В Херсоні завершилось перейменування топонімів міської громади, яке організувала Херсонська міська військова адміністрація. Після 27 квітня міська адміністрація перейменуваннями займатись вже не може. Втім, маємо декілька десятків нових назв, які тепер необхідно запам'ятати на заміну імперським та комуністичним, які були раніше. Але поринемо в історію — це була не перша спроба змінити імперіалістично-комуністичний устрій херсонських назв.
Перша спроба — одразу після виборювання незалежності
Здобута у 1991 році незалежність України одразу почались спроби позбавитись комуністичного минулого. Про імперськість тоді не йшлось — її певний час сприймали у Херсоні як менше зло, аніж комуністичний режим, а іноді і зовсім не сприймали, як щось нетипове для Херсона чи зле. Так тривало до окупації міста у 2022 році: саме тоді стався ідеологічний злам, який показав, що слідом за імперськими назвами до Херсона заходять російські танки.
Отже, першу комісію з перейменувань створили іще на початку 90-х років. Втім, особливих успіхів досягти не вдалось. Але, забігаючи наперед, зауважимо: саме більшість пропозицій перейменувань 1994 року лягли в основу перейменувань вже у 2016-му. Саме так до Херсона повернулись імперські назви на кшталт Потьомкінського скверу або нейтральні на зразок Міського парку.
В херсонському архіві збереглись дані щодо тодішньої кампанії з перейменувань, в яких активну участь брали громаддські діячі, науковці — частина з них була політиками. Приміром, ось такий лист від Ліберальної партії України від 1996 року з прикріпленими фрагментами тодішніх газетних матеріалів ми віднайшли в Державному архіві Херсонської області (справи Августа Вірлича).
У цьому ж документі орієнтовно 1996 року, які збереглись завдяки Августу Вірличу та працівникам Державного архіву Херсонської області, можна віднайти пропозиції до перейменування топонімів у Херсоні, переважна частина яких стала основою до перейменувань у 2016 році: із поступовим позбавленням комуністичної ідеології, але процвітанням ідеології імперської, яку тоді, нагадаємо, у Херсоні сприймали переважно позитивно. Спойлер: перейменування тоді провалилось і чекало свого часу майже 20 років.
У цьому ж документі орієнтовно 1996 року, які збереглись завдяки Августу Вірличу та працівникам Державного архіву Херсонської області, можна віднайти пропозиції до перейменування топонімів у Херсоні, переважна частина яких стала основою до перейменувань у 2016 році: із поступовим позбавленням комуністичної ідеології, але процвітанням ідеології імперської, яку тоді, нагадаємо, у Херсоні сприймали переважно позитивно. Спойлер: перейменування тоді провалилось і чекало свого часу майже 20 років.
Відтак, після деокупації Херсона в листопаді 2022 року постало питання остаточно позбавити місто від імперських маркерів. У квітні 2023 року президент України підписав закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії». Після цього розпочала роботу комісія з питань перейменування вулиць у Херсонській міській раді, яка опублікувала перелік зі 135 назв вулиць, провулків, проспектів, що потребують дерусифікації.
«Коли Херсон був звільнений, до військової адміністрації надійшли звернення від херсонців із проханням перейменувати російські назви. Людей можна було зрозуміти: вони не хотіли знаходитись на вулицях, які носять імена російських імперських або радянських генералів, залишки усієї тієї російської культури, яка призвела до цього агресивного нападу Росії на Україну, і тому люди вимагали перейменування цих вулиць», — розповів тоді член топонімічної комісії та краєзнавець Дементій Білий.
До речі, у цьому матеріалі можна побачити, що Дементій Білий протягом тривалого часу займається саме питаннями топонімики Херсона та перейменувань: його матеріали друкували ще у 90-х роках ХХ століття.
Згодом провели перші громадські обговорення у яких взяли участь понад 2000 херсонців. За результатами голосування нові назви отримали 17 вулиць, скверів, парків, провулків, а також Суворовський район міста.
Площу 200-річчя Херсона перейменували на площу Збройних сил України;
площу 40-річчя Перемоги — на площу Нескорених;
вулицю Московську — на вулицю Студентську;
вулицю Потьомкінську — на вулицю Михайла Грушевського;
вулицю Волгоградську у мікрорайоні «Янтарний» — на вулицю Маріупольську;
сквер О.С.Пушкіна перейменували на сквер Фонтанний.
Вулиця Суворова розділена на дві частини. Її пішохідну частину від проспекту Ушакова до вулиці Воронцовської назвали Європейською, другу, проїзну, - від вулиці Воронцовської до Театральної — Католицькою;
вулицю Воронцовська перейменували на вулицю Ратушну;
вулицю Ломоносова перейменували на Святомиколаївську;
вулицю Карбишева перейменували на вулицю Каштанову;
вулицю Пушкінська перейменували на вулицю Арнаутську;
вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Старомлинну;
вулиця Чернишевського перейменована на вулицю Юрія Керпатенка;
парк Маргелова перейменований на Придніпровський;
провулок Чкалова перейменований на Різницький;
селище Чкалова перейменоване на селище Авіаторів.
