У деокупованому Бериславі Херсонської області тривають активні бойові дії, місто стало важливим стратегічним об'єктом, на якому армія РФ нещадно знищує інфраструктуру.
Про це з посиланням на "Слідство. Інфо" зазначає "Вгору".
Журналістам “Слідство. Інфо” бійці 72-ї бригади ЗСУ, які дислокуються в районі Берислава, розповіли, що російські військові застосовують артилерію, авіаудари та скиди з дронів, а також активно використовують дрони для спостереження та атак.
 
“Берислав вже взагалі рівняють”, — зазначають бійці, розповідаючи про постійні обстріли міста.
Вони зазначають, що в січні евакуювались близько 200-300 місцевих жителів.
 
 
Бойові дії призводять до значних руйнувань інфраструктури. У Бериславі знищуються лікарні та інші важливі об'єкти.
Українські військові вживають всіх можливих заходів для захисту міста та його жителів, водночас вони постійно готуються до можливих штурмів з боку армії РФ.
За словами бійців, з кожним днем ситуація стає більш напруженою.
 
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
В Україні з 1 лютого банки запровадили обмеження на перекази з картки на картку (не більш ніж 150 тис. грн на місяць). Таке обмеження стало продовженням боротьби з виведенням коштів через рахунки фізосіб. Фінансовий моніторинг за останні роки значно посилився. Тепер заблокувати можуть будь-яку підозрілу операцію, а через підозру в порушенні закону банк може, не розкриваючи причину, закрити рахунок українця.
 
OBOZ.UA проаналізував десятки судових справ, у яких українці вимагали поновити закритий рахунок. Про те, через які причини найчастіше може покарати банк та як це відбувається, – читайте в матеріалі OBOZ.UA.
 
 
Як банки блокують рахунки українців
"Останні обмеження впровадили через казино. Українці страждають через те, що наші казино використовували дропи, а Нацбанк не знайшов кращого рішення, аніж обмежити всім перекази", – розповідає OBOZ.UA високопоставлений представник уряду. "Дропи" – це українці, які продають свої банківські картки для виведення коштів. У деяких казино половина усіх зарахованих гравцями коштів начебто не беруть участі в грі і повертаються на рахунки фізосіб. І потім ці фізособи (а насправді "дропи") виводять кошти.
 
Схема має такий вигляд: казино отримує від гравців кошти на гру, але, щоб не платити податок із них, офіційно ці гроші начебто повертаються гравцям. Замість реальних гравців гроші виводять на картки тисяч дропів. Ця схема стала настільки масштабною, що, за різними оцінками, український бюджет недоотримує близько 12,2 млрд грн податків щороку (цифру озвучив співрозмовник OBOZ.UA в уряді).
 
"Можна збирати 25-30 млрд грн податків, а у 2024-му зібрали 17,7 млрд грн. Тобто десь 71 оператор недоплачує до 12,2 млрд грн. Але точної цифри ніхто не знає", – розповідають в уряді. При тому заблокувати рахунки "дропа" не так легко. На організаторів схеми працює цілий штат юристів.
 
.
 
За підозрілі надходження від казино банки блокують рахунки першочергово. OBOZ.UA проаналізував десятки судових справ (йдеться про позови українців проти банків). Левова частка позовів проти банків – від тих, кого банк вважає "дропами". Яскравий приклад – цивільна справа 757/4118/24-ц, яку розглядав кілька місяців тому Печерський районний суд Києва. Адвокатка вимагала, щоб "Райффайзен Банк" розблокував рахунок клієнта, на який надходить зарплата. "Незаконні операції не проводились, однак банк безпідставно заблокував рахунок", – заявила представниця позивача.
 
А от представник банку повідомив суд, що їхній вже колишній клієнт відкрив зарплатну картку, на яку мав отримувати зарплату, але разом із невеликою зарплатою також лише за чотири місяці отримав понад 663 тис. гривень від казино.
 
"Крім заробітної плати на рахунок надійшло від компаній slotscity.ua, Cosmolot.ua, SENSE 02 CARD 535 442,62 тис. грн", – йдеться в матеріалах справи. Крім того, він також отримав дохід від цих гральних компаній у розмірі 71,3 тис. та 48,5 тис. грн відповідно. У сумі від казино позивач за чотири місяці отримав 663,9 тис. грн. Такі транзакції чоловік пояснив тим, що він поповнив рахунки в казино і вирішив, не зробивши ставки, вивести кошти на рахунок у "Райффайзен Банку". Такі дії повністю відповідають поведінці "дропів".
 
 
"Позивач за рахунок невідомих джерел зміг за певний період 2023 року поповнити депозит у цих казино на загальну суму 663 тис. грн (сума згідно з наданими довідками) і потім виводить дані кошти на свій рахунок у банку. Якщо порівняти, то річний дохід позивача за весь 2022 рік становить 634 тис. грн (згідно з наданою довідкою ОК-5). Щодо даних транзакцій, позивач так і не зміг розкрити джерела, за рахунок яких він проводив ставки в онлайн-казино", – йдеться в рішенні суду. Зазначимо, що це цивільна справа, позивача ніхто не звинувачував у відмиванні коштів. Однак Печерський районний суд Києва вирішив відхилити позов і погодився, що банк законно закрив рахунок.
 
Але найчастіше причина блокування рахунків – рівень витрат значно перебільшує рівень офіційних доходів. Наприклад, у матеріалах справи 296/813/24 йдеться про те, що Корольовський районний суд Житомира відмовив клієнту у відновленні закритого рахунку у ПриватБанку.
 
Клієнт банку також вимагав заплатити йому моральну компенсацію у розмірі 733 тис. грн. "Перспектива того, що щодо позивача можуть бути проведені слідчі дії та він може бути обвинуваченим у відмиванні коштів чи тероризмі, останнього дуже пригнічує. Враховуючи зазначене, позивач просить вимоги задовольнити та стягнути з АТ КБ "Приватбанк" 733 000 грн моральної шкоди", – йдеться в позові.
Банк встановив, що з 1 січня 2023-го до 21 лютого 2024-го на рахунок клієнта надходили великі суми: від 78 тис. до 317,2 тис. грн. При цьому той дохід, який він вказав у анкеті, становив 35 тис. грн.
 
 
Схожу справу розглянув й Хмельницький міськрайонний суд (686/18990/24). ПриватБанк закрив рахунки клієнта, а клієнт намагався через суд зобов'язати їх поновити. Однак вже в суді з'ясувалось, що легальні доходи склали у 2023-му 17,3 тис. грн, також за цей період було нараховано 32,2 тис. грн пенсії. При цьому з січня 2023-го до кінця квітня 2024-го на картку надійшло 521,4 тис. грн, а витрати з картки становили 528,8 тис. грн.
 
