В складних соціально-політичних і економічних умовах одне із найважливіших завдань – збереження економіки, забезпечення економічного зростання, захист інтересів трудівника. За результатами численних соціологічних опитувань проблема зарплат, їх відповідності і регулярності виплат – одна із найважливіших соціальних проблем, яка хвилює українців.

 

Ось висловлювання малозабезпечених жителів сіл Каховського району, які взяли участь у фокус-групі (колективному обговоренні) ситуації, що склалася. Вони в першу чергу серед власних проблем називають проблеми матеріальної забезпеченості. Це низькі зарплати і пенсії, затримки з виплатою зарплат, високі ціни. 

 

 

Чоловік 58 років с Камишанка: Боротьба за виживання йде....

 

Жінка 51 рік с. Петропавлівка: Зарплати ? не можемо заробити гроші.. 

 

Жінка 34, роки с. Василівка: живемо від зарплат до зарплати… грошей бракує…

 

 

Жінка 55 років с Василівка: На життя грошей бракує…

 

Чоловік 57 років, с. Заозерне: Все дорожчає на очах,а зарплати залишаються на старому місці, ніхто не підвищує нічого,

 

Чоловік 48 років с Мала Каховка:Зарплата маленька, половину дають, половину не дають, виживаю в натяжку за рахунок присадибного господарства.

 

 

Для кожного домогосподарства найважливіша проблема – це можливості поповнення сімейного бюджету. Тому зовсім не дивно, що Ліберальна партія України звернулась до такої чутливої теми і висунула ініціативу щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати: встановлення погодинного розміру мінімальної заробітної плати у розмірі 25 грн. і місячного – 4 171 грн. Автори відповідних законопроектів- народний депутат України, наш земляк, лідер Ліберальної партії України Михайло Опанащенко і народний депутат України О.І.Рибаков. В умовах війни і кризи увага до економіки є дуже вчасною, бо від стану економіки залежать і стан всього суспільства і можливості держави.

 

Більше 3 млн. українців отримують мінімальну зарплату, зараз це 1218 грн. на місяць. На ці кошти можна тільки виживати.

 

Зарплата – не тільки особиста проблема трудівників, сімейна проблема українців. Це також проблема українського суспільства, української економіки. Мінімальна заробітна плата має значний вплив на оплату праці загалом. Але зараз вона формується за залишковим принципом, на основі занижених показників прожиткового мінімуму, без обґрунтування показниками продуктивності праці, рівня зайнятості, враховуються лише можливості державного бюджету. Інтереси найманих працівників не захищають профспілки, як на Заході, наші профспілки мають вигляд радянських рудиментів, залишки якоїсь «школи комунізму» із обов’язковими добровільно-примусовими відрахуваннями профспілкових внесків. Відсутність профспілок унеможливлює створення цивілізованого соціального діалогу роботодавців і найманих працівників за світовими зразками. Заниження мінімальної зарплати зумовлює занижену ціну праці в цілому. А це в свою чергу тягне за собою такі негативні економічні наслідки: втрата мотивації до праці, безробіття і зовнішня трудова міграція. Наслідок масової трудової міграції – веде до зниження трудового потенціалу, конкурентоздатності національної економіки. Занижена ціна праці – чинник погіршення міжнародного іміджу України. 

 

 

Все це веде до закріплення відсталої економічної моделі, яка якраз і базується на дешевій робочій силі і низькотехнологічних укладах. 

Низький рівень зарплат веде до низького рівня податкових надходжень до бюджетів, які не мають змоги профінансувати соціальні витрати, витрати на людський розвиток – освіту, медицину.

Низький рівень цін на працю веде до формування поляризованого суспільства: нечисленний середній клас, обмежене коло багатих та переважаюча частина бідноти. Така структура не відповідає європейським зразкам, де майнове розшарування є помірним, а численно переважає середній клас. 

 

Мінімальна заробітна плата покликана забезпечити мінімальні стандарти життя трудівника і його сім’ї, захистити зайняте населення від бідності, забезпечити певний рівень зайнятості. Надто високий рівень мінімальної зарплати веде до того, що роботодавці вдаються до скорочення робочих місць, надто низький рівень веде до масової бідності і зростання державних витрат на соціальну допомогу. Для української економіки характерне заниження мінімальної зарплати. 

 

Ідея підвищення мінімальної зарплати приречена на масову підтримку працюючих. Погодинна мінімальна оплата праці також має суспільну підтримку. Погодинна оплата праці в 2010 році встановлена на рівні 5 грн. народні депутати Опанащенко і Рибаков пропонують 25 грн. Та за результатами опитувань громадян ще в 2010 році вони вважали, що мінімальна погодинна оплата праці повинна складати 32 грн. (!). Що стосується роботодавців, тільки половина з них підтримує погодинну оплату праці. 