За підсумками другого етапу планували перейменувати 20 топонімів, але думки сильно розділились і перейменували менше — інші винесли на додаткове обговорення:
набережна Генерала О. Федорова (набережна Дніпра у районі парку Слави) (Дніпровський район) перейменована на набережну Героїв Херсона;
площа Ганнібала (Центральний район) перейменована на площу Незламності;
вулиця Некрасова (Центральний район) перейменувана на вулицю Джона Говарда;
вулиця Кольцова (Центральний район) перейменована на вулицю Руслана Сторчеуса;
вулиця Комарова (Корабельний район) перейменована на вулицю Забалківську;
вулиця Марії Фортус (Корабельний район) перейменована на вулицю Морської піхоти;
провулок Марії Фортус (Корабельний район) перейменований на провулок Піщаний;
провулок Смоленський (Центральний і Дніпровський райони) перейменований на провулок Влада Ковальова.
За підсумками третього етапу нові назви отримали 13 об'єктів:
вулиця Адмірала Макарова (Корабельний район) перейменована на вулицю Віталія Новицького;
вулиця Качалова (Корабельний район) перейменована на вулицю Харіса Ширінського;
вулиця Москвіна (Корабельний район) перейменована на вулицю Івана Сагатовського;
вулиця Перова (Корабельний район) перейменована на вулицю Феофана Василевського;
вулиця Сєрова (Корабельний район) перейменована на вулицю агронома Вагилевича;
вулиця Островського (Корабельний район) перейменована на вулицю Сестер Диканських;
вулиця Олександрівська (Корабельний район) перейменована на вулицю Героїв Рятувальників;
вулиця Говорова (Дніпровський район) перейменована на вулицю Генерала Петра Григоренка;
вулиця Пархоменка (Дніпровський район ) перейменована на вулицю Степана Чарнецького;
вулиця 28-ї армії (Дніпровський район) перейменована на вулицю Валентини Крицак;
провулок Островського (Корабельний район) перейменований на Молочну балку;
провулок Панфілова (Дніпровський район) перейменований на провулок Миколи Хвильового;
сквер Потьомкінський (Центральний район) перейменований на сквер Михайла Грушевського.
На початку квітня 2024 року нові назви отримали 16 вулиць, 1 площа, 1 проспект, 2 проїзди та 4 провулки, загалом 24 топоніми:
вулиця Генерала Видригана – на вулицю Широку;
площа Івана Мозгового – на площу Університетську;
вулиця Герцена – на вулицю Терентія Якушева;
вулиця Гончарова – на вулицю Федора Вовка;
вулиця Грибоєдова – на вулицю Івана Багряного;
вулиця Державіна – на вулицю Павла Чубинського;
проїзд Добролюбова – на проїзд Гната Хоткевича;
вулиця Достоєвського – на вулицю Михайла Коцюбинського;
вулиця Жуковського – на вулицю Ігоря Сікорського;
проспект Кутузова – на проспект Романа Шухевича;
проїзд Крилова – на проїзд Леоніда Глібова;
вулиця Нестерова – на вулицю Левка Лук’яненка;
вулиця Огарьова – на вулицю Леся Курбаса;
вулиця Серафимовича – на вулицю Ганни Барвінок;
вулиця Сурикова – на вулицю Олександра Бережного;
провулок Станіславського – на провулок Отамана Сірка;
вулиця Тургенєва – на вулицю Олени Пчілки;
вулиця Фонвізіна – на вулицю Євгена Яковенка;
вулиця Ціолковського – на вулицю Юрія Кондратюка;
вулиця Малиновського – на вулицю Скіфську;
вулиця Василевського – на вулицю Херсонських льотчиків;
провулок Левітана – на провулок Поліни Райко;
провулок Лермонтова – на провулок Михайла Брайчевського;
провулок Шишкіна – на провулок Братів Бурлюків.
Додамо також, що після останньої затвердженої хвилі перейменувань неочікувано проявився проросійський українськиий провокатор Анатолій Шарій. У своєму телеграм-каналі Шарій, який під час окупації підказував фсб як правильно знімати допит і які запитання ставити військовополоненим, роками просував російські наративи і провокації, заявив, що перейменування вигладяє «ущербно, так местячково, вот именно «по-селюковски».
Ймовірно причиною такого збудження став проспект Шухевича, який він не міг не згадати. Така поведінка відверто проросійської людини вказує на те, що Херсон крокує вірним шляхом, вшановуючи власних видатних людей та видатних українців в цілому. Брати Бурлюки, Поліна Райко, Олександр Бережний та інші — це люди, пам'ять про яких умисно стирала російська пропаганда різного періоду.
Попри те, що деякі не зазнали переслідувань, їхні імена все одно танули на тлі російської пропаганди псевдогероїв, які переважно не мали стосунку до Херсона. Наразі, попри суперечливі «нейтральні» назви (Студентська, Старомлинна та інші), до Херсона повертаються саме українські топоніми. І якщо росіяни та їхні провокатори з цим незгодні, отже, все йде вірним шляхом.
Наразі чекаємо на затвердження останнього переліку перейменування топонімів, громадське обговорення щодо яких завершилось 23 квітня.