"Враховуючи наведені положення законодавства, а також умови АТ КБ "ПриватБанк", під час аналізу діяльності позивача на підставі наявних документів та відомостей банк встановив неприйнятно високий ризик, у зв`язку із чим ухвалив рішення про відмову від підтримання ділових відносин із позивачем", – йдеться в матеріалах справи. Звісно, суд відмовив клієнту банку.
 
Як врятуватись від блокування рахунків
Необхідно дотримуватись правил фінансової гігієни, тоді жодних проблем із банками не буде. Якщо ви, наприклад, берете гроші у борг, варто оформити договір позики. Також важливо отримувати "білі доходи". Якщо банк матиме до вас питання, на які ви зможете надати відповіді, проблем із фінмоніторингом не буде.
 

 
Усі українські банки блокують рахунки через порушення правил фінансового моніторингу. І навіть якщо клієнт не знав, що порушує, банк автоматично перевірить транзакцію і визначить як "ризиковану". А якщо ризикованих операцій багато, то можуть розірвати угоду про співпрацю.
 
Інколи для блокування достатньо обміняти криптовалюту й отримати кошти з рахунку, який раніше використовували шахраї. Також заблокувати можуть будь-яку "нетипову" операцію: на велику суму з готівкою. Під особливою увагою перебувають і всі політично значущі особи. Тому, якщо ви, наприклад, народний депутат, банк буде значно частіше просити у вас пояснити, хто переказав вам кошти.
 
Заблокувати картку можуть навіть за неоновлені дані про себе, якщо було накладено арешт виконавчою службою (через несплачені аліменти, невиконане судове рішення, прострочені штрафи тощо) або якщо фізична особа не зможе довести законне походження коштів.
Особливу увагу варто приділяти таким випадкам:

•  зняття незвично великої суми готівки в регіоні, де ви зазвичай не перебуваєте;

•  великі онлайн-покупки, особливо вночі;

•  отримання великої суми на картку та її виведення готівкою;

•  операції з криптовалютою чи іншими віртуальними активами на суму понад 30 тис. грн;

•  транзакції на великі суми.

 
 
Фінансовий моніторинг в Україні з часом буде лише посилюватись. Саме банки мають контролювати, що клієнт використовує "білі" гроші, а фінансова установа не допомагає відмивати зароблене в "тіні".
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
Робота мінометів на фронті. Бахмутський напрямок, 31 травня 2023 року
Перемирʼя між Росією та Україною можна досягти в найближчі тижні, заявив президент Франції Емманюель Макрон після перемовин з президентом США Дональдом Трампом. Зустріч відбулася 24 лютого, в треті роковини з початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. У той же день міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив: ця країна припинить бойові дії лише тоді, коли «перемовини дадуть твердий, стійкий результат», який буде влаштовувати Москву.
 
Тим часом на фронті, в тому числі на півдні, тривають бої. Російські військові намагаються штурмувати українські позиції на Оріхівському і Гуляйпільському напрямках, повідомляє Генштаб ЗСУ, а російські телеграм-канали пишуть нібито про підготовку війська РФ до нового штурму Херсону.
 
 
Діри в даху, потрощені стіни, в кімнатах – купа мотлоху та будівельного сміття замість меблів – такі наслідки російської атаки на Херсон вечері 24 лютого. Під вогонь потрапив приватний сектор. Шестеро людей отримали поранення, серед них – 15-річна дівчина, повідомляв голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
 
Херсон – єдиний обласний центр, який російська армія змогла окупувати після початку повномасштабного вторгнення в Україну, але змушена була залишити 11 листопада 2022 року. Відтоді час від часу в медійному просторі лунають новини про можливий повторний штурм Херсону.
 
Вчергове таку інформацію поширив телеграм-канал «Просvет», який підтримує окупантів. У публікації йшлося, що російська 18-та загальновійськова армія нарощує сили та готує підрозділи для форсування річки Дніпро.
Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук спростовує інформацію про те, що Росія готує наступальні формування для штурму Херсону.
 
.
 
«На сьогодні немає ознак, як і вчора, того, що ворог формує якісь наступальні ударні угруповання для намагання штурмувати або наступати в напрямку Херсону та громад, які знаходяться на правому березі Дніпра. Ця інформація про готовність росіян наступати на Херсон надійшла, перш за все, з російських пабліків. Це ті самі пабліки, які й у 2023 році, і у 2024 році вже по кілька разів не просто масштабували певні події на цьому напрямку, але й вкотре оголошували чергові наступи на правий берег Дніпра», – зауважив він.
 
«Штурми є, але ситуація стабільна»
У зведенні за 25 лютого оперативне командування «Південь» згадало про те, що російські військові двічі намагалися штурмувати українські позиції біля села Садове на Херсонщині. Воно розташоване на березі річки Інгулець за 18 кілометрів по прямій від обласного центру.
Також російські підрозділи час від часу намагаються потіснити українських військових у Запорізькій області. За інформацією Генштабу, 24 лютого окупанти тричі атакували українські позиції на Оріхівському напрямку і ще один раз – на Гуляйпільському. Утім, військовий оглядач Богдан Мирошников характеризує ситуацію як відносно стабільну.
 
«Вони періодично намагаються штурмувати позиції на Оріхівському, Гуляйпільському, Василівському напрямках, але це такі атаки не масовані. Це не йде в жодне порівняння з тим, що зараз відбувається на Новопавлівському напрямку, наприклад. Тобто у зоні бойових дій від колишнього Великоновосілківського напрямку до колишнього Курахівського напрямку.
 
 
Ситуація є більш-менш сталою. Ми (Сили оборони України – ред.) за можливості також проводимо контратакувальні дії, особливо на Василівському напрямку. Тому можна сказати, що ситуація не дуже змінилася за останній час», – каже він.
 
Мирна угода і вимоги Кремля
Зараз українські експерти та журналісти обговорюють переважно не ситуацію на фронті, а новини довкола майбутніх перемовин та можливого припинення вогню. Як зазначив президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, «перемирʼя можна досягти протягом найближчих тижнів». Разом з цим заяви російських чиновників спрямовані на те, що припинення бойових дій в Україні можливе лише на умовах Кремля.
 
Американський Інститут вивчення війни підсумовує, що Росія продовжує вимагати капітуляції України та не йтиме на компроміси на мирних переговорах. З таким тлумаченням погоджується й український політолог Володимир Фесенко. І в цьому, каже політолог, російська влада не сходиться в позиціях з командою президента США Дональда Трампа.
 
 
«Позиція США, позиція Трампа і його команди – спочатку припинення вогню, потім мирні переговори. Позиція Росії прямо протилежна. Я вже не один рік кажу, що Росія не хоче припинення вогню. Росія хоче, щоб війна в Україні завершилась мирною угодою, але на російських умовах. І Росія не збирається йти на припинення вогню. Коли Трамп розмовляв із Путіним, Путін заявив Трампу, що Росія не згодна на припинення вогню. Росія хоче, щоб відразу були переговори про мирний договір. Але мирний договір вони бачать на своїх умовах», – наголошує політолог.
 
