Таке твердження правозахисних організацій публікує американське видання The New York Times. Херсон називають найяскравішим прикладом жорстокого полювання на цивільне населення з дронів.

Стаття під назвою «Місто, де кожен крок зовні є ризиком смерті від дрона» була опублікована на сайті The New York Times наприкінці січня. Це репортаж з Херсона, в якому американським читачам розповіли про підземне життя мирного населення в місті, де назовні на них полюють дрони російських терористів.

 

Автор публікації підкреслює, що саме такий вигляд може мати постапокаліптичне майбутнє в тих містах, де вирує війна чи посилена злочинність. Використання терористами дешевих безпілотників як засобу полювання на цивільних змусить переносити важливі елементи життя під землю.

Саме так і відбувається в Херсоні, пише автор. Адже тут «життя рухається під землею». Лікарні, пологове відділення, державні установи, театр та десятки інших закладів перенесені в підземні приміщення. Кімнати для відпочинку дітей у підвалах замінили відкриті ігрові майданчики, і навіть пісочниці для малюків облаштовують під землею.

 

 

«Місто експериментує з безліччю способів захисту від дронів, хоча жоден із них не є повністю ефективним. Військові побудували стіну з глушильних антен уздовж берега річки. Десятки кілометрів сіток, призначених для ловлі дронів до того, як вони досягнуть об’єкта і вибухнуть, були розвішені над дорогами. На тротуарах встановлено 250 бетонних мобільних укриттів», – ідеться в статті.

Посилаючись на правозахисні організації, автор пише, що Херсон став місцем найінтенсивнішого в усьому світі використання безпілотників для ураження цивільних. Інші міста на планеті, охоплені війною чи злочинністю, ймовірно, у майбутньому матимуть такий самий вигляд, як Херсон, додає він.

 

Журналіст цитує Белкіс Віллє, заступницю директора Human Rights Watch. За її словами, вартість полювання на цивільних значно знизилася. Невеликі безпілотники, деякі адаптовані з аматорських моделей, демократизували високоточні боєприпаси, які раніше коштували десятки або сотні тисяч доларів.

«Херсон – найяскравіший приклад кампанії з ураження цивільних дронами. Але це лише початок того, чого ми боїмося, що стане реальністю для цивільних у зонах конфлікту по всьому світу», – сказала пані Віллє.

 

ДОВІДКА. Human Rights Watch – впливова міжнародна неурядова організація, що базується в США і займається моніторингом, розслідуванням та документуванням порушень прав людини у понад 70 країнах світу.

За 4 роки Херсон так і не отримав прориву, пише американський журналіст. Сьогодні все місто перебуває в зоні досяжності дешевих російських дронів, які московські війська запускають з території, зайнятої безпосередньо за річкою Дніпро. Щоденний ризик смерті в Херсоні від летючих роботів дає уявлення про моторошне постапокаліптичне майбутнє.

Головна світлина: знімок, який став обкладинкою статті в The New York Times: пошкоджене вікно в Херсоні, листопад, 2025 року. 

 

 

У Херсоні суд арештував майно директора підрядної компанії. Справа стосується розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції перинатального центру.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на ухвалу  Заводського районного суду Миколаєва.

Суд арештував автомобіль директора будівельної компанії, якого підозрюють у привласненні понад 5 мільйонів гривень під час реконструкції сховища для міського перинатального центру.

 

Йдеться про кримінальне провадження, відкрите ще у вересні 2024 року. За даними слідства, чоловік у період з жовтня 2023 року по січень 2025 року обіймав посаду директора ТОВ "Будпостач-СТСВ". Компанія виконувала роботи з реконструкції сховища з облаштуванням споруди подвійного призначення — пологово-операційного блоку з властивостями укриття у Херсоні.

У серпні 2024 року між перинатальним центром та фірмою уклали договір на виконання робіт. Загальна вартість контракту становила понад 101 мільйон гривень з ПДВ. Ціна договору була фіксованою, а роботи мали завершити до кінця 2024 року.

