Піонтковський переконаний, що Захід допоможе Україні звільнити окупований обласний центр.
Російський письменник і публіцист Андрій Піонтковський оцінив важливість контрнаступу ЗСУ в Херсонській області та подальшого звільнення окупованого обласного центру.
Про це він сказав у новому випуску "Балаканки" проекту "Гроші".
"У битві за Херсон зараз вирішується доля світу, без перебільшення. Йде четверта світова війна і це вирішальна сутичка. Відповідальні люди в США не можуть не розуміти, що тут здригнутися не можна", - говорить Піонтковський.
За його прогнозом, у битві за Херсон Захід виконає свій "союзницький обов'язок".
Удари по Антонівському мосту – репетиція перед атакою на Керченський?
_______________________________________________________________
Удари по Антонівському мосту – репетиція перед атакою на Керченський?
Увечері 26 липня Збройні сили України завдали чергового ракетного удару по Антонівському мосту в Херсоні. Після цього «заступник глави» російської окупаційної «адміністрації» Херсонської області Кирило Стремоусов заявив, що міст повністю закритий для руху після обстрілу. Удар по Антонівському мосту став приводом для нових обговорень долі мосту через Керченську протоку. Чи планує його атакувати ЗСУ? Чи потрібно це Україні з військової точки зору? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Робота нашої артилерії настільки педантична та ювелірна, що більше спрямована на деморалізацію війська супротивника. Тому удари по Антонівському мосту були. Але вони були філігранними», – так представниця командування «Південь» ЗСУ України Наталя Гуменюк розповіла про ракетний удар по Антонівському мосту, якого ЗСУ завдали 26 липня.
Наступного ранку після обстрілу «заступник голови» російської окупаційної «адміністрації» Херсонської області Кирило Стремоусов повідомив, що міст повністю закритий для руху. «Міст стоїть, міст насправді був обстріляний, але це не говорить про те, що ми повинні якимось чином когось там злякатися, кудись бігти», – заявив він.
Удари по Антонівському мосту активізували дискусії про те, чи атакуватимуть українські військові міст через Керченську протоку.
Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко так описував в ефірі українського телеканалу UA причини, через які українські війська одного разу мають атакувати цей об’єкт: «Нам треба знищити цей міст. Наприклад, візьмемо танковий полк. Він складається щонайменше із 3-4 залізничних ешелонів по 50 вагонів у кожному. До того, як з’явився Керченський міст, щоб переправити таке сполучення, потрібна була величезна кількість рейсів порома. 5 рейсів на один ешелон, це 15-20 рейсів, щоб перевезти лише танковий полк. Сьогодні, коли є Керченський міст, ці ешелони можуть пройти за кілька хвилин. З погляду військової логістики, знищення такого об’єкта, як Керченський міст, виглядає абсолютно логічним».
.
Росіяни кинули величезні сили на захист мосту, розповів в ефірі Радіо НВ секретар Ради безпеки та оборони України Олексій Данілов.
«Вони постійно перебувають у напрузі. Вони напружені зараз через Кримський міст, вони його дуже ретельно охороняють, там майже щодня відбуваються навчання. Кількість ППО, які вони поставили там охороняти цей об'єкт, просто, скажімо так, божевільна. Це говорить про те, що вони досить серйозно ставляться до того озброєння, яке вже має наше військо. Вони дуже серйозно ставляться до нас. Чого раніше ми з вами не бачили», – сказав Данілов.
Кремль уже реагував на заяви українських військових і політиків щодо можливих ударів по мосту через Керченську протоку.
«Безпека Криму гарантована тими превентивними заходами і тими додатковими заходами, які зараз вживаються по лінії наших військових, про сутність тих заходів я говорити не можу, це питання до військових. А щодо згадки нашого мосту, Кримського мосту, українськими військовими та політиками, це далеко не вперше. Нам про це добре відомо, зрозуміло, подібні погрози ми знаємо і беремо до уваги», – заявляв раніше прессекретар російського президента Дмитро Пєсков.
