Польська пенсійна система має чіткі критерії для призначення виплат: досягнення пенсійного віку (60 років для жінок та 65 років для чоловіків) і наявність страхового стажу (20 та 25 років відповідно). Однак для тих, хто частину життя працював за межами Польщі, діє особливий механізм підсумовування стажу, пише InPoland.
ZUS може врахувати періоди роботи за кордоном лише за умови, що ця праця здійснювалася в країнах, з якими Польща має міжнародні угоди про соціальне забезпечення. До цього списку входять:
усі країни-члени ЄС;
країни Європейської економічної зони (ЄЕЗ);
Швейцарія;
держави, з якими підписано окремі двосторонні угоди (наприклад, Україна, США, Канада тощо).
Важливо розуміти, що іноземний стаж додається лише в тому випадку, якщо польського стажу недостатньо для набуття права на пенсію.
ZUS використовує двоетапну модель нарахування виплат для "міжнародних" пенсіонерів:
Теоретичний розрахунок: Спочатку ZUS обчислює суму, яку б отримувала особа, якби всі її страхові періоди (і польські, і закордонні) були здобуті виключно в Польщі.
Пропорційний розрахунок: На основі теоретичної суми визначається фактична виплата. Вона дорівнює частці, яку становить польський стаж у загальному стажі.
Приклад: Якщо людина працювала 10 років у Польщі та 15 років у Німеччині, загальний стаж становить 25 років. ZUS розрахує теоретичну пенсію за всі 25 років, але виплачуватиме лише 10/25 (тобто 40%) від цієї суми. Решту пенсії особа має отримувати від пенсійного фонду Німеччини за відповідні 15 років праці там.
Ці правила поширюються на всіх офіційно працевлаштованих осіб, незалежно від типу договору (трудовий чи цивільно-правовий), а також на самозайнятих осіб.
