Ситуація в окупованій Олешківській громаді Херсонської області залишається надзвичайно складною та напруженою. Про те, як живуть там люди, чи є у них доступ до продуктів, ліків, медицини, яка ситуація зі зв'язком, водою, електрикою та газом, яких утисків зазнають люди від окупантів, чи звертаються за допомогою до міської військової адміністрації, розповіла начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко, повідомляє "Вгору"
Пані Тетяно, чи відомо вам наразі, скільки приблизно людей проживає у громаді?
З самого початку зауважу, нам все важче дізнаватися про ситуацію в Олешківській громаді. І кожного разу, коли спілкуюся з представниками засобів масової інформації, мені здається, що гірше вже не може бути, ніж та ситуація, про яку я повідомила. Але щоразу стає ще гірше.
Сьогодні навіть не можу назвати і приблизної чисельності людей, які залишаються на території громади на лівому березі. По-перше, це пов’язано з тим, що в селах, розташованих близько до берега, взагалі немає зв'язку, люди там майже не проживають. Більшість або виїхала на підконтрольну територію України, або перемістилася далі, вглиб, аж до Скадовська. На сьогодні дуже багато наших жителів проживає в Скадовську. А ті, хто залишаються в селах або в Олешках, майже не пересуваються вдень, оскільки є небезпека для їхнього життя. Тому порахувати навіть приблизну чисельність дуже й дуже складно. Але вона постійно зменшується, у тому числі за останній місяць. Нам відомі випадки, коли люди залишають свої домівки, навіть і чужі будинки, в яких їм вдавалося перебувати останнім часом, і виїздять на підконтрольну територію.
Хто залишається? Переважно люди пенсійного віку?
Не буду чітко визначати вікові рамки, але у тих, хто залишається, на це є причини. Або вони мають родичів, котрі, на жаль, малорухомі або занадто похилого віку. І тому їм доводиться виживати в тих умовах, в яких сьогодні перебуває місто і села неподалік від берега – це Пойма, Підстепне, Піщанівка, повністю знищені Кринки, майже знищені Козачі Лагері, Саги, в тому числі і Солонці, де ситуація дуже й дуже ускладнена. Більш-менш стабільно, якщо можна так говорити під час війни, в селах Костогризово, Раденське і Челбурда. Але ці села так само піддаються обстрілам, там небезпечно. Хоча там є більш-менш стабільний зв'язок і більш-менш стабільне електропостачання. Інколи воно зникає, але потім окупанти його відновлюють.
Чи є у людей доступ до продуктів, ліків, медицини?
На сьогодні, працюють два чи три магазини на всі Олешки. Іноді, якщо точаться не дуже активні бойові дії, може відкриватися чотири-п'ять торгівельних точок. В одному із місць, схожому на ринок, яке я не називаю задля безпеки людей, відбувається торгівля: інколи це натуральний обмін продуктами, а інколи купівля за гроші. Постачання йде, звісно, з Криму, але воно дуже обмежене, бо дорога до Олешок небезпечна. Щоб забезпечити себе елементарними потребами в їжі, жителям міста і прибережних сіл доводиться їхати до Скадовська. Я не кажу, що гарно жити в Скадовську, але там більш-менш безпечно. Там працюють якісь окупаційні так звані державні установи, що можуть надати якусь допомогу. Там є магазини, там є аптеки, де можна купити ліки.
.
Раніше намагалися надавати допомогу медичні працівники, які залишалися на території міста і працювали в лікарні, але сьогодні ситуація стала дуже поганою. Лікарів, наших корінних жителів, дуже мало, і взагалі медичних працівників мало. Росіяни приїздять ненадовго. Вони навіть не приховують: їхня мета – це тимчасове перебування в лікарні, щоб отримати якийсь статус згідно з їх так званим російським законодавством. Тому з медициною, на жаль, все погано.
Що відомо про ціни на продукти, медикаменти, чи подорожчали комунальні послуги?
