Серед найпоширеніших методів катування у Херсонському ізоляторі тимчасово тримання, де росіяни під час окупації Херсона утримували цивільних бранців, були побиття, підвішування, а також застосування електричного струму та води. Для багатьох незаконно затриманих цивільних це мало непоправні наслідки для здоров’я.
 
Про це йдеться у звіті бельгійської неурядової організації Міжнародне партнерство за права людини (IPHR).
 
 
У своєму звіті правозахисники IPHR назвали найбільш поширені методи катування у Херсонському ІТТ. Серед них, зокрема, були постійне побиття руками, ногами, кийками, прикладами автомата та стільцями.
 
“43 з 59 ув’язнених повідомили про побиття, яке часто призводило до переламів ребер. Одного ув’язненого підвішували за руки до стелі та били. Ще двох теж підвішували за руки та залишали у такому положенні. Російські охоронці називали цей метод катування “спортзал“, – йдеться у документі.
 
Ще один метод катування, який неодноразово застосовувався до потерпілих, – електричний струм. Представники міжнародної організації з’ясували, що окрім військово-польового телефону ТА-57, відомого як “тапік”, окупанти застосували до бранців автомобільний акумулятор, зварювальний апарат та електрошокер. Методи катування електричним струмом у ділянці статевих органів називали “дзвінком Зеленському”, “дзвінком Байдену”,”детектором брехні” або “фізичним поліграфом”. На думку аналітиків, назви для тортур свідчать про систематичний і скоординований характер таких практик з боку росіян.
 
.
 
“Охоронці чіпляли клеми (затискачі або “крокодили”) до різних частин тіла потерпілих і пропускали через них електричний струм. Найчастіше їх кріпили до мочок вух або пальців, а також до ніг, спини, плечей, ребер, сосків і брів… Більшість жертв втрачали свідомість після багаторазового катування електричним струмом протягом тривалого часу. Також опитані розповідали, що від сильного болю вони не могли говорити або кусали свій язик. У них було відчуття ніби їхні органи вивертали назовні або скручували їхні тіла”, – зазначає IPHR.
 
Ще одним різновидом фізичних знущань було катування водою, яке росіяни називали “навчання плаванню”. Для цього один з охоронців тримав накрите футболкою або тканиною обличчя бранців поверненим догори. Інший водночас лив з пʼятилітрової пляшки воду через тканину до горла. Таким чином, у потерпілого виникало відчуття того, що він тоне, і він починав захлинатися. 
 
“Про катування водою повідомили дев’ять осіб. На одного з тих, хто вижив, під час допиту вилили 150-200 літрів води. Зазвичай, незабаром після обливання водою до жертви застосовували електричний струм“, – пишуть у звіті IPHR.
 
 
Крім вищеописаних тортур, росіяни постійно психологічно тиснули на незаконно затриманих цивільних. За словами представників IPHR, одного з потерпілих змусили написати прощальну записку. Іншого чоловіка вивезли на міст і наказали стрибнути у воду, але в останню мить його зупинили. Ще одного незаконно ув’язненого привезли на кладовище, наказали лягти в яму, вистрілили у нього над головою та погрожували стратою.
 
“Іншим погрожували катуванням, вбивством членів їхніх сімей, довічним ув’язненням або смертним вироком. Іноді долі та місцеперебування затриманих навмисно приховували від їхніх родин“, – йдеться у звіті.
 
Правозахисники наголошують на тому, що катування спричинили тяжкі наслідки для здоров’я потерпілих. Деякі з них після тортур не могли ходити і були змушені повзти до своїх камер. Інші не могли тиждень встати на ноги через зламані ребра, руки, ноги, пальці та щелепи.
 
 
“Один постраждалий, якому російські слідчі зламали щелепу, не міг їсти, доки йому після звільнення не зробили операцію. Дев’ять постраждалих повідомили, що їхні тіла були повністю “синіми” (вкритими синцями – Ред.) від перенесених тортур. Катування електричним струмом спричинило опіки та набряки на різних частинах тіла постраждалих. Один з опитаних втратив слух на ліве вухо, куди його били, а інший втратив зір на одне око. Ще в одного почався некроз тканин на нозі і його довелося госпіталізувати“, – описують наслідки російських знущань міжнародні експерти.
 
Нагадаємо, Міжнародне партнерство за права людини (IPHR) оприлюднило звіт, в основу якого лягли свідчення 59 потерпілих, які правозахисники зібрали під час польових місій на Херсонщині. Як з’ясували правозахисники, російська окупаційна влада в Херсоні здебільшого затримувала чоловіків віком від 30 до 50 років. Тобто працездатне населення, яке сприймалося окупаційним режимом як найбільша для них загроза. Серед бранців, яких окупанти незаконно утримували в Херсонському ізоляторі тимчасового тримання, понад 27% становили жінки та щонайменше 20% – люди похилого віку й особи з інвалідністю. 
 
Як раніше повідомляла ZMINA, в Херсонському ІТТ були облаштовані так звані жіночі камери. Дослідникам Центру прав людини ZMINA вдалося встановити, що в різний час в ізоляторі перебували щонайменше тридцять жінок. Їх затримували протягом літа – переважно в липні – серпні 2022 року, та утримували до кінця жовтня, коли російські війська почали відступ з правого берега Херсонщини.
 

 
Утримуваних жінок підозрювали, зокрема, в партизанській діяльності та допомозі Збройним силам України. Так, цілеспрямовано затримували, зокрема співробітниць правоохоронних органів України. Також затримували людей, яких РФ підозрювала у контакті чи родинних зв’язках із представниками правоохоронних органів України, ЗСУ чи руху спротиву на тимчасово окупованих територіях Херсонщини. 
 
Серед жінок, яких тримали в ІТТ, були колишня волонтерка “Правого сектору”, яка допомагала у військовому госпіталі, працівниця Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби, працівниця відділу кадрів воєнізованої охорони, домогосподарка, курсантка Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, співробітниця Управління патрульної поліції, а також заступниця директора гімназії.
 
Ще одна категорія затриманих – ті, кого використовували як заручників для затримання членів сім’ї та рідних, а також знайомих.
Росіяни також катували українських жінок, зокрема тих, хто був професійно пов’язаний із правоохоронними органами України, ЗСУ або ж яких представники РФ підозрювали у зв’язках з українським рухом спротиву. Найчастіше жінок катували електричним струмом, водою, а також били їх. Відомо також про випадок сексуалізованого катування – постраждалу били струмом по грудях. Були й погрози насильством.