14 листопада 2025 року до Верховної Ради надійшов законопроект №14210 про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України.

Документ зареєстрований під час 14 сесії IX скликання в рубриці "Безпека і оборона".

Ініціаторами законопроекту виступили народні депутати Ірина Фріз, Юрій Мисягін, Дмитро Припутень, Роман Костенко, Соломія Бобровська, Олександр Федієнко та Вадим Івченко.

 

Про суть документа розповів один із співавторів - нардеп Олександр Федієнко. "Разом з колегами зареєстрували законопроект мета якого, встановлення тимчасової заборони на виїзд за межі України до завершення правового режиму воєнного стану та мобілізації особами, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час відповідно до абзаців другого та третього пункту 4 частини першої статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"", - написав депутат у соцмережах.

 

 

Федієнко пояснив логіку ініціативи: "якщо людина офіційно заброньована як критично важлива для країни, то вона має фізично перебувати в Україні, щоб виконувати ці функції". За словами народного обранця, фактично законопроект має усунути ситуацію, коли людина формально "критично важлива", але перебуває за кордоном.

 

Документ передбачає тимчасову заборону на виїзд з України для заброньованих осіб до завершення правового режиму воєнного стану та мобілізації.

 

Ірина Фріз, один із ініціаторів законопроекту, детальніше пояснила мету документа у своєму пості в соцмережі. "Бронювання не може бути інструментом для втечі з країни – це чітка позиція", - наголосила депутатка.

 

 

За її словами, законопроект 14210 спрямований на заборону виїзду за кордон конкретній категорії осіб - порушникам (ухилянтам) правил військового обліку, які не оновили вчасно свої дані, але зможуть отримати пільгове бронювання після ухвалення парламентом проєкту закону 13335. Документом пропонується встановити тимчасове обмеження на виїзд за межі території України на період правового режиму воєнного стану та мобілізації лише для осіб, які порушили закон про військовий облік і отримали пільгове бронювання на 45 днів для усунення порушення.

 

Фріз підкреслила, що заброньовані за стандартною процедурою працівники зможуть виїжджати за кордон, підписувати міжнародні контракти, привозити гуманітарну допомогу та здійснювати всі можливі форми міжнародної активності, які гарантовані державою на період бронювання.

 

Депутатка нагадала, що Міністерство оборони також виступало проти впровадження інструменту пільгового бронювання для порушників військового обліку, проте більшість у парламенті не прислухалася до цієї позиції. "І сьогодні маємо ризик створення нової "схеми"", - застерегла народна обраниця.

 

 

Фріз наголосила: проєктом закону не пропонується скасування можливості пільгового бронювання для тих, хто порушив правила військового обліку, чи повного обмеження права на виїзд за кордон для заброньованих працівників критичних підприємств. "Його ухвалення лише гарантує, що впровадження цього закону на практиці не стане легалізованою схемою для виїзду за кордон через відпустки або відрядження під час бронювання", - пояснила депутатка.

 

Підприємиця з Херсонщини Тетяна Заікіна разом із братом прямувала до свого магазину в селищі Білозерка, коли їхнє авто атакував російський FPV-дрон. Внаслідок удару жінка отримала важке поранення і втратила ліву ногу.

Наразі Тетяні зробили протезування і вона проходить реабілітацію в Центрі воєнної травми Superhumans. Своєю історією вона поділилася в інтерв’ю «ELLE Україна» у межах спецпроєкту «Архітектура опори».

 

«За всіма показниками у мене була клінічна смерть»

Тетяна згадує той день, коли вони з братом їхали Білозеркою. За її словами, вони не бачили й не чули російський дрон, який, як виявилося, обрав їх своєю ціллю. Тому вони навіть не встигли зреагувати, як безпілотник вдарив у лобове скло їхнього авто. 

 

 

«Брат був за кермом, також отримав сильні поранення. Він був у шоці, побачивши мене, він кричав. Я була спокійною, просто чомусь думала, що вже не виживу. На місці лівої ноги бурлила кров. Я поглянула на свою розірвану праву ногу, думала, що її теж немає. Мені пощастило, що поряд був шиномонтаж. Хлопці швидко прибігли й наклали мені турнікети. Поряд із магазином також знаходилася швидка допомога. Брат подзвонив напряму черговому. Машина швидко прилетіла, і мене встигли довезти до лікарні. За всіма показниками, як казали лікарі, у мене була клінічна смерть. Я бачила той коридор. Помирати не страшно. Після цього стала менше боятися вибухів», – розповіла жінка.