«Припинення вогню – підготовка до нового нападу»
Припинення вогню не буде вигідним Україні, впевнений військовий оглядач Богдан Мирошников, адже Росія неодмінно використає перерву для підготовки нового нападу.
«Ми розуміємо, чому і звідки взялася така жага до мирних перемовин з боку Росії. Бо їм потрібен час, їм потрібно виграти час, щоб перегрупуватися, щоб мати можливість підтягнути резерви, підтягнути техніку, яка зараз знаходиться у стані або виготовлення, або відновлення, або ремонту. Доукомплектувати побиті підрозділи, які мають низький відсоток боєздатності тощо. Їм потрібен цей час, щоб потім вже з урахуванням всіх помилок атакувати одночасно і Покровськ, і Костянтинівку, і Гуляйпільський, і Оріхівський напрямки, на всіх фронтах одночасно. Але я не вірю у припинення вогню. Я думаю, що цього не станеться. Якщо це станеться, це буде настільки погано, що про це аж говорити навіть не хочеться», – зазначив оглядач.
 
«Не повторювати Мінськ»
Політолог Фесенко згадує, як Україна і Росія вже домовлялися про припинення вогню і відвід військ в рамках «мінського процесу». Але стійкий мир не настав.
«Мінські угоди призвели до завершення гарячої фази війни. Війна перейшла в позиційний формат, лінія фронту не змінювалася після 2015 року. Були обстріли через лінію зіткнення, гинули люди кожен місяць, але набагато менше, ніж під час повномасштабних дій. Тоді теж не було таких повномасштабних військових дій, як зараз. Якийсь ефект був від цих домовленостей, зокрема, від розведення важкої зброї. Але повного припинення вогню, на жаль, не було. Це, до речі, урок і для наступних мирних переговорів. Тому що замало домовитись, наприклад, про те, щоб хтось контролював, моніторив припинення вогню. Цього замало. Потрібно забезпечити припинення вогню», – вважає він.
 

 
Про досвід Мінських угод напередодні розповів і президент України Володимир Зеленський. За його словами, «потрібен тривалий мир з гарантіями безпеки, а не просто тиша на фронті».
 
Миротворці і ризик нової війни
Припинення вогню, вважає військовий оглядач Мирошников, не дозволить Україні провести демобілізацію. Адже треба буде тримати війська на лінії розмежування в очікуванні нових провокацій з боку Росії. Також потрібен буде іноземний миротворчий контингент. За оцінками оглядача, це від 150 тисяч до 180 тисяч іноземних військових лише на півдні України. Володимир Зеленський озвучував інші цифри – 200 тисяч миротворців загалом в Україні.
 
Статус і склад миротворців також буде окремим пунктом під час перемовин, каже політолог Фесенко.
«Буде питання про те, який мандат у цих миротворців, які повноваження, який склад, тому що будуть свої зауваження і обмеження з обох боків, і з нашого, і з російського боку. Я дуже сумніваюсь, що Росія погодиться на миротворців з країн НАТО. Це майже напевно можна сказати, що такого не буде. І ми не будемо погоджуватися на те, щоб союзники Росії, наприклад, Білорусь, я вже не кажу про Північну Корею чи Іран, виступали в ролі миротворців. Це предмет узгодження: їхні функції, чисельність, де і як вони будуть розташовуватися, фінансове забезпечення, через яку міжнародну організацію це буде зроблено тощо. Тут питань достатньо багато. Але їхнє розміщення в нейтральній зоні може зменшити ризик прямих бойових дій або обстрілів під час припинення вогню. Хоча знов-таки не буде, на жаль, абсолютних гарантій і ризики нової війни можуть зберігатися», – зазначив Фесенко.
 
 
«Окупанти не хочуть миру»
Як би не було тяжко, «Росію треба дотискати на фронті», вважає військовий оглядач Богдан Мирошников. Адже в окупантів поступово назрівають проблеми з економікою. Військові, за його словами, до теми припинення вогню теж ставляться скептично.
 
«З гумором ставляться, бо вони щодня бачать, як «армія РФ налаштована на мир». Тому всі ці дипломатичні розмови та довкола дипломатичні розмови, випади, реверанси, перемовини – все це не має значення, бо окупанти не хочуть миру, і не захочуть ніколи, поки вони самі не будуть здатні ні на що. Ось, коли це станеться, то, звісно, що вони захочуть миру і дуже різко, але у нас буде трохи інша вже позиція. Я вважаю, що тоді можна буде більшу частину території повернути. Не всю, напевно, але більшу частину точно», – зазначив він.
Григорій Пирлик
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
Російська окупація Херсона тривала протягом восьми із половиною місяців, або 256 днів. Після звільнення армія РФ постійно обстрілює прифронтове місто з реактивної артилерії, скидає на нього КАБи та атакує безпілотниками. Втім життя тут триває. Ми поспілкувалися з херсонцями й спитали, як повномасштабна війна змінила їх життя та долі.
 
Майстриня манікюру та педикюру Наталя Щеглова живе у мікрорайоні Корабел, а працює у Центральному районі. Розповідає, коли не встигає на автобус, доводиться йти пішки. Вона звикла до цього ще з часів російської окупації, адже тоді на виїзді з її мікрорайону стояв блокпост військових РФ.
 
 
"Скільки кілометрів, не знаю, а часу йти десь годину. Я швидко ходжу. Пару моментів було. Там на блокпості була така відома людинка, багато хто його знав як рудобородого. Такий він дуже зухвалий. Заходив до маршрутки чи до тролейбуса і так з посмішкою: "Ну что, как дела у вас? У вас все хорошо? Вас никто не обижает?" Таке лицемірство. Ну, ви — окупанти. Звісно, що ви нас ображаєте. Одного разу він причепився до моїх татуювань", — згадує жінка.
Наталя каже, за три роки повномасштабної війни з міста виїжджала двічі, але кожного разу поверталась.
 
"З травня майже рік сиджу тут. І починаю не те, що з нуля, мабуть, а з мінуса. З усіх моїх довоєнних клієнтів у Херсоні є тільки одна дівчинка і вона приходить. Якщо інші приїжджають у Херсон до своїх, у справах, до батьків, то теж приходять. Це приємно дуже. Але це рідко. Нових клієнтів дуже мало і наразі дуже складно починати якось "вирулювати", — сказала вона.
 
Надія Знахаренко почала доглядати за квітами на чотирьох локаціях у місті навесні 2022 року, під час російської окупації. За це херсонці назвали її "трояндовою" волонтеркою. У лютому 2025 року жінка потрапила під російський обстріл.
 
.
 
