В Україні готують нові зміни до процесу мобілізації, яку разом із воєнним станом було офіційно продовжено до травня 2026 року. Майбутні заходи насамперед торкнуться військовозобов'язаних із бронню, осіб у самовільному залишенні частини (СЗЧ) та громадян, які не оновили свої дані.
Як повідомило виданню ТСН.ua поінформоване джерело у Верховній Раді, в урядових кабінетах уже обговорюють більш жорсткі механізми контролю.
Особливу увагу силовики планують приділити приблизно мільйону чоловіків, які вчасно не актуалізували свою військово-облікову інформацію. За словами джерела в парламенті, для встановлення їхнього точного місцезнаходження будуть застосовані нові інструменти, де ключову роль відіграє ідентифікаційний код.
"Міністерством оборони почнуть пропонувати більш чіткі механізми, що сприяють поліпшенню мобілізації", - підкреслив співрозмовник видання, додавши, що для реалізації цих кроків можуть знадобитися чергові зміни в законодавстві. Що стосується випадків СЗЧ, то тут також планується впровадження більш суворих санкцій.
Інший важливий аспект підготовлюваних нововведень - масштабна ревізія списків заброньованих співробітників. Влада має намір проаналізувати реальні потреби промисловості та виявити тіньові схеми ухилення від служби.
"Тобто проаналізується те, чи потрібна така кількість бронювань, яка є зараз", - пояснило джерело. Як приклад махінацій чиновники наводять ситуацію, коли людина влаштовується на критично важливе підприємство, отримує офіційну бронь, а вже через тиждень звільняється, зберігаючи при цьому захист від призову. Якщо перевірка покаже надмірність квот у певних сегментах, кількість заброньованих місць буде скорочено.
На тлі цих обговорень у соціальних мережах з'явилися повідомлення про збільшення кількості патрулів на вулицях і магістралях Києва для масової перевірки військово-облікових документів. Однак у Київському міському ТЦК та СП цю інформацію спростували, заявивши, що почастішання випадків вручення повісток у столиці не відбувається.
.
Історія мобілізації в Україні
Мобілізація в Україні має довгу історію, яка сягає ще 2014 року. 17 березня 2014 року Верховна Рада затвердила указ про часткову мобілізацію у зв'язку із загостренням ситуації в Криму – планувалося призвати 20 тисяч осіб за 45 діб. Загалом у 2014 році мобілізували понад 105 тисяч осіб, а на початку 2015 року пройшла четверта хвиля, під час якої призвали ще понад 40 тисяч.
Після 24 лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Військовий стан та загальна мобілізація неодноразово продовжувалися. У січні 2024 року Зеленський повідомив, що в армії служать 880 тисяч осіб, а командування просило призвати ще близько 500 тисяч.
Відповіддю на нестачу особового складу стала масштабна реформа. У квітні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про нові правила мобілізації - він передбачав запровадження електронних повісток та затримання чоловіків за відсутності військових документів. Закон набрав чинності 18 травня 2024 року та зобов'язав усіх військовозобов'язаних чоловіків від 18 до 60 років оновити дані до ТЦК. Серед ключових нововведень – зниження призовного віку з 27 до 25 років та створення електронного реєстру військовозобов'язаних.