 

Тетяна додає, що дуже сподівалася, що їй врятують ногу. І коли через декілька днів усвідомила реальність – у неї була депресія. Однак, жінка все ж вирішила не здаватися:

«Я стрепенулася і сказала: «Будемо жити довго, на зло ворогам і на радість мамі. Попереду ще відновлення Херсонщини!».

Наразі вона проходить реабілітацію, і навіть жартує:

 

«Тепер я тут кажу хлопцям-протезистам: «У вас не можна якусь протидронову пушку мені в протез засунути, щоб я недарма Херсоном ходила?» Зі своїми дівчатами жартую, що в них на старості два коліна крутитиме, а в мене – одне, тому що друга нога залізна». 

 

 

До повномасштабного вторгнення Тетяна мала, окрім магазину у Білозерці, кафе на лівому березі Херсонщини, у Залізному порту. 

«Зараз магазин дуже сильно пошкоджений. Кафе – це мій біль: звідти все винесли, зламали. У нас було, можна сказати, все, і залишилися ми без нічого», – говорить жінка.

 

Стратегічна мета Москви з підкорення України поділяється на три етапи – і лише один із них передбачає масштабні бойові дії.

Про це повідомляє Foreign Affairs.

При цьому один із ключових пунктів першого етапу — контроль над Миколаївською та Одеською областями, оскільки їхнє утримання фактично відріже Україну від виходу до Чорного моря і серйозно підірве економічну стійкість держави.

 

За задумом Кремля, достатньо окупувати низку областей (Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську та частково — Харківську, Миколаївську та Одеську), щоб решта України могла існувати економічно лише під тиском та мовчазною згодою з боку Росії.

 

 

Після цього Москва розраховує перейти до другого етапу — політико-економічного тиску із загрозою нового вторгнення, а потім до повного залучення України до сфери свого впливу, як це сталося з Білоруссю.

 

Однак, як зазначають автори, Росія поки що далека від досягнення цих амбіцій на полі бою. Головна ставка зараз – виснаження українських Збройних сил, що могло б прискорити територіальні захоплення. У цьому контексті Миколаївщина залишається критично важливим напрямом: контроль над її територіями посилив би важелі тиску на південь та центр країни, а також ускладнив би логістику та доступ до портів.

 

Експерти наголошують: здатність України пережити наступну зиму і не допустити подальшого просування ворога залежить від трьох факторів — матеріальних ресурсів, людських резервів та політичної волі. Саме зима-2026 може бути найважчою: регулярні атаки по енергосистемі вже зробили її вразливою — окремі регіони і навіть Київ годинами залишаються без електрики, а подача тепла може відбуватися з перебоями. У таких умовах тиск на громадянське населення та владу збільшується.

 

 

При цьому автори матеріалу вказують і на протилежний сценарій: якщо Україна та її партнери із Заходу зможуть об'єднати зусилля та посилити тиск на енергетику та економіку Росії, тоді дипломатичне припинення вогню може стати реальністю вже до кінця наступного року. Для Миколаївської області це означало б зниження ризику нових наступів та шанс на стабілізацію фронту на півдні.

 

Днями минає третя річниця з дня визволення Херсона від російських загарбників, і протягом усього цього часу окупанти не полишають спроб знищити місто. Про те, як і чим живе фронтовий Херсон, дізнавався УНІАН.

 

Херсон – єдиний обласний центр України, який росіянам вдалося окупувати після початку повномасштабного вторгнення. Проте 11 листопада 2022 року, після дев’яти місяців окупації, Сили оборони України визволили місто, змусивши російські війська відступити на лівий берег Дніпра. Відтоді саме звідти ворог постійно обстрілює Херсон з усіх наявних видів озброєнь, намагаючись зробити життя містян нестерпним.

 

 

Росіяни у прямому сенсі полюють на херсонців на вулицях та у транспорті: за допомогою FPV-дронів, або ж влаштовуючи "килимові" артилерійські бомбардування. Але, попри це, місто живе, працює і навіть зустрічає знамениту кіноакторку Анджеліну Джолі…

 

Злість росіян на Херсон, який, попри дев’ять місяців окупації і намагання окупантів вписати його в свою Конституцію, не зламався, не здався і не припиняв чинити спротив, містяни відчувають щодня. Єдине – за три роки збільшився арсенал зброї, яку використовує ворог.