Все дорого, все неналежної якості – це зі слів тих людей, які виїхали, які цим користувалися. Взагалі, якість життя занадто низька. А в умовах окупації людям навіть заробити кошти немає де. Тому я і згадала про такий начебто ринок, де інколи відбувається натуральний обмін, бо люди не мають коштів. Є, звісно, бізнесмени, які завозять продукти, мають якийсь прибуток, але люди, що не пішли на співпрацю з окупаційною владою, не можуть отримати навіть якихось соціальних допомог. Бо для цього треба їхати в Скадовськ. Дуже дорого найняти автомобіль, якщо в тебе немає власного транспорту. Якщо він і є, то доїхати – дуже небезпечно.
Що з водою в Олешківській громаді? Чому у людей немає доступу до води?
До повномасштабного вторгнення централізоване водопостачання було тільки у двох населених пунктах – в Олешках та селі Козачі Лагері. Люди користувалися переважно свердловинами. Але після підриву Каховської ГЕС централізоване водопостачання було повністю зруйноване. Сьогодні люди продовжують користуватися свердловинами. Але ніхто ніяких аналізів не проводить, і не всі свердловини після підриву Каховської ГЕС працюють. Свердловини – єдине місце, де можна набрати води, але вода з них неякісна. Певний час воду доставляли волонтери, але брати бутильовану з рук окупантів жителі остерігалися: невідомо, якої вона якості та звідки завезена.
Чи є електроенергія та газ у громаді?
Електропостачання, як і водопостачання, відсутнє. Газопостачання є лише в деяких місцях. І можливості задовольнити ці елементарні потреби жителів немає.
В окремих населених пунктах газопостачання відсутнє повністю і відновленню не підлягає. В Олешках газ є точково: в деяких районах газопостачання повністю відсутнє і не може бути відновлено принаймні до деокупації; в деяких районах газ періодично є, періодично зникає. Але оскільки самі окупанти теж користуються ним, то вони інколи намагаються відновити газопостачання. Але через загрозу обстрілів окупанти пересуваються навіть по Олешках та прибережних селах тільки вночі, вдень їх, можна сказати, навіть і не видно. Тож ремонтувати вони нічого не можуть, та й особливого бажання на те не мають.
Чи звертаються люди за допомогою до міської військової адміністрації, чи просять допомогти з виїздом?
Скоріше, їхні родичі, які перебувають або на підконтрольній території України, або за кордоном. Ми комунікуємо з усіма, хто до нас звертається. Телефонувати з окупації на телефони працівників військової адміністрації чи виконавчого комітету можна, але це вкрай небезпечно для самих жителів на окупованих територіях, це реальна загроза їхньому життю. Хоча в окремих місцях український зв'язок є, дехто може спілкуватися за допомогою месенджерів, Telegram, Viber тощо. Але це небезпечно.
Крім того, є Telegram-групи, створені не нами, там більше спілкуються щодо загальних питань. Періодично (звісно, не пишучи, що про це інформують працівники військової адміністрації), ми надаємо контакти волонтерів, які можуть допомогти з виїздом. Не всі волонтери організовують безплатні виїзди. Для виїзду також потрібні певні умови: наприклад, діти, які під опікою, діти-сироти чи постраждала родина. Але сьогодні, навіть за якісь певні кошти люди можуть виїхати з тимчасово окупованої території. І вони продовжують виїздити. Кількість людей, які залишаються в тимчасовій окупації, значно зменшилася, тому і виїздів стало значно менше. Переважно відбувається міграція: переселяються в Крим, у Скадовськ, у Генічеськ, у більш віддалені населені пункти, там, де немає такої загрози, як в Олешківській територіальній громаді.
Чому міська військова адміністрація не може займатися цим разом із волонтерами, або навіть взяти на себе відповідальність і допомагати людям виїхати напряму?
Ми, перш за все, поставимо під загрозу життя тих людей, які будуть із нами контактувати. Та й сьогодні неможливо виїхати, не маючи російського паспорта.
