У 2023 році після підриву російськими терористами Каховської ГЕС Дніпровський осетровий завод на Херсонщині було повністю затоплено, нині його територія – це лінія фронту. Унікальне в Україні підприємство після 37 років діяльності було знищене окупантами.
Історія виникнення
Історія заводу почалася 26 грудня 1984 року – саме тоді в селі Дніпровське (нині – Білозерська громада) було введено в дію державний «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика». Його завданням було – відтворити осетрові види риб, які нерестилися в річці Дніпро. Тут вирощували молодь і випускали в пониззя Дніпра, Дніпровсько-Бузький лиман, Чорне море.
Цьому передували роки поступового занепаду промислового рибальства з вилову саме осетрових. Якщо до 1960-х років у водоймах України з представників родини осетрових зустрічалися білуга, російський осетер, севрюга, атлантичний осетер та шип, то на момент створення заводу відносно численними залишилися лише російський осетер та севрюга, а загалом усі осетрові були занесені до Червоної книги України.
А причина цього – будівництво водосховищ на Дніпрі, й особливо – Каховської ГЕС. Ось як про це написано в офіційному документі «Перелік промислових підприємств у Білозерському районі» Херсонської райадміністрації від 2021 року:
«До зарегулювання стоку Дніпра й утворення каскаду водосховищ осетрові щорічно складали значну частину загальних уловів. Тільки в пониззі Дніпра і Дніпровсько-Бузькому лимані улов коливався по роках від 10 до 50 т. Після будівлі каскаду дніпровських водосховищ і особливо Каховської ГЕС велика площа традиційних нерестовищ осетрових стала недоступною, а нерестовища, що збереглися в пониззях ріки, через зміни гідрологічного режиму, почали замулюватися і були втрачені, що привело до різкого погіршення умов природного відтворення осетрових. Слідом за погіршенням відтворення, а також під впливом інтенсивного промислу та порушення правил рибальства стали падати улови осетрових, що привело до широкого усвідомлення гостроти проблеми».
.
ІСТОРИЧНИЙ ПАРАДОКС. Тобто саме Каховська ГЕС опосередковано стала причиною будівництва заводу, а через десятки років її підрив російськими терористами був одним із чинників загибелі підприємства.
Цифри й факти
Додамо, що загальна площа заводу становила 106 гектарів, на його території було створено 30 ставків, їх площа – 68 гектарів. Територію підприємства з півночі оточували сади й виноградники агрофірми «Білозерський», з півдня – річка Дніпро та два її рукава: зі сходу – річка Кошова, із заходу – річка Корабелка.
На заводі відтворювали такі види риб: короп, білий товстолобик, строкатий товстолобик, білий амур, стерлядь, російський осетер, щука, судак, сом європейський.
За весь період роботи Дніпровського осетрового заводу у водойми загальнодержавного значення випущено понад 52 млн екземплярів молоді осетрових риб (дані на 2017 рік).
Щороку завод забезпечував вселення в природні водойми понад 1,5 млн екземплярів молоді осетрових.
У 2017 році підприємство виростило 3 млн молоді стерляді.
У липні 2021 року завод випустив у пониззя Дніпра понад 1 млн екземплярів (3969 кг) стерляді та понад 52 тис. екземплярів (94 кг) севрюги, якою востаннє зариблювали водойму ще у 2008 році.
В останні роки перед повномасштабним вторгненням РФ підприємство стало ще й туристичним об’єктом – туристи мали можливість побачити червонокнижних стерлядь чи осетра, а також аборигенних мешканців Дніпра.
Подорож на підприємство
На початку 2000-х років на Дніпровському осетровому заводі побував фотожурналіст та постійний автор газет «Гривна» й «Суботній випуск» Анатолій Андрєєв. Нагадаємо, в його архіві збереглося чимало плівкових світлин початку 2000-х років, які він зробив, подорожуючи по Херсонщині на велосипеді.
«Для того щоб ікринка осетра доросла до таких розмірів, потрібно було стільки етапів пройти! На заводі для мальків створювали спеціальні умови й суворо їх дотримувалися: температурний режим, очищена вода, дороговартісне харчування. На підприємстві в лабораторії в спеціальному перегної вирощували черв’ячків, якими харчувалися осетринки.
Та найважливіший процес, і найбільш тривалий, – перехід малька з парникових умов до води в природному середовищі. Пригадую, мені розповідали, що він тривав декілька років. Мальків випускали у ставки, де вони мали адаптуватися. Прісну воду поступово змішували з дніпровською, і таких етапів було декілька – в окремих ставках. Останній – вихід у відкриту водойму», – розповідає Анатолій Андрєєв.
Затоплення заводу – акт екоциду
6 червня 2023 року російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Уже 7 червня вся територія Дніпровського осетрового заводу була під водою. Відповідні фото поширила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Сьогодні територія підприємства перебуває в зоні бойових дій, його подальша доля – невідома.
Знищення Росією Дніпровського осетрового заводу та його наслідки – це акт екоциду й непоправна втрата для біорізноманіття не лише України, а й усього Чорноморського регіону. Про це йдеться у публічному звіті начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації за 2025 рік.
«Знищення заводу внаслідок підриву Каховської ГЕС та постійних обстрілів спричинило ланцюгову реакцію екологічних наслідків:
– загибель дорослих особин-плідників означає, що генетичний цикл перервано. Навіть за умови швидкої відбудови заводу знадобляться десятки років, щоб виростити нових плідників, здатних давати ікру;
– прямі збитки державі. За попередніми оцінками Держрибагентства та екологічних служб, пряма шкода лише від загибелі риби обчислюється десятками мільйонів гривень, проте екологічна вартість втраченої популяції є неоціненною;
– руйнація екосистеми пониззя Дніпра. Осетрові є «індикаторними видами». Їхня відсутність призводить до порушення трофічних (харчових) ланцюгів, зниження загальної біопродуктивності Дніпро-Бузького лиману, втрати природної здатності екосистеми до самовідновлення».
Без роботи цього заводу майбутнє осетрових в Україні опинилося під реальною загрозою повного зникнення у дикій природі, підкреслено у звіті.