 

Так, на початку 2023 року місто, переважно, потерпало від мінометних та артилерійських обстрілів, ударів із "Градів" і танків (тобто від техніки ближнього бою). Тоді найбільше страждали райони, розташовані ближче до Дніпра, – їх буквально накривали вогнем, тоді як дальні майже не зачіпали, зброя просто не діставала. Зараз же ситуація змінилась: росіяни почали активніше застосовувати керовані авіабомби (КАБи) та дрони-камікадзе "Шахеди". Обстрілів із "Градів" поменшало, але загальна кількість атак із повітря – зросла. Цьогоріч дронів стало ще більше, але й артилерійські та авіаудари не припиняються теж…

 

 

"На жаль, Херсон знищують: щодня руйнуються будинки, людські життя. Кожного дня по місту прильоти... Загиблі, поранені – це майже щоденна реальність. Нас обстрілюють усім, чим можуть: багато дронів, артилерія, танки, КАБи… І все це – майже без повідомлень для світу", - розповідає керівник ГО "Сильні Бо Вільні" Ігор Чорний.

 

За його словами, російські війська цілеспрямовано винищують місто – район за районом. Найбільше потерпають від обстрілів прибережжя та центральна частина. А зараз під прицілом також приватний сектор, де ніколи не було військових, але ворог зносить будинки десятками.

 

За оцінками місцевої влади, приблизно 80% об’єктів у Херсоні пошкоджені або зруйновані. Чим ближче до берега Дніпра – тим гірше. У спальних районах майже не лишилося будинків, яких війна не торкнулася: одні - посічені уламками, інші – без цілих вікон (лише за один день активних обстрілів може бути забито понад триста вікон).

 

 

"Латають" усі пошкодження – лагодять дахи, відкачують воду з підвалів, дістають з-під завалів людей, евакуйовують мешканців та рятують тварин - робітники Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби (ХОКАРС). З грудня 2022 року команда відпрацювала понад 9 тисяч звернень, працюючи і вдень, і вночі.

 

"Приблизно 90% міста має вікна, "зашиті" саме нашою службою – 182760 штук", - розповів УНІАН керівник ХОКАРС Максим Курчик.

"Одразу після деокупації у нас було лише семеро рятувальників. Зараз у штаті – сто сорок сім осіб", - додає він.

 

За його словами, якщо спочатку набирали усіх, хто готовий був працювати, то згодом жорстко відсіювали кандидатів, формуючи сильну команду справжніх фахівців. Тож сьогодні в складі ХОКАРС працюють рятувальний, будівельний, логістичний, транспортний підрозділи та відділ гуманітарного розмінування.

 

 

"Не можу сказати, що маємо кадровий дефіцит, однак певні проблеми є: у Херсоні фізично залишилося небагато людей, і знайти профільних спеціалістів – екскаваторників, кранівників, вишкарів – дуже складно. У місті їх практично немає, а з інших областей мало хто погоджується приїхати", - говорить Курчик.

 

Це не дивує, адже навіть робота рятувальників та комунальників у Херсоні – смертельно небезпечна.

"Дрони постійно полюють на комунальні служби. У своїх пабліках росіяни відкрито пишуть, що ми – їхня пріоритетна ціль", – розповідає керівник ХОКАРС.

 

Він згадує, як торік п’ятеро працівників, які виконували роботи на даху пошкодженого вибухом будинку, дістали поранення через удар дрона: "Російський дрон помітив, що люди працюють, зрозумів, що це комунальники, і цілеспрямовано атакував – вибухнув просто над ними".

 

Ба більше, усі служби – енергетики, водоканал, газовики, поліція – часто потрапляють і під повторні обстріли. Лиш тільки усі виїжджають на місце ліквідовувати наслідки прильоту, може початись новий артобстріл – по тому ж району, а іноді й по тому ж місцю. А як тільки стихне і люди знову починають працювати, можуть прилетіти ще й дрони…

Попри це, за словами Курчика, люди продовжують виходити на роботу: "Щоб люди відчували: про них піклуються, вони не залишилися сам на сам із бідою".

 

Звісно, рятувальники і комунальники – не безсмертні. Тож, зважаючи на постійну небезпеку, кожен виїзд ретельно планують. І часто діють спільно з військовими, які "прикривають" роботу цивільних спеціальними приладами для виявлення БПЛА, захищають їх засобами радіоелектронної боротьби та прикривають власною зброєю.

 

Втім, існують райони, куди навіть із захистом виїжджати ніхто не ризикне. "Вздовж Дніпра виживаність – нульова. Є пряма заборона на в’їзд: туди можуть потрапляти хіба військові. Ми туди взагалі більше не виїжджаємо", – говорить керівник ХОКАРС.

