Усім українцям призовного віку загрожує покарання за порушення правил військового обліку. Громадяни мають вчасно з’являтися до територіального центру комплектації та соціальної підтримки, бо у разі ігнорування повісток на призовників накладатиметься додаткове покарання.
 
Адвокат Ростислав Кравець розповів, що згідно з українським Кодексом про адміністративні правопорушення, за порушення правил військового обліку на громадян можуть бути накладені штрафи у розмірі від 1700 до 3400 грн, а також кримінальна відповідальність.
 
 
Якщо призовник проігнорує повторну повістку і знову не з'явиться до військомату, то сума штрафу може збільшитись до 100 тисяч гривень. Крім того, є ризик бути притягнутим до кримінальної відповідальності за неодноразове повторення правомірних дій, адже такі дії будуть вже розцінені як ухилення від мобілізації.
 
Якщо проігнорувати повістку-призов до ЗСУ та мобілізаційне розпорядження, людині загрожує кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі від трьох до п'яти років. На практиці часто ухилянти уникають реального покарання, визнаючи провину перед судом та каючись у злочині. 
 
Що стосується повісток про уточнення даних, то за їх неодноразове ігнорування можна отримати максимум штраф у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3400 до 5100 гривень. Сплатити штраф потрібно протягом 15 днів із дня вручення копії постанови. Після оплати необхідно надати квитанцію посадовій особі, яка винесла постанову про штраф протягом 3 робочих днів із дня закінчення строку, передбаченого для оплати штрафу.
____________________________________________________

Данилов розповів про платний виїзд чоловіків за кордон

Платний виїзд чоловіків за кордон під час війни – не найкраща ідея. Вона свідомо ставить у нерівні умови чоловіків, які мають гроші на те, щоб залишити країну, і чоловіків, у яких грошей немає.
Таку думку висловив секретар РНБО Олексій Данілов в ефірі національного телемарафону.
 
.
 
В Україні можуть дозволити платний виїзд чоловіків за кордон. Тобто чоловікам, які поки не готові до мобілізації та призову на службу до ЗСУ, можуть дозволити виїхати за кордон. Але тільки за умови, що вони внесуть заставну суму за виїзд і потім щомісяця переказуватимуть гроші на ЗСУ.
 
Такий законопроект зареєстрований і поки що лежить "під сукном" у Верховній Раді. Автори законопроекту пропонують дозволити чоловікам платний виїзд за кордон. Щоб мати право на виїзд, вони повинні відкрити у банку окремий рахунок, на який буде внесено мінімальну суму 13 420 грн (п'ять прожиткових мінімумів для осіб працездатного віку). Банку буде надано право щомісяця списувати з цієї суми 2697,5 грн (суму податків із мінімальної зарплати) та переказувати їх на спецрахунок ЗСУ.
 
Зарезервованих грошей вистачить майже на 5 місяців внесків. Далі, якщо чоловік затримається за кордоном на більший термін, він зобов'язаний буде перераховувати до банку мінімальний щомісячний внесок на ЗСУ.
Олексій Данілов вважає, що це погана ідея, бо в ній закладено несправедливість: цей закон дасть право тим, хто має гроші, уникнути мобілізації. А тим, хто не має грошей, доведеться йти воювати.
 
 
"Треба дуже уважно думати і розуміти, чим це може закінчитися. Щоб не трапилося так, що ті люди, які мають статки, будуть своїх дітей відправляти за гроші за кордон, а ті люди, які не мають статків, повинні будуть йти захищати країну. Я розумію так, що це не зовсім справедливо", – вважає секретар РНБО.
 
Втім, навряд чи його побоювання щодо неплатоспроможності деяких українців мають під собою ґрунт. 13 тисяч гривень – не така вже непідйомна сума навіть для найбідніших сімей. Зрештою, такі гроші можна позичити. Отже, можна припустити, що побоювання секретаря РНБО все ж таки мають іншу природу. Влада побоюється масового виїзду чоловіків за кордон, якщо дозволять це робити за гроші.
____________________________________________________

Скасування відстрочки від мобілізації у студентів: що відомо

В Україні хочуть частково скасувати відстрочку від мобілізації студентів. Закон про це поки що не ухвалено. І в Раді наразі немає єдиної думки щодо того, що дасть його ухвалення, і чи буде від цього конкретна користь для ЗСУ.
 
Про це розповів ініціатор законопроекту, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки нардеп Федір Вениславський.
За словами нардепа, з початку повномасштабної війни чимало українських чоловіків вирішили скористатися відстрочкою від мобілізації, яка належить для студентів. Вони масово пішли навчатися на денні відділення вишів. Таким чином, уже другий рік поспіль в Україні спостерігається бум "вікових" студентів, яким вже добряче за 30, і які раптом терміново вирішили здобути другу вищу освіту.
 
 
Неважко здогадатися, що причиною такого масового захоплення освітою став зовсім не потяг до нових знань, а можливість уникнути мобілізації. Адже студенти стаціонарних відділень мають право на відстрочку від мобілізації.
 
За даними Міносвіти, сьогодні у вишах України на стаціонарних відділеннях навчається близько 50-60 тисяч чоловіків віком від 30 років. Однак це не означає, що всі вони вступили на навчання задля того, щоб уникнути мобілізації. Частина цих студентів просто продовжила навчання за раніше обраною спеціальністю. Наприклад, у магістратурі після бакалаврату або в аспірантурі.
Таких студентів автор законопроекту пропонує не чіпати. Скасування відстрочки від мобілізації стосуватиметься лише студентів віком від 30 років, які здобувають другу вищу освіту - за іншою спеціальністю.
 
У Раді немає єдності щодо цього законопроекту
Так, нардеп Сергій Рахманін, який також входить до комітету з питань національної безпеки, вважає, що таке явище, звісно, є. Проте ухвалення цього закону не дасть відчутного підвищення мобілізаційного ресурсу. До того ж, незрозуміло, як можна буде застосувати цей закон до тих, хто вже вступив і навчається. Адже згідно з Конституцією, закон не має зворотної сили.
 

 
"Конституція забороняє зворотну дію закону. Тобто заборонити людям, які вже зробили цей крок – я не уявляю, як це можна буде зробити", – пояснив політик.
А оскільки майже всі, хто хотів таким чином уникнути мобілізації, вже поступили та навчаються, то ефект від такого закону буде мінімальним.
Втім, і сам Вениславськийь вельми обережно висловлюється щодо перспектив свого законопроекту.
"У комітеті законопроект поки не розглядали, тому я поки що не можу сказати, коли ця ініціатива буде предметом розгляду парламенту. Проте дискусії точаться", - зазначив депутат.