 

 

Слідство встановило, що в період з листопада по грудень 2024 року директор підприємства, зловживаючи службовим становищем, вносив недостовірні відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт. У документах зазначалися завищені обсяги та вартість робіт, а також матеріали і роботи, які фактично не виконувалися.

 

Ці акти він завіряв власним підписом і печаткою товариства та передавав замовнику — комунальному некомерційному підприємству "Херсонський міський перинатальний центр ІІ рівня". На підставі цих документів на рахунок компанії безпідставно перерахували понад 5 мільйонів гривень бюджетних коштів, якими підозрюваний, за даними правоохоронців, розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок цих дій закладу охорони здоров’я завдали прямих матеріальних збитків на суму 5 018 514 гривень.

 

У січні директору товариства повідомили про підозру у привласненні майна та у службовому підробленні. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — 499 тисяч 200 гривень, а також поклав низку обов’язків строком до 8 березня 2026 року.

 

 

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного для забезпечення можливої конфіскації. Суд частково задовольнив це клопотання та наклав арешт на автомобіль Toyota Sequoia 2011 року випуску із забороною розпорядження транспортним засобом.

За даними YouControl, ТОВ "Будпостач-СТСВ" засноване в Івано-Франківську у 2015 році, а з 2023-го стало ключовим підрядником херсонської влади. Компанію очолює Олександр Новохацький. Вона бере участь у держзакупівлях із 2016 року иа за цей час заробила понад 405 мільйонів гривень, переважно на ремонті укриттів у Херсоні.

 

У січні 2025 року за ухвалою Центрального суду Миколаєва засновника та директора ТОВ "Будпостач-СТСВ" взяли під варту. За даними слідства, він отримав хабар у 572 тисячі гривень від керівника ТОВ "Вольтенерготранс" в обмін на вплив на посадовців МКП "Херсонтеплоенерго". Йшлося про сприяння укладенню договору від 4 грудня 2024 року та подальше безперешкодне прийняття виконаних робіт. За це посадовець вимагав 10% від суми контракту. Кошти були пов’язані з ремонтом Обласної лікарні відновного лікування.

 

Також суд визначив запобіжні заходи двом посадовцям, яких підозрюють у вимаганні хабарів. За версією слідства, засновник компанії Олександр Новохацький був посередником у передачі хабаря за укладення договору з КП "Херсонтеплоенерго".

 

 

У вересні 2023 року Олег Батурін записав інтервʼю з мешканкою Милового Наталією Хорольською. Росіяни схопили її сина Володимира 3 липня 2022 року.Того ранку жінка пішла в магазин по хліб, а коли повернулася, побачила біля власного будинку техніку і російських військових у балаклавах — вони назвались ФСБ.

 

«У мене склалося враження, що вони знали про Вовку все. Потім сусіди мені розказали, що бачили як ФСБшники виводили мого сина з мішком на голові, посадили до однієї з машин і кудись вивезли», – згадувала Наталія Хорольська.

Вчора її сина повернули з російського полону. Він провів у неволі понад три роки.

 

 

До виходу на пенсію Наталія була техпрацівницею в Милівському будинку культури. Разом із сином Володимиром торік вона залишалася в окупації. Наталія каже, що він розійшовся зі своєю цивільною дружиною, тож останнім часом жив із нею. Працював де прийдеться, а ще до повномасштабного вторгнення Росії кілька разів був на навчальних зборах територіальної оборони Херсонщини. Судячи з усього, саме це й стало причиною для його викрадення представниками окупаційних військ.

 

За словами Наталії, це сталося в неділю, 3 липня 2022 року. Біля 10.30 години ранку вона пішла в магазин по хліб, залишивши сина вдома. А коли повернулася, то побачила біля власного будинку російську військову техніку і військових, які майже всі були в балаклавах. 

Росіяни спочатку відмовились її пропускати додому, а потім наказали проходити і дати на перевірку мобільний телефон. 