 

Ще одна "червона зона" - район, який місцеві називають Островом. Росіяни не полишають спроб зруйнувати КАБами міст – єдину автомобільну артерію, яка сполучає мікрорайон з Херсоном. Зараз тут немає ні газу, ні світла, ні питної води. Проте все ще залишаються близько двохсот містян.

 

За словами керівника ХОКАРС Максима Курчика, проводити там відновлювальні роботи – означає наражати усіх на величезну небезпеку: "Будь-які роботи привертають увагу росіян. Можливо, вони думають, що, якщо щось робиться, то це військові, адже цивільних там залишилося зовсім мало".

"Опалення там не буде. Росіяни перебили газову трубу, яка проходила під мостом, і відновити її неможливо за нинішньої безпекової ситуації", - додає заступник начальника Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.

 

З огляду на це, місцева влада пропонує жителям Острова евакуацію в місця, де є тепло, вода, їжа та всі необхідні для життя умови. Втім, на жаль, більшість все одно відмовляється їхати. "Наскільки я знаю, там залишаються, переважно, люди похилого віку або ті, хто боїться за свої домівки, боїться мародерів, – каже Толоконніков. – Дехто вважає, що краще залишитися у власному будинку під обстрілами, ніж у безпеці, але в чужому місці".

 

Ці слова підтверджують волонтери. "Буває так: вивозимо, вони виїжджають у безпечніше місце, закуповуються, розв’язують свої справи, і повертаються", – говорить керівник ГО "Сильні бо вільні" Ігор Чорний.

В Херсонській ОВА вважають, що з настанням холодів, ймовірно, частину людей з Острова вдасться вмовити на виїзд. А ті, хто залишаться, і ті, хто змушений буде забезпечувати на Острові "Пункти незламності" - від поліції та медиків до волонтерів – ризикуватимуть життям, адже район – під постійним ворожим вогнем.

 

Попри те, що вибухи в Херсоні лунають щодня, містяни, схоже, вже призвичаїлися до небезпеки й навіть мають умовний "графік обстрілів". Як розповів УНІАН заступник начальника Херсонської ОВА Олександр Толоконніков, росіяни, переважно, сильно гатять по місту до сьомої-восьмої ранку, після - трохи затихає. І саме в цей час – хоча жодних гарантій безпеки не існує – херсонці починають поратись по своїх справах: хтось йде в магазин, хтось їде на ринок, хтось біжить за держпослугами… Таке життя "вирує" приблизно до 12:00, потім містяни воліють перебувати вдома.

 

За даними ОВА, станом на сьогодні у Херсоні залишаються близько 60 тисяч осіб (до російської окупації в місті проживало 300 тисяч осіб). При цьому, 70% містян – це люди віком 50+. Решта – переважно ті, хто працює у сфері надання послуг, рятувальники, медики, поліцейські тощо.

 

"Коли після деокупації я їхав до Херсона, думав, що в таких умовах працювати взагалі неможливо, і що у місті мають бути тільки військові. Але, як показує життя, люди до всього звикають", - говорить Толоконніков.

 

В Херсоні працюють державні установи, лікарні, магазини, ринки, супермаркети і навіть кафе, діють пункти підтримки, ветеранські та дитячі центри. Приміром, ГО "Сильні Бо Вільні" опікуються створеним простором "Дитинство" - у підвальному приміщенні, захищеному мішками з піском та габіонами на вікнах, діти співають, танцюють, беруть участь в іграх та конкурсах.

 

Аби захистити містян, у Херсонській громаді – на зупинках, біля супермаркетів та ринків - встановлено понад 300 вуличних бетонних укриттів. І ними, схоже, люди користуються навіть частіше, ніж капітальними сховищами.

"Зазвичай на повітряну тривогу ніхто особливо не реагує. Але, коли чують вибухи з лівого берега, або звуки дрона – тоді ховаються, - розповідає Толоконніков. – Дехто купує собі спеціальні детектори, які сигналізують, якщо десь поблизу з’являється БПЛА".

 

Ще один елемент захисту від атак FPV-дронів – антидронові сітки, які попередньо тестують на спеціальному полігоні. "Ми тестували городні сітки (огіркові), що з пластику, але вони не підходять – дрон пролітає і пробиває лопатями, – розповідає Толоконніков. – Тому використовуємо сітки з нейлонової нитки. Вони слугуватимуть 2-3 роки, може й більше, але сподіваємося, що на більше вони нам не знадобляться".

