Близько 40 населених пунктів Херсонської області повністю знищені російськими військами, серед них — Білогірка. Армія РФ фактично стерла мальовниче село з лиця землі. Зараз там проживає не більше 20 осіб. Як місцеві жителі пережили окупацію та відновлюють свої домівки, інформує FREEДОМ.
Білогірка — одне з багатьох українських сіл, знищених обстрілами армії РФ. Тут, у Херсонській області, російські окупанти вели штурми з перших днів повномасштабного вторгнення. Після довгих місяців запеклих боїв село їм все ж вдалося захопити. Білогірка пробула в окупації близько чотирьох місяців.
“Звільнили від усього. Уже зовсім від усього звільнили. Це, слава Богу, що я залишилася жива. Спальню мою завалило повністю. Просто душа моя підказала, що потрібно зайти в тимчасове житло. Саме цієї ночі, о пів на п’яту ранку 22 серпня. Як гупнуло — і все. Усе тут стріляло, свистіло, летіло. В одному з дворів було три прильоти”, — розповідає мешканка Білогорки Ніна Іванівна.
Російські війська обстрілювали село понад дев’ять місяців. Жодного вцілілого будинку в Білогірці не залишилося.
“До того, як війна почалася, у мене було 11 голів худоби, чотири свині. Усі загинули. Орки прийшли. “Визволителі”, — згадує місцевий житель Олександр.
Після постійних обстрілів і жахів окупації в село повертається життя. Мешканці самотужки ліквідовують наслідки так званого “русского мира”. Будматеріалами допомагають волонтери з Кривого Рогу. Олег Леонтьєв та його команда “Парк і особливі друзі” на Херсонщину приїжджають регулярно.
“Колись ми одні з перших волонтерів заїжджали сюди, коли Білогірку обстрілювали дуже сильно. Ми сюди привезли гуманітарну допомогу: продукти, ліки, засоби гігієни — дуже багато всього. Так сталося, що ми в це село заїхали, але привезли гуманітарну допомогу не продуктами, а будматеріалами”, — зазначив волонтер.
.
На запитання, як ви тут живете? Місцеві відповідають: “Виживаємо”.
“Буду відбудовуватися. До зими, в кожному разі, це замуруємо, балки піднімемо, повикладаємо знову стелю, бо стелі немає”, — ділиться планами мешканець Білогорки Володимир Федорович.
Люди згадують, що виїжджати з Білогірки доводилося під обстрілами. Усі переправи вже були підірвані російськими окупантами. Довгий шлях проходив через захоплені території.
“Їхав через Херсон на Василівку, через Запоріжжя. Усі мости підірвали. Вони з 1 червня їх підірвали, а я їхав, з дружиною виїжджав”, — розповідає місцевий житель.
До рідного села жителі змогли повернутися вже після звільнення Херсона. Українська армія відтіснила військових РФ на лівий берег Дніпра. Відтоді обстріли Білогорки припинилися, але жити в цьому селі більше ніде.
“Ми виїхали 1 червня звідси, а то жили при них, падлюках. Взагалі ніхто б у живих не залишився. Ось трактор згорів. Земля є, а що тепер?” — загадується над питанням житель Білогорки.
Попри те, що російських окупантів у селі вже немає, жити тут — небезпечно: усі поля навколо заміновані, є багато нездетонованих боєприпасів.
Люди, які зараз живуть у Білогірці, змушені ночувати в підвалах або госпбудівлях. У деяких дворах встановлено модульні будиночки. На село виділили 10 таких конструкцій, але цей варіант житла розрахований тільки на літо.
“Намагаємося, щоб до зими встигнути. Хоч як-небудь. Треба ж буде десь зимувати, у цьому будиночку зимувати ж не будеш. Ми самі купили, що змогли, те й купили — балки, шифер”, — каже місцева жителька Ірина.
На території правобережної частини Херсонської області майже повністю зруйновано близько 40 сіл. У Білогірці до початку повномасштабної війни проживало близько ста людей. Багато хто хоче повернутися додому і сподівається на допомогу у відновленні села.