"Я зараз у лікарні полежала п'ятнадцять днів, ще буду трошки — "капітальний ремонт". Я потрапила під обстріл. Так злякалася, що в мене все затрусилося: і руки, і ноги, і серце, і все, що всередині — я відчувала, як у мене все труситься. І в мене трошки погіршилося здоров'я. Я вже можу ходити, а то не могла зовсім. Але ще чекаю. Трошки себе підтримаю і тоді вже буду приходити на свою плантацію — тут, там, кругом наводити порядок", — сказала Надія.
 
За час російської окупації багато херсонців змінили сферу діяльності. Серед них — Анатолій Павлов. Чоловік каже, разом із друзями почав займатись волонтерством, продовжує це робити й зараз.
"Волонтерською діяльністю захопився, навіть сам не зрозумів як. Їхав розвідати обставини по нашому рідному місту і зустрів знайомих, які в школі якісь коробки носили. Якісь автомобілі. Я підійшов: "Хлопці, привіт". Вони: "Привіт!" Знайомі були. Кажу: "Що робите?" Вони: "Така ситуація, давай будемо допомагати людям. Є постраждалі, є люди, які не можуть навіть вийти в магазин", — згадує Анатолій.
 
За словами волонтера В'ячеслава Буренка, спочатку шукали, де можна взяти харчі, а потім розвозили їх за адресами.
 
 
"Спілкувались із головами ОСББ. Вони казали нам, де саме живуть люди, які не мають змоги придбати продукти. Ми розвозили їх прямо до них додому, заносили навіть на дев'ятий поверх. Допомагали, чим могли. Ми випікали хліб також. В той час не так багато було місць, де можна було придбати хліб, тому що не було в когось борошна, в когось — дріжджів. Ми знаходили, де можна взяти борошно, дріжджі, самі випікали роздавали та розвозили. Був у той час один випадок, коли ми навіть поїхали на рибалку, наловили купу риби й теж розвезли бабусям, дідусям", — розповів чоловік.
 
Аби не привертати до штабу зайвої уваги російських військових, гуманітарну допомогу роздавали у громадських місцях, каже Артем Ільяной.
"Це місце можуть десь до 300 дівчат впізнати, тому що тут наприкінці травня 2022 року ми роздавали памперси, жіночі принади, серветки для дітей. Ми пропрацювали, але не в повному складі, всю окупацію — з березня по листопад. Коли ми починали, у нас було 640 сімей на підтримці, а завершували – 200 сімей. І цю підтримку ми привозили особисто щомісяця і кожному вручали під фотозвіт", — сказав волонтер.
 
Валентина Черкасова почала займатись торгівлею ще до повномасштабної війни. Говорить, під час окупації міста працювати було важко.
 
 
"Тяжко чому? Приходили хлопці непрохані. Одні міряли, другі стояли з автоматами. Це було дуже неприємно. Потім прийшли наші хлопчики. Те, що морози, чи холодно, або дощ іде, то це пів біди. А коли обстріл, то ми тікаємо. Кидаємо все і ховаємося. Нещодавно розбили бутики. Був такий великий "приліт". Хазяйка лишилася всього. Весь товар згорів, розбився, розірвався. Виживаємо. Я не втрачаю надію і не збираюся виїжджати. Куди? Нащо? Я люблю свій Херсон. Він сильний. І я сподіваюся, що все це закінчиться. Слава Україні!", — сказала продавчиня.
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
Фрезерные станки с ЧПУ – это незаменимое оборудование в металлообработке, которое обеспечивает точность, скорость и высокое качество производимых деталей. Благодаря автоматизированному управлению такие станки позволяют изготавливать сложные изделия с высокой повторяемостью. С актуальным модельным рядом можно ознакомиться на этой странице - https://abplanalp.ua/ru/frezernye-stanki-chpu/. Несмотря на удобство и технологичность, при работе с ЧПУ-станками операторы могут допускать ошибки, приводящие к поломкам инструмента, браку продукции и снижению эффективности производства.
.

Распространенные ошибки и их последствия

Даже опытные специалисты иногда сталкиваются с проблемами, связанными с настройкой оборудования, программированием и обслуживанием станков. Большинство ошибок можно предотвратить, если знать их причины и следовать простым рекомендациям.
.
Ошибка 1. Неправильная настройка станка
 
Настройка фрезерного станка с ЧПУ – один из ключевых этапов подготовки к работе. Неправильное выставление нулевой точки, некорректная установка инструмента или заготовки могут привести к браку и повреждению оборудования. Как избежать ошибки:

• всегда проверяйте базовые параметры перед запуском программы;

• используйте систему датчиков для автоматической калибровки;

• контролируйте крепление заготовки и надежность фиксации инструмента.

.
Ошибка 2. Недостаточное внимание к программированию
.
Неточности в коде могут привести к некорректному движению инструмента, поломке детали и даже повреждению станка. Фрезерная обработка требует точного выполнения команд, поэтому даже небольшие недочеты в программе могут иметь серьезные последствия. Как предотвратить такие проблемы:

• проверяйте код на ошибки перед загрузкой в станок;

• используйте симуляторы для тестирования программы без запуска оборудования;

• следите за перемещением инструмента, чтобы избежать столкновений.

.
Ошибка 3. Использование неподходящего режущего инструмента
.
Выбор фрез зависит от типа обрабатываемого материала, требуемой точности и условий работы. Использование неподходящего инструмента снижает качество обработки и приводит к быстрому износу фрез. Как избежать ошибки:

• подбирайте инструмент в зависимости от твердости и структуры материала;

• учитывайте геометрию фрез и ее покрытие;

• используйте инструментальные базы и каталоги производителей для выбора оптимального инструмента.

.
Ошибка 4. Игнорирование режимов резки
.
Фрезерные станки с ЧПУ позволяют работать с разными материалами, но для каждого требуется свой режим резки. Слишком высокая подача или обороты могут вызвать перегрев, а слишком низкие – вибрации и потерю качества. Как избежать неточностей:

• используйте рекомендованные производителем параметры резки;

• регулируйте подачу и обороты в зависимости от материала и инструмента;

• проверяйте работу станка в тестовом режиме перед запуском серийного производства.

.
Ошибка №5: Плохое техническое обслуживание станка
.
Даже самое надежное оборудование требует регулярного обслуживания. Загрязнение направляющих, износ инструмента и отсутствие смазки могут привести к сбоям и поломкам. Как минимизировать риск ошибки:
• регулярно очищайте станок от стружки и пыли;
• следите за уровнем и качеством смазочных материалов;
• проводите плановые осмотры и диагностику оборудования.
.
Работа на фрезерных станках с ЧПУ требует внимательности и точности. Соблюдение правильных настроек, использование подходящего инструмента, контроль режимов резки, проверка программного кода и регулярное техническое обслуживание помогут избежать распространенных недочетов. Чем больше внимания уделяется этим аспектам, тем выше качество продукции и надежность оборудования.
.
 