 

Викликає деякі сумніви ініціатива депутатів скасувати залежність мінімальної зарплати від розміру мінімального прожиткового мінімуму. До цього часу мінімальна зарплата узгоджена із прожитковим мінімумом. Правда, мінімальна зарплата у нас завжди відстає від прожиткового мінімуму. Навіть у найбільш сприятливому періоді 2004-2007 рр. вона становила лише 45-81% прожиткового мінімуму. На нашу думку, треба осучаснити і зробити прозорими розрахунки прожиткового мінімуму і споживчого кошику, розробити для цього нові сучасні методики.. Добитися дотримання Закону «Про прожитковий мінімум», підписаної Україною Конвенції Міжнародної організації праці № 131 «Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим врахуванням країн, що розвиваються».

 

Держава має використовувати свої можливості для встановлення відносин соціального партнерства в економіці. Встановлення мінімальної зарплати є одним із небагатьох інструментів держави. Проте ініціативи на цьому напрямку треба обговорювати із соціальними партнерами, і профспілками і роботодавцями. Необхідна участь у обговоренні і експертів, фахівців, вчених, представників громадянського суспільства.

 

Можливо для людей, які не живуть на зарплату ініціатива депутатів може здатися невчасною,проте для більшості трудівників питання більш ніж актуальне і вимагає підтримки, і як мінімум – уважного ставлення. 

 

 

По мнению нардепа, экс-регионала Михаила Опанащенко, Донбассу нужна национализация добывающих предприятий. Об этом он сказал в эфире Радио Вести:

 

«В восстановлении Донбасса есть два этапа. Первый — обеспечение людей, которые оказались заложниками в зоне АТО. Второй — восстановление разрушенной инфраструктуры и предприятий. Нужно обеспечить рабочие места. Самый простой путь - национализация всех предприятий, использующих добычу из недр, иначе они могут стать поводом для борьбы между группировками. И лишь после этого составить четкую программу инвестирования и приватизации».

 

 

 

В Херсоне предпринимателей, которые занимаются торговлей, обяжут маркировать товары российского происхождения.

 

Об этом стало известно из проекта решения городского совета Херсона, который будет рассматриваться на сессии 5 сентября.

 

 

Обязанност маркировать товары будет возложен как на тех коммерсантов, которые торгуют в магазинах, так и на киоскеров.

 

Форма маркировки не уточняется, однако указано, что именно следует понимать под товаром российского происхождения.

 

«Товаром российского происхождения является товар, произведенный, расфасованный, собранный, выращенный на территории Российской Федерации  или товар, производителем которого является гражданин Российской Федерации или юридическое лицо, зарегистрированное в Российской Федерации», - сказано в проекте решения горсовета. 

 

 

 

Губернатор Юрий Одарченко рассказал  журналистам, что «заканчивается расследование преступлений, которые происходили тут при предыдущей власти».

 

В частности он сказал, что «на завершающем этапе находится расследование незаконных действий представителей власти и подрядчиков, которые строят мостопереход».

 

 

- Сейчас расследование затормозило на том, что субподрядчик показывает, что часть материалов, которые вроде бы должны быть использованы на нашем мостопереходе, находятся в Донецке. И потому следствие в Донецкой области трудно проводить, - сказал он.

 

Одарченко уверен, что АТО «развивается в позитивном направлении» и в ближайшее время появится возможность провести следственные действия.

 

- Речь идет о возможных хищениях средств в размере 30 миллионов гривен, - заявил Одарченко.

 

 

Также он сказал:

 

- Сейчас объявлено о подозрении Лесковцу, который состоит в родственных связях с бывшим главой администрации и возглавляет метрологию. Подозрение также объявлено ему в связи с его участием в различных финансовых сделках, которые принесли серьезные убытки нашему государству.

 

Упомянул Одарченко и о том, что решается вопрос о привлечении к ответственности Виктора Пелиха. Суть претензий к нему состоит в том, что он получал деньги за лекции, «которые якобы читал».

 

 

По словам Одарченко расследование должно начаться до конца недели.

Кирилл Горелов

 

Как сообщил сегодня губернатор Херсонской области Юрий Одарченко, бойцы батальона "Херсон" обеспечены всем необходимым для участия в военных действиях на востоке Украины.

 

Так, по словам губернатора, сейчас батальон доукомплектован и насчитывает 100 человек. 