Ми не можемо допомагати напряму волонтерам, бо є певні обмеження бюджетного кодексу. Те, що ми можемо допомагати особисто, власними коштами, – то інше питання. Якщо говоримо про кошти міської громади, то ми їх маємо використовувати відповідно до бюджетного законодавства. Фінансування благодійних громадських організацій відбувається за конкурсними положеннями. Переважно наша співпраця більше базується на тому, щоб в першу чергу вивезти дітей, особливо дітей категорійних або дітей, які втратили батьків в умовах тимчасової окупації. Ми це робимо, але озвучувати це, на жаль, я не можу. Адже будемо продовжувати цю роботу, і будь-яка інформація може зашкодити всім нашим намірам.
Куди можуть звернутися люди з окупації або їхні родичі для виїзду?
Кожен шукає свої шляхи. Ті, хто звертаються до нас, отримують консультації, як виїхати. Або отримують документи, щоб перетнути кордон на якихось підставах. У нас немає схожих ситуацій – всі питання вирішуються в індивідуальному порядку. Ми завжди на зв’язку. В межах своєї компетенції, відповідно до чинного законодавства, ми максимально намагаємося допомогти всім, хто до нас звертається.
Якщо людина вже виїхала з окупованого лівобережжя, чи звертається вона по допомогу в Олешківську міську військову адміністрацію, якщо вона зареєстрована у громаді? Які саме проблеми є у цих людей? По яку допомогу вони звертаються?
Це дуже важко структурувати. Щороку в нас збільшується кількість звернень, які надходять до Олешківської міської військової адміністрації. Це пов'язано, звичайно, з тим, що все більше людей перебуває на підконтрольній території. Але до нас звертаються люди і з-за кордону, і питання, з якими вони звертаються, звучать абсолютно по-різному. В певний час відбувається якась активізація певної проблеми, наприклад, стосовно актуалізації даних в реєстрі територіальної громади, оскільки через Дію не підтягувало місце проживання, і це спричиняло труднощі для отримання соціальної допомоги або довідки внутрішньопереміщеної особи. Зазвичай, коли у нас концентруються подібні запити, я записую відеозвернення, викладаю їх всюди: на офіційній сторінці, на своїй особистій сторінці, у Тік-тоці. Я бачу, що люди активно це поширюють, і ми так реагуємо на накопичення таких звернень, найчастіших питань, які нам задають.
Після голосування у Верховній Раді за законопроєкт 1161, виникає дуже багато питань, і ми самі рекомендуємо людям звертати на це увагу: це встановлення права власності, тобто внесення саме до державного реєстру. І знову-таки, начебто це загальна проблема, але в кожного своя індивідуальна складність. У когось це, наприклад, спадкове майно, яке не оформлено належним чином; хтось колись провів правочин у формі продажу, але так само недооформив. Зазвичай, в усіх цих судових спорах виступає третьою стороною Олешківська міська військова адміністрація.
Кількість звернень велика, питання дуже різняться, але ми допомагаємо в усьому: і звернення до державного архіву, і для підтвердження пенсійного стажу, і для постановки в центр зайнятості. Перелік питань надзвичайно великий, інколи трапляються такі, про які ми й не уявляли, але доводиться надавати відповіді. Наприклад, жінка народила за кордоном і хотіла зареєструвати дитину як громадянина України – де, як, коли, за яких умов це можна зробити, які документи надати. Раніше до нас не зверталися з такими питаннями.
Ми не обмежуємо наших жителів, не кажемо, що питання не нашої компетенції, і ми вам на це не відповімо, не даємо відмову. Ми обов'язково перенаправляємо звернення, ми слідкуємо за його розглядом. Бо ми – орган місцевого самоврядування, ми зобов'язані допомогти людям адаптуватися, вирішити якісь надзвичайно складні проблеми. Ми супроводжуємо людину, допоки не вирішиться та чи інша проблема. У кожного вона своя, у кожного індивідуальна. І навіть коли здається, що проблеми схожі, повірте, вони досить різні. Але ніхто нікого не покинув у незрозумілій ситуації.
Всі наші телефони є в мережі інтернет, у нас активна фейсбук-сторінка Олешківська територіальна громада, можна звертатися в месенджер, можна звертатися в месенджери за особистими номерами телефонів. У будь-який час ми відповідаємо і допомагаємо.
Лариса Жарких, Анастасія Друсінова