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ

Выбор подушки — важный момент в создании комфортного сна. От наполнителя зависит не только удобство во время отдыха, но и здоровье шейного отдела позвоночника, качество сна и общее самочувствие. Современный рынок предлагает множество вариантов наполнителей, каждый из которых имеет свои особенности и преимущества. Разберем пять самых популярных материалов для наполнения подушек и их характеристики.

Пух и перо: классика, проверенная временем

Натуральный пух водоплавающих птиц остается одним из самых популярных наполнителей для подушек. Этот материал отличается исключительной мягкостью и способностью поддерживать комфортную температуру. Пуховые подушки прекрасно сохраняют форму и служат долгие годы при правильном уходе. Важно отметить, что качественные пуховые подушки содержат минимальное количество пера — не более 25%, а остальную часть составляет пух. Такое соотношение обеспечивает оптимальный баланс между мягкостью и упругостью изделия.

Латекс: инновационное решение для здорового сна

Латексный наполнитель представляет собой материал нового поколения, созданный на основе натурального или синтетического каучука. Главные достоинства латексных подушек — это превосходные ортопедические свойства и способность принимать форму тела. Структура латекса содержит множество микропор, которые обеспечивают отличную вентиляцию. Материал обладает антибактериальными свойствами и не вызывает аллергических реакций.

Бамбуковое волокно: экологичность и комфорт

Бамбуковое волокно завоевывает все большую популярность среди ценителей натуральных материалов. Этот наполнитель отличается уникальными свойствами:

  1. Высокая гигроскопичность и быстрое высыхание после стирки.
  2. Природные антибактериальные свойства.
  3. Отличная терморегуляция в любое время года.
  4. Гипоаллергенность и экологическая безопасность.
  5. Способность нейтрализовать неприятные запахи.

Все эти качества делают бамбуковое волокно отличным выбором для людей, заботящихся об экологии и своем здоровье.

Полиэфирное волокно: практичность и доступность

Синтетические наполнители на основе полиэфирного волокна представляют собой современную альтернативу натуральным материалам. Такие подушки отличаются демократичной ценой и простотой ухода. Полиэфирное волокно не впитывает влагу, быстро восстанавливает форму после стирки и не теряет своих свойств в процессе эксплуатации. Материал устойчив к появлению грибка и плесени, что особенно важно для регионов с повышенной влажностью.

Память формы: технологичность на страже комфорта

Memory Foam или материал с эффектом памяти формы — это высокотехнологичный наполнитель, который реагирует на температуру тела и давление. Подушки с таким наполнителем идеально подстраиваются под индивидуальные особенности строения шеи и головы, обеспечивая правильное положение во время сна. Материал отличается высокой плотностью и долговечностью, не требует частого взбивания и сохраняет свои свойства на протяжении многих лет.

Итог

Каждый из представленных материалов имеет свои уникальные характеристики и может стать идеальным выбором для конкретного человека. При этом стоит помнить, что качественная подушка — это инвестиция в здоровый сон и хорошее самочувствие на долгие годы. Регулярное обновление подушки каждые 2-3 года поможет поддерживать оптимальные условия для качественного отдыха. Выбирая подушку, важно учитывать индивидуальные предпочтения в жесткости, особенности сна и состояние здоровья. 

 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
Серед безлічі ігрових серій, що залишили слід в індустрії, мало хто може похвалитися статусом справжньої легенди. Мортал Комбат є саме таким феноменом, який підкорив серця геймерів ще в 90-х роках і досі залишається однією з франшиз, що найбільш обговорюється. Яскраві персонажі, динамічне протистояння та унікальна атмосфера зробили його не просто популярним, а культовим явищем в Україні.
Як і в казино el slots, де користувачі отримують яскраві емоції від геймплею, ця легендарна гра пропонує дивовижні битви та моменти, що запам'ятовуються, які залишаються в пам'яті на довгі роки.
.

Що зробило цей фацтинг популярним?

Причини успіху цього феномена пов'язані одразу з кількома факторами:

• Сильні персонажі – кожен герой має власну історію, стиль ведення бою і незабутнім чином.

• Жорсткі битви – динамічні битви з використанням унікальних ударів, спеціальних комбінацій та завершальних атак.

• Атмосфера – темний та похмурий стиль, що виділяє даний тайтл серед інших файтингів.

• Сюжетна лінія – кожна частина гри пропонує цікаві повороти та розвиток подій, пов'язуючи персонажів між собою.

• Ностальгія – багато українських геймерів вперше познайомилися з цією грою ще на приставках 90-х років, і вона залишається частиною їхніх спогадів.

Чому Mortal Kombat є важливим саме для українських геймерів?

Попри появу багатьох нових геймінгових проєктів, ця легендарна розвага продовжує утримувати увагу українських користувачів. Для багатьох Mortal Kombat є першою грою, що познайомила їх із жанром файтингів. Саме він відкрив двері у світ видовищних поєдинків та динамічних битв, сформувавши інтерес до цього напряму на довгі роки.
.
Додатковим чинником популярності стала доступність на різних платформах. Спочатку представлений на аркадних автоматах, Мортал Комбат швидко адаптувався для домашніх консолей та ПК, що дозволило йому завоювати широку аудиторію. В Україні його знали практично всі – як власники приставок, так і персональні комп'ютери.
.
На окрему увагу заслуговують культові персонажі. Такі бійці як Скорпіон, Саб-Зіро, Рейден і Лю Кан стали не просто героями гри, а справжніми символами жанру. Їхні образи відомі навіть серед тих, хто ніколи не захоплювався файтингами, а легендарні фрази на кшталт «Get over here!» стали частиною поп-культури.
.
Популярність файтингу призвела до розвитку кіберспортивних змагань. Турніри з цієї гри проводяться як на міжнародному рівні, так і серед локальних спільнот. В Україні регулярно відбуваються аматорські та професійні чемпіонати, де фанати можуть перевірити свої навички у поєдинках один з одним.
.
Важливо й те, що ця серія ігор стала ланкою між поколіннями. Ті, хто познайомився з Mortal Kombat ще у 90-х, через роки передають любов до цієї франшизи своїм дітям та молодим гравцям. Це не просто файтинг – це частина ігрової історії, яка об'єднує геймерів різного віку.
.
Мортал Комбат по праву вважається однією з найвідоміших ігрових франшиз в Україні. Яскраві образи, напружені битви та продуманий всесвіт роблять її цікавою як для олдскульних фанатів, так і для нового покоління геймерів. Вона продовжує розвиватися, пропонуючи свіжі механіки, але при цьому зберігає свою оригінальну атмосферу, яка залишається відомою та унікальною.
.
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя заявив, що «Україна безповоротно втратила Крим, Донецьку, Луганську, Херсонську і Запорізьку області». Він дав зрозуміти, що Київ має відмовитися від територій цих областей, які досі перебувають під його контролем. Аналітики американського «Інституту вивчення війни» зазначають, що Росія таким чином вимагає від України нових територіальних поступок.
 
