В Україні пенсіонери, які мають страховий стаж понад встановлену норму, мають право на щомісячні доплати до основних виплат. Завдяки цьому розмір надбавки може досягати майже 800 гривень.
Відповідні умови та формули розрахунку прописані в чинному пенсійному законодавстві.
 
Кожен додатковий відпрацьований рік оцінюється у відсотках. "Один рік стажу понад встановлену норму приносить 1% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб", - йдеться в правилах нарахування виплат. У 2026 році ця сума становить 25,95 грн за кожен рік. Таким чином, за 10 років понаднормового стажу пенсіонер отримує 259 грн щомісяця, а за 30 років - 778 грн.
 
 
Для виходу на пенсію у 60 років зараз необхідно мати мінімум 33 роки стажу. У 63 роки потрібно 23 роки стажу, а в 65 років достатньо 15 років. Понаднормовим вважається стаж, що перевищує ці межі. Для пенсій, призначених до жовтня 2011 року, це понад 25 років для чоловіків і понад 20 років для жінок. Після жовтня 2011 року вимоги зросли: від 35 років для чоловіків і від 30 років для жінок.
 
До страхового стажу зараховуються не тільки періоди безпосередньої роботи зі сплатою мінімальних внесків. Сюди також входять час отримання допомоги по безробіттю, період часткового безробіття та час навчання або підвищення кваліфікації за направленням Центру зайнятості. Водночас одноразова виплата для відкриття бізнесу та періоди перебування на обліку без отримання виплат до стажу не включаються.
Доплату розраховують на основі прожиткового мінімуму, чинного на дату призначення пенсії. Після звільнення працюючого пенсіонера суму перерахують вже з урахуванням актуального рівня прожиткового мінімуму.
 
Зазначимо, що саме поняття "страховий стаж" введено в Україні 1 січня 2004 року разом з набранням чинності Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До цієї історичної дати в державі використовувався термін "трудовий стаж", який підтверджувався виключно паперовими записами в трудовій книжці або архівними довідками з місця роботи. Головна відмінність нової системи полягає в тому, що тепер для нарахування пенсійних виплат має значення не просто факт перебування в штаті підприємства, а регулярна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду. При цьому всі періоди роботи до 2004 року автоматично прирівнюються до страхового стажу на підставі старих документів.
 
.
 
Додамо, що після проведення реформи ключовим критерієм для обліку відпрацьованого часу став мінімальний страховий внесок. Якщо працівник оформлений офіційно і роботодавець щомісяця відраховує за нього податки - цей місяць зараховується. Неповний місяць роботи може бути врахований як повний тільки в тому випадку, якщо сума сплачених за нього внесків не менша за мінімально встановлений поріг. Якщо ж людина працювала без офіційного договору або вела підприємницьку діяльність, але ухилялася від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), ці роки в пенсійній справі враховуватися не будуть.