 

 

- Они все одеты, обучены и полностью готовы нести службу, если будет принято решение об отправке их в зону антитеррористической операции. Более того, первое время, скорее всего, они там будут служить под руководством начальника УМВД области Михаила Фабрина, поскольку его тоже могут отправить с ними, - заявил Одарченко.

 

Сам губернатор также выразил готовность принять участие в АТО. По его словам, он прошел срочную службу в армии, имеет военную специальность и, в случае призыва, готов отправиться на восток страны.

 

 В проекті порядку денного наступного пленарного тижня Верховної Ради поки відсутній законопроект щодо проведення реструктуризації валютних кредитів. 

 

    «Вже досить довгий час замовчується відсутність вирішення проблеми позичальників за валютними кредитами. Законопроекти щодо реструктуризації кредитів в іноземній валюті мають бути розглянути невідкладно на наступному пленарному засіданні, – наголосив народний депутат, лідер Ліберальної партії України Михайло Опанащенко в ході пресконференції, - Держава повинна забезпечити для громадян, малого та середнього бізнесу дешеві кредити, ставка по кредиту не повинна перевищувати однієї облікової ставки НБУ (зараз це 9,5 відсотків – прим.ред.). При сьогоднішній ставці у 17-25 відсотків  банки отримують надприбутки, і при цьому ухиляються від створення достатніх резервів для компенсації ризиків коливання курсу валют.    

 

 

    Питання стоїть просто – за рахунок кого зараз вирішити питання втрат від падіння курсу гривні за період з лютого цього року, з 8 до 12 гривень за долар . По-перше, це питання можна вирішити за рахунок громадян і залишити їх напризволяще. Відкинути  законопроект 4895-1, що і зробив парламент. По-друге, питання можна вирішити за рахунок банків, і також їх залишити  вирішувати ці проблеми самим. І третій варіант  – долучити до вирішення питання державу, міжнародні фінансові інституції, як це і відбувається у всьому світі.

 

  Два місяці тому в парламенті було створено робочу групу з долученням представників НБУ, банків, представників громадських організацій позичальників. На останньому засіданні групи було внесено так званий компромісний варіант законопроекту, який більше нагадує кредитний договір з безправним позичальником. Потрібні банкам пункти цього договору запропоновано фактично узаконити, щоб люди навіть не могли в суді відстояти свої права. Такий запропонований варіант – свідчення значного впливу великого капіталу на парламент і владу. Цього не повинно бути. 

 

  Якщо на рівні держави у нас не буде створено дієвого механізму щодо забезпечення валютних ризиків позичальників, то брати кредити в Україні буде і надалі ризиковано. На базі законопроекту 4895-1 ми повинні відпрацювати дієвий механізм державної допомоги у разі виникнення таких ситуацій. 4 мільйони громадян, які зараз є позичальниками банків , не повинні зі своїх сімейних бюджетів платити за те, що держава не втримала курс гривні.

  Тому я, як голова Ліберальної партії України,  в парламенті буду  наполягати на прийнятті законопроекту 4895-1та подальшому пошуку компромісного варіанту солідарної участі громадян, держави і банків у вирішенні питання захисту прав позичальників при падінні курсу національної валюти.»  

 

 

    Дійсно, у врегулювання «валютно-кредитних» відносин пауза дуже затяглася.

    Ще 3 червня набрав чинності закон про мораторій на стягнення заставного майна громадян за кредитами в іноземній валюті. Законодавчим актом було встановлено обов’язок КабМіну за погодженням з Національним банком України протягом двох тижнів  подати на розгляд парламенту законопроект, який врегулює питання погашення основної суми заборгованостей в іноземній валюті, порядок списання пені та штрафів, які були нараховані позичальникам. Такий законопроект поки відсутній. 

 

    На розгляді парламенту знаходиться кілька законопроектів народних депутатів. Серед яких найбільш лояльним до позичальників є законопроект саме Михайла Опанащенко, який пропонує надати людям можливість протягом року провести реструктуризацію своїх валютних зобов’язань у гривню за курсом на дату укладення кредитного договору та анулювати нараховані банками штрафні санкції. М.Опанащенко чи не єдиний законотворець, вимоги якого щодо відстоювання інтересів громадян залишалися незмінними. Інші нардепи, які також вносили законопроекти з цього питання, в ході їх розгляду все більше схилялися на сторону банків.

 

      

 

 

Херсон - в желто-голубых цветах. На балконах, домах, велосипедах и машинах горожане развешивают национальные флаги.