Як черговий ультиматум Москви повʼязаний із переговорами делегацій Росії і США та як російські вимоги сприймають жителі українського півдня? Про це розповідає проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
 
 
Небензя повторив позицію Кремля, що ці регіони нібито увійшли до складу Росії. Тезу про приєднання цих регіонів до складу РФ Москва почала поширювати після того, як організувала і провела на новоокупованих українських територіях так звані референдуми, які не визнають Київ та міжнародна спільнота. Втім російська влада вписала ці регіони у свою Конституцію.
 
Саме ці слова постійного представника Росії при ООН Василя Небензі американський «Інститут вивчення війни» трактує як вимогу нових поступок від Києва. Хоча саме така постановка питання не є новою.
Ще в жовтні 2022 року після так званих референдумів депутат російської Держдуми і голова комітету з державного будівництва і законодавства Павло Крашенинников заявляв, що Запорізька область увійде до складу Росії в адміністративних межах, а Херсонщина – ще й з двома громадами Миколаївщини: Снігурівською та Олександрівською.
Окупувати місто Запоріжжя російські військові не змогли ані до, ані після цих подій. А Херсон, Снігурівку та Олександрівку ЗСУ звільнили в листопаді того ж року.
 
«Багато речей в обмін на Україну»
Чому російська влада вирішила повторити старі територіальні претензії саме зараз, пояснює російський політолог Аббас Галлямов.
 
.
 
«Вони (російська влада – ред.) сподіваються, що «перекуплять» Трампа. Тобто об'єктивно почуватися впевнено з погляду цієї російської військової складової вони не можуть. З погляду економіки теж. Україна відмовляється домовлятися з США щодо рідкоземельних металів, а ми (російська влада – ред.) йому запропонуємо наш арктичний шельф. Він (Трамп – ред.) же хоче добувати нафту, він обіцяв американцям збільшити пропозицію на цьому ринку. Ну ось, будь ласка, приходьте та володійте. Крім цього, Путін може запропонувати Трампу співпрацю взагалі за всіма напрямками, які Трампа цікавлять, – від Близького Сходу до Латинської Америки, Китаю, ОПЕК. Тобто багато речей в обмін на Україну», – пояснив політолог.
 
«Хворі геополітичні забаганки»
Навіть якщо адміністрація президента США виявиться прихильною до російських територіальних вимог, реалізувати їх буде нереально. Про це нагадує український політолог, директор Агентства розвитку Приазовʼя Костянтин Батозський.
 
Адже Крим, Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області є міжнародно визнаними територіями України та відображені в українській Конституції.
 
 
«Питання про те, хто зможе забезпечити ось такий умовний розподіл нашої держави, воно просто не стає в принципі. Це неможливо. Плюс це неможливо технічно зробити в Україні, тому що будь-які зміни території потребуватимуть від нас голосування у Верховній Раді, конституційної більшості голосів. І звісно, що в Україні не знайдеться жодного народного депутата, який віддав би свій голос за те, щоб з Конституції просто вилучили назви наших окупованих областей і наших територій. Це є абсолютно актом державної зради. І взагалі у нас перегляд наших конституційних положень є злочином в Україні. Тому не варто дослухатися до цих слів агресора про те, що вони хочуть щось ділити. Це їхня максималістська позиція на перемовинах, яку вони намагаються блокувати. Але це не значить, що хтось до цього дослухається і буде виконувати всі ці хворі геополітичні забаганки», – зауважив він.
 
Також, вважає експерт, будь-які історичні аналогії про розділення країн у минулому для теперішньої ситуації в Україні є недоречними.
 
«Зазвичай зараз представники американської адміністрації апелюють до прикладів Південної та Північної Кореї або Західної та Східної Німеччини або двох В'єтнамів тощо. Але насправді не можна порівнювати всі ці країни з Україною саме через те, що, по-перше, всі ці конфлікти відбувалися вже під час Холодної війни, коли умовно країни, два полюси домовились про розподіл сфер впливу. І, по-друге, в усіх цих випадках на землі стояли іноземні контингенти, які забезпечували виконання такої домовленості чи угоди. Наприклад, досі в Західній Німеччині, стоять величезні американські воєнні бази, навіть на яких розташована ядерна зброя. Досі на території Південної Кореї стоять американські війська, які таким чином гарантують безпеку цієї країни», – навів приклади Батозський.
 
 
«Розділення територій сприймуть негативно»
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не хоче розміщувати американські війська в Україні. Як він пояснив, його країна розташована «дуже далеко». Хоча він підтримує ідею, щоб свій контингент до України надіслали країни ЄС. Але будь-яке перемирʼя та розділення територій жителі українського півдня сприймуть негативно, каже перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
 
«В абсолютної більшості, якщо не у всіх, залишилися друзі, родичі на лівобережній частині Херсонщини, і вони спілкуються з ними, вони їх підтримують, кажуть їм: «Почекайте, все буде Україна, буде звільнення території, звільнення області, буде відбудова і далі нормальне життя». Якщо дуже негативний сценарій, якщо зараз не вдасться повернути лівобережну частину Херсонщини, то під великим питанням буде для багатьох наших ВПО повернення до правобережної частини Херсонщини навіть. Тому що більшість не захоче жити, коли поруч окуповані території, російські війська, навіть якщо буде припинення вогню. Тому це для нас дуже важливе питання – звільнення всіх територій, всіх наших людей», – зазначив він.
 
Жителі ж окупованої частини півдня, на думку Костянтина Батозського, зараз мають інші пріоритети і не можуть відстежувати новини щодо переговорів.
 

 
«Люди на окупованих територіях знаходяться на тій стадії, коли в них немає можливості і змоги думати про якісь там політичні процеси, тому що все, чим вони зайняті – це виживання. Якщо ми говоримо, наприклад, про Маріуполь, це взагалі виживання в умовах, коли в тебе знищено майже все. Ну яка справа цим людям до Трампа з цими перемовинами? У цьому полягає свідома тактика окупанта, щоб людей навпаки тримати в цій позиції виживання. Створюють їм нестерпні абсолютно умови, щоб у них не з'явився вільний час ще почитати газети й подумати, а що ж там буде?» – сказав Батозський.
 
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Призначений РФ керувати захопленою частиною Херсонщини Володимир Сальдо (заочно засуджений українським судом до 15 років увʼязнення за державну зраду, колабораційну діяльність та сприяння російській агресії – ред.) цими днями заявив російським ЗМІ, що «Україна може втратити більше регіонів, якщо не погодиться на умови Росії». Зокрема він сказав, що через відмову України до вимог РФ «наступні переговори йдуть і з урахуванням проведених референдумів у всіх регіонах», які начебто мають відношення до СРСР та були його частинами.
 