 

«Щось їм у ньому не сподобалось чи то у Фейсбуці, чи то у Вайбері. «Щось вам тут пишуть», – сказали. А я кажу – ну, пишуть. Я що, можу заборонити іншим людям щось писати? Потім сказали, що забрали мого сина, «побалакать з ним». Я спитала: для чого? Він же навіть не служив ніде, лише їздив на навчальні збори тероборони, бо все одно іншої роботи в селі не було. Але росіяни мене не слухали. Лише перепитали, чи має син зброю вдома, однак нічого такого у нас не було. Також сказали, що вони з ФСБ. У мене склалося враження, що вони знали про Вовку все. Потім сусіди мені розказали, що бачили як ФСБшники виводили мого сина з мішком на голові, посадили до однієї з машин і кудись вивезли», – згадує Наталія Хорольська.

 

 

Коли жінка змогла потрапити додому, то побачила, що все там було перевернуто догори дриґом. Росіяни всі речі повитягали з усіх шаф і шухляд, розкидали все довкола. Обнишпорили все в хаті, на горищі і в сараї. З собою вони забрали паспорт, телефон і військовий квиток сина. Також після «обшуку» зник цифровий Т2-тюнер для телевізора. 

«Мать, мы у вас там немного насорили», – виходячи з будинку, сказав Наталії один із ФСБшників.

 

Наступного дня після зникнення сина Наталія пішла до окупаційної «комендатури», яка тоді розташовувалась у Милівському будинку культури. Але їй там заявили, що нічого не знають, бо до арешту її сина вони відношення не мають. 

До «комендатури» жінка приходила ще декілька разів, там записали дані її сина і згодом сказали, що шукати його потрібно не в Миловому, а в Новій Каховці, де знаходиться російське ФСБ. 

 

Але проїхати через Каховську ГЕС і добратися до Нової Каховки не було на чому. Дістатися туди Наталія змогла лише після того як з Милового запустили рейсові автобуси. Питала у людей, де їй шукати «російську тюрму». Так вона дійшла до будівлі Каховського райвідділу поліції і звернулася там до російського чергового, назвавши ім’я свого сина. Той зв’язався з кимось по рації і відповів, що такого тут немає і порадив піти до сусідньої будівлі, де сидить ФСБ.

 

 

«Я підійшла і спитала чергового, чи є тут Володимир Хорольський? «Да, есть». Спитала, чи можу я його побачити? «Не положено». Питаю, чи можу я йому принести передачу? «Не положено». Так я поїхала тоді з Нової Каховки ні з чим. А наступного разу на всяк випадок взяла передачу сину. Знову звертаюсь до чергового і до мене виходить у балаклаві молодий чоловік, який був у мене в будинку при затриманні сина. Я його по очах і по статурі впізнала. Питаю його: за що забрали хлопця? А він: «Ви ж розумієте? Він служив у теробороні, тому вважається військовополоненим». ФСБшник погодився передати йому передачку. У побаченні з сином мені відмовили, тож я пішла до російського військового прокурора. Дочекалась його, він запевнив, що з сином усе нормально, але теж у побаченні з ним відмовив. «Не положено», – згадує Наталія.

 

Після цього жінка ще один раз змогла з’їздити до Нової Каховки, передати сину передачу. Побачитись їм знову не дозволили. А вже потім доїхати до цього міста стало неможливим – після обстрілів мостів через Каховську ГЕС і Каховський шлюз окупанти закрили дорогу для цивільного транспорту і рейсові автобуси до Нової Каховки їздити перестали. Згодом Збройні сили звільнили всю правобережну частину Херсонщини, тож Наталія Хорольська більше року нічого не знала про долю свого сина.

 

Херсон - єдине місто в Україні, яке майже безпосередньо знаходиться на лінії фронту з російськими військами і де люди живуть під щоденною загрозою нападу, повідомляє The Guardian.

Видання розповіло, що психолог Галина Лисенко метушиться серед невеликої групи дітей, які сидять за столом у підвалі в Херсоні. В 2024 році її власний будинок був пошкоджений російським обстрілом, в результаті чого вона отримала поранення в ногу та живіт.