 

Говорят, сами не ожидали, что южный город станет таким патриотическим. Вместо памятника Ленину - теперь в Херсоне памятник Небесной Сотни, а на здании городского совета вывесили огромный украинский флаг.

 

 

Чтобы не стоять в стороне херсонцы проявляют завидную активность: ребята записываются в самооборону, а девушки устраивают патриотические акции. Активисты устроили в центре города пункт сбора средств для батальона "Херсон".

 

Херсонцы проявляют свою общественную активность по разному, но объединяет их одно: стремление жить в Единой и Независимой Украине.

 

 

 

Сегодня на пресс-конференции трудовой коллектив ООО «Энерджи Продакт» (г.Новая Каховка) обратились к журналистам за помощью. Рабочие просят информировать жителей Херсонской области, что их земляк с низкими моральными качествами и криминальным прошлым рвется к власти, и никуда не будь, а в Парламент.

 

Рабочие утверждают, что они на собственной «шкуре» пережили оскорбления и унижения от бывшего директора, который в итоге и развалил предприятие. Речь идет об Иване Виннике, который баллотировался в нардепы на прошлых выборах, и который, по всей вероятности, стремится туда и сейчас, несмотря на то, что оставил работников завода без зарплаты, и развалил завод.

 

 

- Мы нагибали головы, потому что надо каждому кормить семьи. Как вы будете относиться к человеку, который людей вдвое старше себя, мастеров предприятия, на собраниях называет «дебилами» и биомассой? – рассказал участник пресс-конференции работник предприятия, которым руководил Иван Винник, директор по охране труда Сергей Шашлыков.

 

Работники предприятия сообщили, что Иван Винник желанием пройти в Верховную Раду на прошлых выборах довел Завод строительных материалов №1 в Новой Каховке практически до банкротства. Чтобы прикрыть разворованные средства, горе-директор нанял 40 «титушек», которые жили на предприятии, их роль была запугивать работников завода, а также в определенный момент разыграть сцену рейдерского захвата предприятия.

 

- Никто наш завод не захватывал, все это красиво организованный спектакль Винника, чтобы уйти от ответственности и не выплачивать людям деньги, — считают работники завода. – После смены руководства мы узнаем в Пенсионном фонде, в Налоговой службе, что за три месяца прошлого года никакие налоги и взносы не проплачены, мало того, у многих людей «пропали» трудовые книжки, часть документов люди себе возвращали через милицию. И это такой человек должен идти в Верховную Раду? Мы этого не хотим, люди должны знать, за кого они голосуют! – говорят заводчане.

 

 

Кстати, под обращением трудового коллектива стоит 199 подписей.

 

Заводчане переживают, что купленные за гречку и сахар, могут отдать свой голос за мошенника.

 

-  Вы представляете,  если такой человек попадет в Верховную Раду? Он здесь запугивал заводчан, обзывал их, не выплачивал зарплату, грабил завод, и каждые полгода покупал дорогие автомобили, — рассказывают заводчане.

 

 

Люди рассказали, что со сменой руководства завод снова заработал, на предприятии выплачивается достойная зарплата, к специалистам относятся соответствующе, поэтому у них есть с чем сравнить, и про что рассказать.

 

- Суд я выиграл против Винника, но деньги мне пока никто так и не отдал. Но дело даже не в этом, я хочу рассказать людям, как ночью, работников заставляли фасовать продуктовые наборы, и несколько месяцев крупы, сахар вывозили во все районы по округу, где баллотировался Винник. Это были тысячи тонн продуктов. В результате, не зная человека, все проголосовали за сахар. Эти «титушки», которых Винник отлично кормил, для них спортзал организовали для тренировок, за сутки платил им 300-400 гривен, еще насмехались над нами, что мы работаем без зарплаты, — рассказал мастер Михаил Опалько.

 

Уже год заводчане ходят в прокуратуру Новой Каховки, по судам, но так своих денег и не получили. Своим долгом, гражданской позицией 199 человек считают, что обязаны рассказать остальным людям правду о том человеке, с которым работали.

 

 

- Мы его называли Ваня-пятница, потому что каждый рабочий день начинался – «Отдам деньги в пятницу». В пятницу он пропадал, а в это время с территории завода вывозилась продукция на сотни тысяч гривен, — рассказывают заводчане…

 

А мы потом удивляемся, откуда у нас появляются лозинские, и прочие, кто людей сначала «биомассой» называет, а потом отстреливает в приватизированном лесу вместо кабанов.

 

Так что полезная информация для любителей «дармового» сахара, гречки и риса!!!

 

 Татьяна Дергачева