«Не здавати позицій»
18 лютого в Ер-Ріяді відбулися перемовини між делегаціями Сполучених Штатів і Росії, на які не запросили Україну. Дональд Трамп пізніше заявив, що «Україна мала три роки для переговорів». А президент України Володимир Зеленський через зустріч представників Росії та США відклав свій візит до Саудівської Аравії. Зеленський нагадав, що Україна не пристала на російські ультиматуми у найскладніший час. І йому незрозуміло, звідки таке відчуття, що Київ піде на це зараз.
Український політолог Олег Саакян вважає, що Зеленський відреагував на перемовини США і Росії абсолютно правильно. Інша справа, що адміністрація Трампа може не брати до уваги аргументи Києва.
 
 
«Провести паралель з 2022 роком і запитати, чого, власне, хтось думає, що Україна піде на ультиматуми зараз, якщо Україна цього не зробила, в значно гіршому становищу у 2022 році, перебуваючі віч-на-віч з Росією. Україні важливо зараз тримати позицію в тих питаннях, які для нас є першочерговими і не здавати позицій назад», – вважає політолог.
 
«Поки без найгіршого сценарію»
Після зустрічі державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова сторони домовилися створити переговорні групи щодо врегулювання війни Росії проти України. Але суттєвих досягнень не було, вважає російський політолог Аббас Галлямов.
 
«Поки що підстав стверджувати, що є якийсь результат, немає. Якби за підсумками цієї зустрічі Трамп сказав: «Все, ми припиняємо постачати зброю Україні». Або, наприклад, сказав: «Все, ми скасовуємо санкції». Ось це був би результат. А все інше – це ж слова. Реального результату немає. Навпаки Марко Рубіо після цих переговорів зателефонував кільком міністрам закордонних справ країни Європи й спеціально сказав, що доки не буде досягнуто домовленості про припинення вогню, санкції проти Росії США скасовувати не будуть. Тому ми можемо припускати, що про щось вони там домовилися, але впевнено стверджувати цього немає підстав. Тобто поки що ми бачимо лише слова», – наголошує аналітик.
 
 
Олег Саакян додає: найгірших сценаріїв поки вдається оминути. Адже США продовжують військову допомогу Україні. Також активізувалися інші союзники Києва – країни Європейського Союзу.
 
«Вони чудово розуміють, що майбутнє європейської безпеки визначається за результатами російсько-української війни. Європа наразі не присутня за столом переговорів, оскільки в безпековому розрізі Європа на сьогодні є аутсайдером, і залежно від американської безпекової парасольки. Тому найближче завдання для Європи ширше, ніж Європейського Союзу навіть, бо це і Британія, і Україна, і інші країни Європи, – це забезпечити свою безпекову суб'єктність, здатність захищати себе самій. І тоді це дозволяє виходити на геополітичну суб'єктність, як полюсу світової політики. Бо нині не економіка і кількість фінансів конвертується в геополітичний вплив, а перш за все, наявність воєнної могутності. Здатні себе захистити? Супер. Здатні ще захистити когось? Ви є суб'єктом і ви є політично впливовою столицею», – зазначив політолог.
 
 
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський наголошує: головним для українців зараз є зберігати єдність та спокійно реагувати на новини щодо переговорів.
 
«Росія дуже багато зусиль спрямовує на те, щоб розгойдати Україну, щоб не було єдності. Вони чудово розуміють, що це їхній шанс на перемогу. Якщо українці будуть поводитися так, як це було в перші тижні, місяці вторгнення, коли дійсно вся країна була єдина, то шансів в них (РФ) не буде перемогти», – наголосив він.
Григорій Пирлик
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
Служба безпеки та Національна поліція протягом доби затримали агентів російських спецслужб, які на замовлення Росії готували теракт у Миколаєві 14 лютого.
Про це повідомляють Управління СБУ у Миколаївській області, прокуратура Миколаївської області, поліція Миколаївської області.
 
У СБУ повідомили, що під час теракту рашисти використали мешканку Полтавщини, щоб підірвати її разом із вибухівкою поблизу кафе у центрі Миколаєва. Внаслідок події жінка та троє військових загинули на місці, ще семеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.
 
 
Контррозвідка СБУ затримала співучасників злочину по «гарячих слідах». Ними виявилися четверо неповнолітніх мешканців Полтавського району віком від 14 до 17 років, яких окупанти завербували через телеграм-канали з пошуку «легких грошей».
 
За інструкцією російських спецслужб юнаки самостійно виготовили саморобний вибуховий пристрій (СВП), сховали його в рюкзак і передали цю «посилку» 42-річній мешканці сусіднього селища.
В обмін на обіцянку «швидкого заробітку» з Росії жінка приїхала до Миколаєва, щоб нібито передати «торбу з грошима» місцевому жителю.
У поліції уточнили, що 42-річній виконавиці сказали отримати винагороду за передачу "великої суми грошей" біля закладу харчування у Миколаєві.
 
У прокуратурі уточнили, що жінка, не підозрюючи, що в її руках замаскована вибухівка, підійшла до паркування біля кафе, де була група українських військових. Як тільки вона наблизилася до них, окупанти дистанційно активували СВП, здійснивши виклик на мобільний телефон.
 
.
 
За інформацією СБУ, ворог заздалегідь підготував ліквідацію своєї агентки як «зайвого» свідка теракту.
Тим часом неповнолітні фігуранти після підготовки та передачі вибухівки «залягли на дно» по своїх будинках, де чекали грошей від окупантів. Там їх затримали правоохоронці. Під час обшуків у них вилучено мобільні телефони з підтвердженнями контактів із ФСБ, а також компоненти для виготовлення СВП.
 
Наразі 4-м фігурантам доповідено про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, скоєний за попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі людей). Зловмисники перебувають під вартою. Незважаючи на юний вік, їм загрожує довічне позбавлення волі.
 
У прокуратурі уточнили, що за скоєний злочин їм загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі чи довічне ув'язнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо, як раніше повідомляли «Новини-N», у п'ятницю, 14 лютого, близько 14:00 на вулиці Пограничній поблизу закладу громадського харчування прогримів вибух невідомого предмета. Пізніше стало відомо про двох загиблих. Пізніше з'явилися подробиці теракту в Миколаєві.
Також у соціальних мережах опубліковано відеозапис, на якому, як стверджується у підписі до відео, зафіксовано момент вчорашнього вибуху біля кафе в Миколаєві.
 
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
До війни ринок нерухомості в Херсоні був відносно стабільним, зі сформованими цінами, попитом і пропозицією. Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінило ситуацію. Та попри постійні обстріли, житло в прифронтовому місті купують та продають.
Про поточну ситуацію  журналістам Вгору розповіли херсонські рієлтори  Владислав Горін та Наталія Гончар.
 