 

Спочатку такі сітки були актуальні на ділянці дороги Миколаїв-Херсон, згодом ними почали закривати логістичні шляхи по місту, під’їзди до Херсона з різних боків, лікарні та іншу критичну інфраструктуру. На одній з ділянок, захищених антидроновими сітками, і зроблене фото Анджеліни Джолі, яке розлетілось мережею.

 

"Попри постійну загрозу для життя – дронові атаки, обстріли, прильоти КАБів – у Херсоні чисто, вчасно вивозиться сміття, працюють комунальні служби. Малий бізнес тримається: люди відкривають нові точки, заходять у кав’ярні просто випити кави й відчути щось нормальне, – говорить волонтер Ігор Чорний. – Місто живе. Навіть у найнебезпечніших районах люди працюють, ходять у магазини, їздять на роботу. Це звучить страшно, але така реальність стає буденністю. Херсонці навчилися підлаштовуватися під війну й роблять усе, аби місто залишалося живим. І, поки ми тут, воно буде жити!".

А ще – ті, хто дев’ять місяців в окупації відчував на собі "братні обійми" росіян – ніколи і ні за яких обставин не погодяться на повернення "русского мира".

 

Прогулявшись херсонськими ринками, «Гривна» поцікавилася, скільки наразі коштують продукти.

Далі – орієнтовна вартість м’яса, молочки та риби, які можна придбати на херсонських ринках.

 

М’ясо (свинина) та сало:

Шия – близько 356 грн за кілограм;

Підчеревок – 200 грн;

Сало – 250 грн.

 

 

Молочна продукція:

Молоко – 40 грн за літр;

Сметана – 100 грн за півлітра;

Сир середній – 120 грн, жирний – 170 грн, топлений – 200 грн;

Топлене молоко – 50 грн, ряжанка – 50 грн;

Бринза – 240 грн.

 

Риба:

Одразу уточнимо, що риба на прилавках – не херсонського вилову.

 

Товстолоб – 140 грн;

Білий амур – 170 грн;

Щука – 150 грн;

Розубчики – 220–250 грн;

Короп – 150–160 грн.

 

 

Голлівудська актриса Анджеліна Джолі поділилася враженнями від поїздки до Миколаїва та Херсона.

Про це стало відомо із її сторінки в Інстаграм.

 

«Я відвідала Миколаїв та Херсон в Україні цього тижня, щоб зустрітися із сім'ями, які мешкають на лінії фронту. Загроза дронів відчувається постійно - важка, безперервна присутність. У небі чути низький гомін. Тут це називають «людським сафарі» — дрони використовують, щоб відстежувати, полювати та тероризувати людей без зупинки.

 

 

Був момент, коли нам довелося зупинитись і почекати, поки дрон пролетить над головою. На мені було захисне спорядження, але для мене це лише кілька днів. А сім'ї тут живуть із цим щодня.

Вони перенесли школи, клініки та дитячі садки до укріплених підвалів — сповнені рішучості продовжувати життя. Це було тяжко, але надихаюче бачити», – написала вона.

Актриса зазначила, що багато людей говорили з нею про психологічний тягар, постійної загрози та про глибокий страх бути забутими світом.

 

«Важко зрозуміти, як у світі з такими сильними можливостями для дипломатії мирні жителі в Україні, Судані, Газі, Ємені, Конго та в багатьох інших місцях продовжують страждати щодня — ніби ті, хто при владі, не мають можливості припинити ці конфлікти та захистити всіх громадян однаково.

Що дає мені надію – це неймовірна мужність та майстерність місцевих організацій та волонтерів, а також тих, хто їх підтримує», – зазначила вона, додавши, що «якщо вони можуть знайти сили, то й уряд має зробити те саме».

 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в ніч на 5 листопада у місті Южноукраїнськ Миколаївській області співробітники ТЦК  доставили у військкомат водія  голлівудської актриси Анджеліни Джолі, яка прямувала до Херсона та Миколаїва з непублічним візитом.

Акторка особисто відвідала центр комплектування.

 

 

У Сухопутних військах прокоментували ситуацію, пов'язану з інцидентом між голлівудською актрисою Анджеліною Джолі та співробітниками ТЦК, повідомивши, що Джолі зайшла до будівлі ТЦК у Миколаївській області, щоб піти до туалету, а не для того, щоб обговорити долю її водія.

Українці вже встигли із гумором відреагувати на цей інцидент: мережа вибухнула мемами. 

