Сумнівні аванси «за ризик» відтепер беруть деякі турагенції з любителів екзотичних подорожей
Аванс фактично «за красиві очі» відтепер беруть з херсонців, котрі бажають відпочити у далекому зарубіжжі. Оскільки вартість таких поїздок через знецінення гривні відносно долара та євро сильно зросла, клієнти туристичних агенцій сотнями відмовляються від своїх замовлень. Відповідно, оператори ринку несуть збитки: вони витрачають час на розробку маршрутів, бронюють квитки на літак та місця в готелях, і все це виявляється непотрібним. От у турагенціях і вимагають від любителів екзотичних подорожей аванс у сумі 20-30 відсотків від вартості поїздки. Він слугує наче підтвердженням серйозності намірів споживачів (не поїхав – авансу не повернули, чи повернули частково). І ті погоджуються його сплачувати, хоча подібна практика з правової точки зору сумнівна.
 
- Підставою для перерахування будь-яких авансів має бути відповідний пункт у договорі між замовником послуги та її постачальником – у даному випадку туроператором або його агентом. Та парадокс полягає у тому, що туроператори працюють із клієнтами ще за старими типами раніше розроблених «типових» договорів, де жодні аванси не передбачені, і умови їх повернення чи вилучення не «прописані». Але тут майже однаково вразливі як бізнесмени, так і самі споживачі. У разі відмови від замовлення постачальник послуг залишить собі аванс на підставі «усної угоди», але замовник може потім повернути свої гроші через суд, оскільки висування фінансових умов, не передбачених укладеним договором, є порушенням як Цивільного Кодексу, так і Закону України «Про захист прав споживачів». Недобросовісного постачальника послуги контролюючі органи ще й оштрафують у п’ятикратному розмірі від суми угоди, - зазначає юрист, дипломований фахівець з господарського права Микола Якимець.
 
 
 
Любителі далеких мандрів принагідно зазначають, що ризикують в даному випадку представники обох сторін, а не хтось один. Якщо споживачі, налякані галопуючим ростом цін (звісно, в перерахунку на гривні) за квитки, страхування, бронювання помешкань тощо, дедалі частіше відмовляються від замовлень, то й фірми-оператори туристичного ринку нині також дедалі частіше банкрутують, маючи паскудну звичку при цьому не повертати клієнтам сплачені за договорами гроші. Оскільки вдруге придбати турпутівки на всю родину для українців нині складно, омріяну відпустку їм доведеться провести вже не в спечному Єгипті чи Турції, а на заміській дачі або в сільської рідні. То може, клієнтам слід вимагати в туроператорів знижку за ризик, а не туроператорам аванси з клієнтів?
 
 
.