших класів, який постраждав. Пошкоджена у нас стеля цього класу. Уламки потрапляли й в стіну. Потрапляли й в меблі", — показує зруйноване приміщення Світлана.

Три роки тому вона була класною керівницею четвертого класу. Це кабінет, де навчалися її вихованці.

 

"Я приходила до школи, коли нас тільки звільнили. Ми на наступний день були вже в школі. Коли я дізналася про те, що сталась така прикрість, то це було жахіття. Коли я зайшла до класу і побачила ці стіни, зруйнований кабінет, це вже був жах", — говорить Мальченко.

 

За даними МВА, внаслідок бойових дій у Херсонській територіальній громаді зі 151 закладу освіти пошкоджені 137. Це школи, дитячі садки, училища та позашкільні заклади. Повністю зруйновані чотири дошкільних та п'ять закладів середньої освіти.

 

"Попередньо, можемо сказати, що збитків тільки по галузі освіти майже на два мільярди. Якщо взяти тільки окремі заклади, які плануємо в першу чергу відновлювати після завершення бойових дій, то це може бути цифра до мільярду. В першу чергу — це вікна. Вікна пошкоджені в усіх закладах. В один "приліт" це може бути й 100 вікон, й 200, тобто масштабні такі руйнування саме по вікнам. Дуже побиті дахи. Мене турбують плити перекриття, які через такі пошкодження просто з даху падають на поверх і ми бачимо по стінах тріщини, пошкоджуються комунікації", — розповідає начальниця управління освіти Херсонської міськради Наталя Журженко.

За її словами, по закінченню бойових дій у всіх закладах освіти громади необхідно буде відновлювати стічні труби, каналізацію, водо-, електропостачання та опалення.

 

Анастасія та Марія Бєлєнькі — переселенки з Херсона. Мати з донькою опинилися в окупації та, коли стало зовсім небезпечно, скористалися запрошенням тенісної академії в Іспанії та виїхали за кордон. Наразі повернулися жити в Україну — все заново починають в Одесі. Історія родини — у матеріалі Суспільного.

 

До повномасштабного вторгнення Анастасія працювала фітнес-тренером, мала власну студію в мікрорайоні Шуменський, а Марія навчалася в школі №55 та займалася великим тенісом.

Звістка про початок війни надійшла несподівано, о четвертій ранку. Для родини це було шоком, який миттєво змінив усе життя. Анастасія досі пам'ятає деталі того ранку:

 

 

"Мені написали смс «війна», я одразу не зрозуміла. Думаю, о четвертій ранку таке смс писати. Ну, ми дуже якось здивувалися, потім подзвонив наш друг, товариш, і ми зрозуміли, що потрібно збиратися".

 

Реакцією родини на початок вторгнення стало перетворення підвального приміщення фітнес-студії на тимчасове сховище для місцевих жителів. Вони приймали всіх, хто потребував захисту — людей з дітьми, тваринами.

 

"Найстрашніше було, коли ти йдеш вулицею, і прямо у тебе на очах надівають пакети людям на голову і забирають. А ти нічого не можеш зробити. Тим паче з дитиною поряд. І ти не знаєш, яка доля цих людей. Це дуже було важко і страшно", — згадує окупацію Херсона Анастасія.

 

 

Порятунком стало несподіване запрошення від тенісної академії "Міліан Санчес" в Іспанії. Родина прийняла рішення спробувати виїхати з окупованого міста:

 

"Ми так виїжджали довго, тяжко, але виїхали, слава Богу. Нас запросили до тенісної академії. Велике їм дякую, вони нас дуже зустріли, нам дуже допомагали. Дуже багато друзів зустріла донька. І тренерів. Вони нас теж досі чекають. Ми переписуємося з ними, дуже-дуже нам допомогли".

 

Перебування в Іспанії спочатку здавалося тимчасовим рішенням. Анастасія сподівалася, що невдовзі вона з дочкою зможуть повернутися додому, у рідний Херсон:

 

 

"Я думала, десь рік — і ми вже повернемося до Херсону, але ні... Ми вже сумували за Україною, за нашою ненькою, за нашими батьками й за чоловіком. І ми вже вирішили повернутися. Страшно було, страшно, але ми хотіли побачити своїх".

 

Два роки тому родина повернулась до України. Спочатку перебували у Миколаєві спочатку, потім — у Кропивницькому.