 

В статті зазначається, що цей підвал є безпечним місцем у небезпечному місті. Інші кімнати комплексу, які місцеві жителі використовують як притулок, слугують для занять йогою, репетицій танцювального колективу та майстер-класів для групи жінок похилого віку, які займаються трафаретним друком на футболках з назвою міста.

 

 

Видання поділилося, що в місті супермаркети та магазини забивають вікна дошками для захисту від осколків, а інші будівлі мають пошкодження, спричинені російськими бомбами.

Окрім цього, вулиці міста вкриті сітками проти дронів, включаючи головний під'їзд від узбережжя, який з трьох боків захищений тунелем із сіток. 

В публікації підкреслюється, що російські війська перебувають прямо за річкою, тому життя 60 000 жителів, серед яких 5000 дітей, які залишилися з 300 000 жителів, проходить під прикриттям.

 

"Діти постійно перебувають під тиском. Вони завжди в стресовому стані, деякі з них бояться виходити на вулицю після обстрілів", - розповіла Луценко.

 

Видання констатує, що Херсон  – важке місце для життя. Захоплене російськими військами на початку війни в 2022 році, місто було єдиною обласною столицею України, яке було окуповане. Через 9 місяців його вдалося звільнити, російські війська відступили через Дніпро після блискавичної наступальної операції України.

 

 

Проте, як зазначається, якщо мешканці міста вважали, що кошмар закінчився, вони дуже помилялися. Закріпившись на протилежному березі річки, Росія почала все частіші атаки.

 

В статті йдеться, що з травня 2024 року Росія розпочала "дронове сафарі", під час якого вона переслідувала і вбивала жителів Херсона просто на вулицях міста. Саме тому, пояснює видання, влада й встановила протидронові сітки.

 

"Гул артилерії та шум дронів – це щоденне явище. "Червона зона" – смуга глибиною 1 км уздовж набережної Дніпра, що виходить на російські позиції, – є найнебезпечнішою ділянкою міста", - вказується в публікації.

Влада перенесла ключові об'єкти під землю не тільки в місті, але й в регіоні, оскільки дітям занадто небезпечно регулярно відвідувати школу в місті.

 

 

Додається, що головна перинатальна клініка міста, що розташована в "червоній зоні", знаходиться в старому радянському бомбосховищі з противибуховими дверима та входом, захищеним сіткою від дронів. Щомісяця сюди звертаються приблизно 1000 жінок.

 

"Більшість людей намагаються не виходити на вулицю, якщо це не є необхідним. Сьогодні вранці мені довелося відвідати кілька заходів. Двічі нам довелося ховатися в церкві та магазині, бо були помічені дрони. Щойно я почув, що в місті поранено дитину. Сьогодні вранці п’ятеро людей отримали поранення від дронів і артилерійського обстрілу", - розповів виданню керівник Херсонської обласної військової адміністрації

Олександр Прокудін.

Він зазначив, що хоча влада намагається евакуювати тих, хто перебуває в "червоній зоні", більшість людей не хочуть залишати регіон. Тому вони намагаються забезпечити більший захист від атак.

 

"Ми намагаємося встановити сітки всюди, де люди пересуваються і ходять. Наразі ми маємо понад 100 км сіток. Ми хочемо досягти 200 км протягом наступних двох місяців, а до кінця цього року плануємо мати 300 км", - розповів Прокудін.

Також він поділився планами щодо розширення мережі підземних об'єктів у всьому регіоні, включаючи клініки та школи.

 

 

28 січня внаслідок чергового російського обстрілу в центрі Херсона було знищено магазин відомого українського модельєра Андре Тана. Під час окупації міста торговий заклад був пограбований.

Близько 8 години ранку 28 січня ворог атакував Херсон з артилерії. Один зі снарядів влучив у центрі міста – на проспекті Незалежності (колишня назва – Ушакова). Внаслідок обстрілу пошкоджено фасад житлового будинку, двері, вибито вікна. На щастя, обійшлося без постраждалих, повідомили в пресслужбі ХМВА.