Удари ЗСУ по Антоновському мосту в Херсоні полковник Збройних сил України, військовий експерт Владислав Селезньов називає можливою репетицією того, що може статися з Керченським мостом.
.
«Для цього нам не вистачає зовсім трохи – отримання від наших західних партнерів ракет, здатних діяти на відстані до 300 кілометрів. Це саме та відстань, що відокремлює передові позиції українських військ від того самого всім добре відомого Керченського мосту», – сказав Селезньов в ефірі Крим.Реалії.
Розповідаючи про військову ситуацію в Херсонській області, Селезньов стверджує, що в російських військ виникли певні труднощі на правому березі Дніпра. За його словами, вони з'явилися через те, що українські збройні сили пошкодили не тільки Антонівський міст, але ще два інфраструктурні об'єкти, через які раніше російські війська здійснювали військову логістику.
«Росіяни постали перед дилемою: яким чином поповнювати ресурси, зокрема й збройною технікою для дій російських окупантів. Наразі на Херсонському напрямку перекидають велику кількість підрозділів ПДВ Росії. Це пов'язано не тільки з тим, що росіяни, можливо, спробують атакувати ЗСУ на Миколаївському і Криворізькому напрямках, а й з великою ймовірністю з тим, що інші бойові броньовані машини мости, пошкоджені РСЗВ HIMARS, не зможуть винести», – зазначає Селезньов.
Якою буде реакція кримчан, коли українські війська візьмуться за визволення анексованого Криму? На думку Владислава Селезньова, чимало жителів Криму зберегли добрі спогади про те, яким був півострів до початку його анексії Росією у 2014 році. «Це дає підстави та впевненість у тому, що кримчани зустрічатимуть українську армію як армію визволителів, а не створюватимуть осередки спротиву. Для мене цілком очевидно, що українські військові повертатимуться додому», – упевнений Селезньов.
___________________________________________________
«Петля затягується все дужче». Чого людям катастрофічно бракує на окупованій Херсонщині
Жителі окупованої Херсонщини особливо гостро відчувають дефіцит ліків та побутової хімії. Також у люди опинилися у скрутному становищі через блокування окупантами роботи українських банків на захопленій території. Про це розповіла секретарка Херсонської міської ради Галина Лугова у інтерв’ю «Главкому».
«Їм (жителям окупованої Херсонщини – «Главком») дуже складно. Ключова проблема – брак ліків. Ті російські, що надходять до аптек, неякісні. Досить гостро стоїть питання забезпечення миючими засобами та засобами особистої гігієни. Зокрема, пляшка шампуню у Херсоні коштує 600 грн», – зазначила Лугова.
Чиновниця також розповіла, що на території Херсонщині перестали працювати українські банки. За її словами, окупанти влаштували «полювання на гривню»: вишукують магазини, які ще приймають розрахунок українськими банківськими картками і виривають термінали.
«Все ж таки більшість людей виживають за рахунок того, що мають городи та дачні ділянки. Є випадки й бартерного розрахунку: я тобі яйця – ти мені борошно. Або людина викопала город, а власник ділянки розрахувався з нею частиною урожаю», – сказала вона.
Секретарка Херсонської міськради додала, що херсонці у розпачі від ситуації у регіоні, однак вони не втрачають віри у наші Збройні сили.
«Попри це із кожним днем петля все дужче і дужче затягується. Херсонці у розпачі, але не втрачають віри у Збройні сили України», – сказала чиновниця.
Заяви окупантів про наміри перевести Херсонщину «в рублеву зону», як вважає Лугова, є методом психологічного тиску на жителів окупованих територій.
«Це психологічний тиск з метою вбити у людей сподівання і посіяти зневіру, що вони покинуті напризволяще. Мовляв, українська влада про вас не дбає і не захистить, українські банки перестали працювати... Тому окремі херсонці, котрі перебувають на межі виживання, вимушено йдуть на співпрацю з орками, беруть їхні подачки у вигляді гидкої тушонки, круп та макаронів», – сказала секретарка Херсонської міськради.
.