 

"Куди нас теніс запрошував, там ми і були. А потім нам запросили до Одеси, дуже гарні умови. Нам теж дуже допомагали і допомагають. Тому що ми ж знаємо, що великий теніс – це затратний вид спорту. І в наших зараз умовах це дуже важко", — розповіла Анастасія.

Наразі жінка працює фітнес-тренером у Naumov Club, а її донька Марія продовжує займатися тенісом та навчатися онлайн:

 

 

"Я підтримую свою форму. Іноді мені зранку не хочеться на тренування, я хочу виспатися. Але ввечері я радісно йду на тренування. Спочатку, коли мені тільки віддали на теніс, я була дуже маленькою, 5 років. Я взагалі не розуміла, чому мене віддали, куди мене віддали, навіщо мене віддали. Але потім мені сподобався цей спорт, і зараз я їжджу по змаганнях", — поділилась дівчинка.

 

Анастасія підтримує свою доньку та сподівається відбувати все, що зруйновано у рідному Херсоні:

"Це моє життя. Я допомагаю людям лікувальною фізкультурою. Також працюю з дітками. Я б хотіла, щоб моя донька все-таки продовжила займатися тенісом. Вона дуже старається, працює, це дуже тяжко. Також я б хотіла відбудувати те, що в нас зруйноване. Це життя нашої родини. І я би хотіла це зробити. Навіть якщо ми будемо тут, і там ми зможемо відбудувати. Я б це хотіла зробити".

 

Херсон, який колись святкував здобуття свободи від російської окупації, став експериментальним майданчиком для сучасної війни, де безпілотники є основою терористичної кампанії.

Про це пише The Times.

 

Кореспонденти поспілкувались з місцевими жителями, медиками та владою, які розповіли про "дронове сафарі", яке влаштовують російські окупанти у Херсоні.

У статті кілька історій людей, які безпосередньо пережили дронову атаку. Одну з них розповіла 53-річна Катерина Дробініна. Жінка разом з чоловіком вийшли з дому, щоб допомогти сусідові — на його будинок безпілотник скинув вибухівку. Тоді почули звук ще одного й сховались під навісом. Дрон повільно опустився до рівня їхніх голів, помітив їх і повільно наблизився.

 

 

“Ми бачили його так близько, і звісно він нас також. Він скинув гранату прямо перед нами, коли ми з чоловіком притулились один до одного", — розповіла жінка The Times.

 

Росіяни дронами полюють не тільки на окремих людей, а й на громадський транспорт, пише видання. Працівниця місцевої адміністрації Ірина Либа розповіла його кореспондентам, як поверталась з роботи додому на маршрутці 6 січня. Російський безпілотник почав їх переслідувати, потім врізався в автобус.

 

"Чоловік, який сидів перед пані Либою, загинув. Жінка, яка сиділа перед ним, померла від поранень. Ще шість пасажирів отримали поранення, серед них і пані Либа, яка вийшла з автобуса вся закривавлена та ошелешена з осколком у нозі", — пише The Times.

 

 

Все, що сталось, окупанти зафіксували на відео, яке потім виклали в Telegram-каналі з коментарем про гарний день, йдеться в статті.

 

" Українців переслідують, а потім вбивають або ранять на близькій відстані — так зване “сафарі” зафіксоване на моторошних відео, в яких атаки сприймаються як гра", — пише видання.

 

Керівник ОВА Прокудін розповів The Times про статистичні дані. За ними, у період з серпня по грудень минулого року в Херсонській області зафіксували 12 000 російських безпілотників, що перетинали річку Дніпро з метою атакувати українців, в результаті чого загинуло 64 цивільних та ще 609 були поранені.

 

 

Він вважає, йдеться в статті, що метою кампанії з використанням безпілотників є чистий терор.

“Росіяни прагнуть знелюдити західний берег Дніпра, а повернення в Херсон залишається їхньою метою", — говорить Прокудін.

 

Також він розповів The Times, як місцева влада швидко відреагувала на загрозу дронів, виділивши третину регіонального бюджету Херсонщини у 2024 році на оборонні заходи, які включають системи глушіння, раннє попередження та інформаційні кампанії для населення.

Однак росіяни теж адаптувались, йдеться в статті. Вони використовують оптоволоконні дрони, нечутливі до електронного глушіння. Загалом, кількість атак зростає, а з ними й більше гине людей.