Серед пошкоджених об’єктів – магазин одягу Андре Тана, банківська установа та інші заклади, розташовані на першому поверсі багатоповерхівки.

 

За словами модельєра, торговий зал спалений вщент. Магазин не працював, до того ж іще під час окупації Херсона у 2022 році його спустошили російські загарбники-мародери.

«І в мене немає слів щоб описати цей біль. 25 років ти будуєш імперію… Крок за кроком, руками, серцем, вірою! Разом із людьми, із командою, із тими, хто вірив, підтримував, працював, мріяв поруч. Нас пограбували ще на початку повномасштабного вторгнення окупанти, і магазин не працював, але чекав свого часу. А тут приліт – і порожнеча…» – написав Андре Тан на свій сторінці в соцмережі.

 

 

Він додав, що, попри біль від втрати, є віра, що ми вистоїмо та все відбудуємо:

«У мене є розуміння – вони не заберуть головного! Не заберуть талант. Не заберуть силу. Не заберуть наші міста! Ми не дозволимо! Херсон, ми з вами! І ми все відбудуємо знову. А вони – згорять в історії!».

 

Російські війська не припиняють обстрілів Херсона. 26 січня 2026 року в старій частині міста внаслідок ворожого артилерійського удару спалахнула масштабна пожежа у триповерховій нежитловій будівлі — одній із найвідоміших історичних споруд міста.

Відео з місця події оприлюднили в Головному управлінні ДСНС у Херсонській області.

 

Як повідомили рятувальники, після обстрілу будівлю швидко охопило полум’я. Пожежні підрозділи негайно прибули на місце та розпочали ліквідацію наслідків атаки, працюючи під постійною загрозою повторних обстрілів і ударів ворожих безпілотників.

 

 

— Сьогодні в одному з районів міста внаслідок ворожого артобстрілу виникла пожежа у триповерховій нежитловій будівлі. Рятувальники діяли в умовах підвищеної небезпеки. Цивільне населення не постраждало, — зазначили в ГУ ДСНС у Херсонській області.

 

Йдеться про колишній готель «Європейський» — найбільший і найпрестижніший готель Херсона початку ХХ століття, який пізніше мав назву «1 Травня». З моменту введення в експлуатацію він фактично не мав конкурентів у місті — навіть знаменитий «Санкт-Петербурзький» поступався йому масштабом.

 

Споруду звели у 1915 році за проєктом херсонського архітектора Давида Бунцельмана. Будинок виконаний у стилі романтичного модерну й донині вважався однією з найкрасивіших архітектурних пам’яток Херсона. Плавні лінії фасаду, оригінальний купол та грайливі фігури амурів робили будівлю впізнаваною та улюбленою серед містян і туристів.

 

 

Свого часу готель був не лише архітектурною перлиною, а й передовим закладом у сфері обслуговування. У роки Першої світової війни тут розміщувався евакуаційний штаб румунської влади, а під час Другої світової у ресторані готелю херсонським підпільникам вдалося знешкодити 15 німецьких офіцерів.

 

Історія «Європейського» має й курйозні моменти, які передаються від старожилів: офіціанти подавали меню з різними цінами для дам і кавалерів. Чоловіки бачили реальні суми, а жінкам показували завищені — щоб здавалося, ніби їхній супутник пригощає надзвичайно дорогими стравами й напоями.

 

Війна стирає пам’ять міст

26 січня 2026 року ця унікальна пам’ятка архітектури була знищена вогнем через російські обстріли з тимчасово окупованої території Херсонщини. Рятувальники гасили пожежу, ризикуючи власним життям через загрозу повторних ударів.

Разом із цеглою та деревом згоріла ще одна сторінка історії Херсона — міста, яке щодня платить страшну ціну за право залишатися українським.

 

 

Холодомор – фактично нове визначення, що увійшло в наш лексикон. Так називають наслідки терору, який влаштовує РФ, щоденно руйнуючи енергетичну інфраструктуру України саме в сильні морози. Як рятуються херсонці, чому дехто розмірковує над тим, чи не повернутися додому, наші земляки розповіли «Гривні».