Продавали житло навіть під час окупації
У лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, ринок нерухомості в Україні миттєво завмер. За кілька днів до війни агенція Владислава Горіна уклала дві угоди купівлі-продажу, а ще одна була запланована на 24 лютого. Проте через закриття реєстрів нерухомості оформлення стало неможливим. На той момент в агенції лежав завдаток на 2-кімнатну квартиру. Покупець забирати гроші не поспішав, але через два місяці агентство за власною ініціативою повернуло йому гроші.
 
 
Після деокупації правобережжя Херсонщини реєстри нерухомості запрацювали знову. Проте, за словами Владислава Горіна, навіть під час окупації, хоч і не офіційно, деякі херсонці продавали та купували житло за домовленістю й під розписки.  Рієлтор каже:
 
"Знаю приклади, що люди віддавали квартири за копійки, наприклад, 20% від ринкової вартості до війни. Не знаю, як вони оформляли це після війни, але такі були факти."
Після відновлення роботи ринку нерухомості в Херсоні ціни на житло різко впали. У таких районах, як Таврійський, Шуменський та Житлоселище, вартість квартир знизилася в середньому на 50% і навіть більше. Як стверджує рієлтор, двокімнатна квартира в Таврійському мікрорайоні, яка до війни коштувала 30-35 тисяч доларів, у 2023-24 роках продавалася за 15-18 тисяч. Тенденція до зниження цін зберігається й досі, особливо в спальних районах, розташованих далі від Дніпра.
 
"За останні пів року ціни трошки прогнулися вниз, бо коли почалися дронові атаки, це не спонукало людей до купівлі житла, – констатує Владислав."
 
.
 
У той самий час, за його словами, ціну на квартири в інших районах взагалі неможливо розрахувати, бо й попиту на них немає. Така ситуація у мікрорайоні Східному, на Острові, ХБК і Центрі – наближених до Дніпра. Якщо хтось і продає там житло, то буквально за безцінь.  
 
"Там ніхто не хоче купувати. І якщо за якісь копійки люди куплять, то це буде просто вкладення на майбутнє. Тобто купили, хай стоїть, а після війни, коли ціни піднімуться, якщо житло вціліє, значить трохи виграли."
 
За словами Владислава Горіна, сьогоднішній ринок нерухомості в Херсоні не можна назвати повноцінним через значне зниження попиту та пропозиції через відсутність більшості мешканців. Більший попит мають квартири в гарному стані, оскільки через війну ціни на будматеріали та роботу будівельників значно зросли, що робить ремонт невигідним.
 
 
"Наприклад, купили ви за 10 тисяч двокімнатну “убиту” кватиру на Шуменському. А ремонт її, умовно кажучи, вартуватиме 15 тисяч. А 10+15 це вже 25. Водночас за 12-15 тисяч можна купити квартиру в нормальному житловому стані або з євроремонтом, – пояснює Владислав."
 
Він каже, що більшість пропозицій продажу квартир у Херсоні мають завищені ціни. На його думку, вони будуть незмінними досить довго, поки продавець не піде на поступки або ситуація не нормалізується і ціни почнуть зростати. 
Продають квартири переважно херсонці, які виїхали за кордон, або в інші регіони України, і не планують повертатися. Купують житло люди, що  залишаються й хочуть жити в Херсоні. Хтось із покупців втратив власне житло в місті чи області. В когось були якісь заощадження до війни, але бажання придбати житло не збігалося з можливостями.
 
Варіанти купівлі-продажу нерухомості люди часто шукають на рекламних сайтах типу OLX, DIM.RIA та інших.  А хтось, хто має знайомих серед місцевих агентів із нерухомості, звертаються до них. За словами Владислава, навіть рієлтори, які виїхали за кордон, перенаправляють потенційних клієнтів до своїх колег, що досі працюють на херсонському ринку. 
Утім, в Херсоні можна побачити й паперові оголошення про продаж, купівлю чи оренду житла.
 
 
Шукають квартири з вікнами на Миколаїв, а орендують навіть на верхніх поверхах 
У рієлторки Наталії Гончар за час війни продалася лише одна квартира. Це була однокімнатна квартира в житловому стані, її продали за 8 тисяч доларів.
У більшості варіантів, з якими працювала Наталія, до підписання угод купівлі/продажу так і не дійшло. Багатьох клієнтів не влаштовувала запропонована покупцями ціна, а деякі з власників навіть познімали своє житло з продажу. 
"Дехто казав: “Ну як ціни піднімуться, ви мені одразу дзвоніть, будемо продавати”, – розповідає Наталя."
 
З власного досвіду спілкування з потенційними клієнтами, вона помітила, що частіше шукають житло з ремонтом, бажано ще й з меблями й технікою. Людей цікавлять невеличкі, здебільшого однокімнатні чи двокімнатні квартири, розташовані у більш-менш безпечному районі, не на високих поверхах, і з вікнами, які виходять не на південь. Вона пояснює:
 
"Якщо вікна виходять на південь, вони виходять на річку. Раніше люди дуже хотіли, щоб вікна були на сонячному боці, а зараз дзвонять і просять вікна на Миколаїв.
За словами Наталії, зараз у Херсоні більш активно, ніж продаж, відбувається оренда житла. Попит є переважно на квартири в гарному стані, ціна яких залежить від власне стану, поверху та місця розташування.
 

 
Однокімнатні квартири зі старим ремонтом та меблями здаються дешевше, особливо в опалювальний період, коли власники можуть знижувати ціну, щоб не платити за опалення. Ціна може становити від 2 до 2,5 тисяч гривень. Кращі квартири на зручних поверхах, наприклад, у Таврійському районі, коштують дорожче. Двокімнатні – від 4 до 4,5 тисяч гривень і вище.
 
Квартири на верхніх поверхах зазвичай довше знаходяться в рекламі, але вони дешевші. І попит на такі квартири все одно є, особливо якщо вони в гарному стані. За словами рієлторки, буквально нещодавно, за її участю здалося 5 квартир на верхніх поверхах у Таврійському районі, які були трохи дешевші за аналоги, розташовані нижчі.
 
Щодо ситуації на ринку нерухомості по всій Херсонській області, то згідно  зі Звітом про роботу державних, приватних нотаріусів Міністерства юстиції України в останній рік було зареєстровано вдвічі більше угод купівлі/продажу у порівнянні з минулим.
 
 
У 2024 році в Херсонській області приватні нотаріуси  зареєстрували 431 угоду купівлі-продажу житла, а державні – 22. Загалом було укладено 453 угоди купівлі-продажу та 5 угод обміну. У 2023 році: 149 угод купівлі-продажу у приватних нотаріусів, 14 у державних та 1 угода обміну.
Ганна Щидловська
 
_________________________________________________________________________________________
Читайте также

Обзор СМИ
?>