 

Обираючи між безпекою та комфортом, як не дивно, у нинішній ситуації з тотальними відключеннями світла, а з ними – тепла й води у відносно безпечних містах України, деякі херсонці розмірковують над поверненням додому. Принаймні на деякий час.

Ірина живе на два міста – рідний Херсон та Черкаси. У Херсоні залишилися мама й чоловік, який продовжує працювати в місті. Додому вона їздить доволі часто, щоб провідати рідних.

 

 

«Будинок, в якому зараз живемо, – на електриці. Відповідно немає ні опалення, ні світла, ні води, ліфт не працює. Коли були хоч якісь притомні графіки, то можна було підлаштуватися. Але зараз світла немає по 18-20 годин, тому умови – квест на виживання. Планую на вихідні поїхати до Херсона. Там хоч й обстрілюють, але є світло й тепло. Хочу просто відігрітися – і морально, і фізично. Побачити рідних»”, – каже Ірина.

 

Насправді в Херсоні теж не все добре з комунальними послугами: не у всіх є тепло, але там, де є, люди цінують те, що мають. І дуже вдячні комунальникам, які, ризикуючи життям, швидко ліквідовують наслідки обстрілів критичної інфраструктури.

 

Корисним може виявитися досвід Олени, яка зараз проживає в Миколаєві. Жінка ризикнула в найбільш морозні дні поїхати у відрядження до Києва.

«Не задля реклами “Укрзалізниці”, а реально про свій досвід. Удома зараз дуже не комфортно, тому, як тільки виникла потреба їхати у відрядження до столиці, я одразу погодилася, попри те, що в Миколаєві – мінус 80С, а в Києві – мінус 140С. Придбала квитки, сіла в потяг, а там – тепло, світло є, постіль чиста. Подорож виявилася справжнім задоволенням. У готелі, де нас поселили, працював генератор. Було доволі комфортно. У залі, де проходили наші заходи, теж генератор, тому тепло й світло. На вулиці дійсно холодно й дуже слизько. Київ вечірній вразив: практично немає вуличного освітлення, темні будинки… У столиці дійсно складна ситуація», – поділилася жінка.

 

 

Вадим зараз живе в Одесі. Каже, що з нового року поновив абонемент у спортклуб і вільний час присвячує тренуванням.

«Щоб не сидіти в темряві й холоді, вирішив займатися спортом. Порівняно з високими цінами на все навколо спортзал виявився досить вигідною справою з усіх боків. Один із плюсів – душ у теплі після тренування. Рекомендую», – радить чоловік.

 

Звичайно, оптимізму українців можна лише позаздрити. Але насправді ситуація дуже складна. Людям похилого віку та й узагалі багатьом українцям недоступні спортзали, подорожі, ресторани, які радять відвідувати, щоб зігрітися, не дуже розумні політики й блогери. Реальність набагато гірша. Попереду – ще половина зими.

 

Депутат Херсонської міськради від «Нам тут жити» Ілля Карамаліков вийшов із СІЗО під заставу. Про це в соцмережах повідомив його адвокат Михайло Величко.

Сума застави склала понад 900 тисяч гривень, яку, за даними місцевих медіа, збирали на картку сина. Як зазначає «Мост», гроші на внесення застави за Іллю Карамалікова дали близько 30 людей.

 

Нагадаємо, що Іллю Карамалікова було затримано у квітні 2022 року. Його обвинувачують у державній зраді. Загрожує депутату 15 років в’язниці або довічне позбавлення волі. Під час окупації Херсона Карамаліков очолював у місті роботу патрулів на базі КП «Муніципальна варта», які запобігали мародерству.

 

 

Одним з епізодів кримінальної справи є передача російського пілота до рук російських окупантів, про що розповів його адвокат Михайло Величко під час пресконференції у травні 2022 року. Також в матеріалах справи, за словами захисника Карамалікова, є епізод із передачі даних активістів, учасників АТО та тероборонівців представникам окупаційних структур.

 

На одному з минулих судових засідань Ілля Карамаліков заявив, що є «пастором церкви, підприємцем, меценатом та справжнім патріотом України, переховував військових в окупації, зберігав їх зброю, опікувався допомогою мешканцям міста Херсон, не покинув рідне місце, на відміну від силових структур». Крім цього, він запропонував обміняти його на міського голову Херсона Ігоря Колихаєва, який перебуває в російському полоні

 

Що нині відбувається на ринку херсонської нерухомості та чого очікувати, якщо раптом буде припинення бойових дій?

Про це йдеться в експертному коментарі власника агенції нерухомості Владислава Горина. Також публікуємо міркування щодо факторів формування купівельної спроможності в Херсоні.

 

Херсон пережив черговий рік в умовах обстрілів, коли червона зона поступово розширюється та захоплює все нові вулиці, що доволі далеко від узбережжя Дніпра. Попри це, містян хвилює, що буде з цінами на житло.

 

 

«Перший рік, а то й два повномасштабки (особливо після деокупації Херсона) більшість вірила, що війна скоро закінчиться і ціни в місті повернуться до довоєнних. А скоріш за все, стануть вищими за рахунок притоку інвестицій у відбудову міста», – зазначає Владислав Горин.

Він також висловлює свій погляд щодо розвитку ситуації у разі, якщо росіяни припинять обстріли:

 

«На мою думку, зростання цін буде незначним – 10-20%, максимум 30%. Це стосується Таврійського, Шуменського районів та Житлоселища. ХБК та Центральні райони міста надолужать у ціні більше (і приблизно зрівняються з попередніми районами). Але саме через те, що зараз вони втратили дуже багато. Для прикладу: 8 000 – 9 000$ – це те, що нещодавно пропонували за гарну 1-кімнатну квартиру на середньому поверсі практично в самому центрі.

 

Долю Східного, Антонівки та інших зруйнованих районів важко спрогнозувати. Скоріш за все, це квест на роки, бо власники не будуть намагатися відбудовувати зруйноване власними силами. Тут питання в тому, яку роль візьме на себе держава у цьому процесі. Тому поки прогнозую попит на дешеві ділянки у цих районах. Скажімо так, «на перспективу».

 

 

Острів знаходиться десь у проміжному положенні. Багато варіантів розвитку, але всі вони залежать від того, що з ним ще може статися до того, як війна закінчиться.

Хочу додати, що говорячи про зростання ціни, я маю на увазі не довоєнні ціни, а ті, які є сьогодні. Або будуть на період закінчення бойових дій», – підсумовує експерт.

 

На думку пана Горина, є декілька моментів, які можуть вплинути на ціноутворення нерухомості в Херсоні.

 

«Перше. Після закінчення бойових дій до Херсона повернеться багато людей, які зараз за кордоном або в інших містах країни. Частина з них – для того, щоб жити в рідному місті, у себе вдома. А інша – аби вирішити певні питання, продати житло й поїхати назад. У такому випадку на продаж майже одночасно може бути виставлено багато нерухомості. Така пропозиція може суттєво знівелювати зростання цін, викликане припиненням бойових дій.

 

 

Друге. Масова видача сертифікатів за програмою єВідновлення. Зараз неможливий виїзд комісій для підрахунку збитків у червоній зоні. Коли така можливість зʼявиться, сертифікатів буде багато. Чи будуть вони одночасно профінансовані, то трохи інше питання. Мене більше цікавить, де саме власники сертифікатів будуть купувати житло по них? Ще рік-два тому я знав багато людей з наявними сертифікатами, які чекали, доки на законодавчому рівні дозволять купувати житло саме в Херсоні. Зараз, гадаю, таких бажаючих стало в рази менше. Час покаже, що буде насправді. Але надії та сподівання на краще залишаться назавжди у свідомості херсонців», – вважає експерт. 

 

У коментарях під дописом експерта херсонець Володимир зазначає, що в місті до повномасштабного вторгнення сформувалася стала ситуація з тим, хто формує попит на нерухомість.

«Ні для кого не секрет, що основними покупцями херсонської нерухомості впродовж багатьох років були моряки, аграрії та курортники. За валюту, привезену одним моряком, фактично відбувався ланцюг із приблизно 10 угод купівлі-продажу. Тобто з десяти покупців лише один реально заробляв гроші для купівлі житла. Усі інші або продавали, щоб трохи доплатити, або змінювали житло на дешевше, або розмінювали квартиру на дві, міняли район, кількість кімнат, квартиру на будинок чи навпаки. Фактично гроші просто передавалися з рук у руки. Сто покупців із реальними грошима генерували близько тисячі угод.

 

Для моряків Херсон ніколи не був містом постійного життя та роботи – це було місто відпустки, відпочинку й витрат. Постає логічне питання: чи виконуватиме повоєнний Херсон таку саму функцію надалі? Річка, море, ліси – усе це ще багато років залишатиметься потенційно небезпечним. Більшість херсонських моряків виїхали за кордон у 2022 році й продовжують працювати там, облаштовуючи своє життя та життя своїх родин у значно безпечніших місцях. За таких умов малоймовірно, що вони й надалі масово везтимуть валюту до Херсона.

 

 

Аграрії. Близько 80% аграрного сектору області залишилося на лівому березі. Після підриву Каховської ГЕС повністю зруйнована система зрошення, відновлення якої потребуватиме багатьох років і колосальних інвестицій. За таких умов аграрне виробництво в регіоні втратило свою економічну стабільність, а разом із нею – і здатність формувати платоспроможний попит на нерухомість у Херсоні. Чи будуть за таких обставин фермери після збору врожаю купувати квартири в обласному центрі своїм дітям – питання риторичне.

 

Курортники. 100% курортної інфраструктури також розташовано на лівому березі. Усі виробничі підприємства в Херсоні зруйновані. Сфера послуг, яка існувала за рахунок постійного припливу грошей у місто, також фактично втратила свою економічну базу.

 

Моряки, аграрії та курортники – це були джерела доходів, які в рази перевищували середній рівень заробітків у місті. Саме вони формували платоспроможний попит. Ціни на нерухомість безпосередньо залежать від купівельної спроможності потенційних покупців. Сьогодні ж доходи цих покупців у Херсоні зменшилися в рази. За середнього доходу населення на рівні 10-20 тисяч гривень не можуть існувати ціни на нерухомість у десятки тисяч доларів. Думаю, що про ціни на нерухомість 2004-2021 років слід повністю забути. Вони формувалися в зовсім інших ринкових, економічних і демографічних умовах, яких більше не існує і які найближчим часом не відновляться», – зазначає херсонець Володимир.

 

З думками експертів важко не погодитись, як і з тим, що зараз складно щось передбачити. Війна триває, а Херсон є тим містом, яке зазнає значних втрат унаслідок бойових дій. Отже, читаємо, аналізуємо, чекаємо…

 

У ніч на 9 січня російські окупанти масовано атакували Київ. Наразі відомо про 4 загиблих людей, серед них – медик із Каховки, який загинув під час повторного удару ворога.

 

Як повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, у Дарницькому районі столиці ворог повторно вдарив по багатоповерхівці – у той момент, коли на місці працювали рятувальники та медики. Загинув медичний працівник. Також поранення отримали 5 рятувальників ДСНС, 4 медичних працівників та поліцейський.

 

 

Загиблим медиком виявився 56-річний каховчанин Сергій Смоляк, медик швидкої допомоги. Про це повідомили на сторінці Каховської громади в соцмережі.

 

«Понад 25 років Сергій Смоляк працював старшим фельдшером швидкої допомоги в Каховці. За роки служби він врятував не одне життя. Уже в Києві Сергій продовжив робити те, що вмів найкраще – допомагати людям, не думаючи про небезпеку для себе. Він був не лише відданим своїй справі медиком, а й люблячим чоловіком, батьком і дідусем.

 

Каховська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким і колегам Сергія Смоляка. Світла пам’ять Герою. Вічна вдячність за врятовані життя», – ідеться в повідомленні.