 

Американська акторка, фотомодель та амбасадорка доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліна Джолі під час візиту на південь України побувала у антидроновому тунелі, який захищає автівки від російських безпілотників.

Знімок, на якому голівудська зірка стоїть в такому тунелі у захисній касці та бронежилеті, опублікувала в мікроблозі X журналістка Заріна Забріскі. Вона назвала світлину фотографією року:

 

"Анджеліна Джолі в тунелі проти дронів. Завдяки Джолі світ тепер знає: Херсон, українське місто, живе, за милю від фронту, під безперервними атаками дронів малої дальності. Щиро вдячні".

Допис зібрав безліч коментарів, у яких українці та іноземці захоплюються сміливістю володарки двох премій "Оскар":

"На цьому фото вона виглядає до смерті наляканою. Вона серйозно ризикує своїм життям, роблячи це".

 

 

"Дякую, Заріно, і дякую, Джолі, за твою мужність та інформацію, яку ти доносиш до світу. Чому ніхто з високопоставлених чиновників ООН не приїхав і не став свідком усього, що відбувається в Херсоні? Ніхто з них не шукає способів притягнути Росію до відповідальності".

 

"Вона смілива. Але саме це потрібно, щоб бути посланцем ООН у справах біженців. Вона завершила або очолила понад 60 проектів ООН на користь та захист біженців у всьому світі".

"Мені подобається, що вона особисто приїхала до мого міста. Вона використала свою славу для доброї справи. Я хочу знову побачити Херсон...".

 

В Європі праві популісти полюбляють розповідати про необхідність депортувати українських біженців. Однак навіть після закінчення війни жодних масових депортацій не буде, заявив в коментарі "Київ24" очільник неурядової організації "Офіс міграційної політики" Василь Воскобойник.

"Ніхто не буде нікого нікуди повертати. Будуть створюватися умови, коли люди або добровільно залишаються в тій чи іншій країні Європи, або вони будуть добровільно повертатися назад в Україну. Когось фізично депортувати або примушувати до повернення в Україну – цього насправді відбуватися не буде", – заявив експерт.

 

Воскобойник також зауважив, що у березні 2027 року закінчується строк дії спеціального режиму тимчасового захисту українців в ЄС, який був запроваджений у 2022 році у зв’язку із повномасштабним вторгненням РФ.

"Дія можливостей для українців безперешкодно перебувати в Європі саме через те, що в нас іде війна - це закінчиться", – сказав він.

 

 

Верховна Рада підтримала законопроєкт №14005, що стосується боржників в Україні. Стягнення боргів незабаром буде спрощене, а боржники автоматично потраплятимуть до реєстру і не зможуть розпоряджатися своїм майном.

У соціальних мережах паніка: мовляв, тепер борг за комуналку може зробити власника квартири безхатченком, а в людини можна буде забрати все майно — навіть єдине житло, яке завжди вважалося недоторканним.

ТСН.ua разом із юристом пояснює, що змінює законопроєкт, навіщо він потрібен та що робитимуть з майном боржників.

 

Новий законопроєкт пропонує заборонити боржникам продавати або дарувати своє майно — як рухоме, так і нерухоме — до повного погашення заборгованості. Мета ініціативи — унеможливити ухилення від виконання фінансових зобов’язань і спростити процедуру стягнення боргів.

 

 

Згідно з документом, стягувач отримає швидший доступ до інформації про майно боржника та зможе оперативно накласти на нього арешт. Це унеможливить продаж або переоформлення власності на іншу особу до моменту погашення боргу.

 

Для ефективної реалізації змін в Україні планують розширити функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження. Її інтегрують із державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг. Також удосконалять взаємодію Єдиного реєстру боржників з іншими державними реєстрами.

 

Під час спроби боржника продати, подарувати або передати своє майно в заставу, система перевірятиме його наявність у Реєстрі боржників. Якщо запис про борг існує, нотаріус або інша уповноважена особа відмовить у проведенні операції (крім випадків, передбачених законом).

Крім того, законопроєкт передбачає автоматичне оновлення даних у разі погашення заборгованості. Якщо на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця надходять кошти від боржника, система автоматично формує повідомлення про закриття боргу, після чого інформацію про особу видаляють з Єдиного реєстру боржників.

 

 

Адвокат Роман Ухов у коментарі сайту ТСН.ua пояснив, що законопроєкт №14005 щодо боржників поданий до Верховної Ради для приведення норм законодавства України до європейського з метою більш чіткого виконання судових рішень.

 

«На теперішній час в Україні дійсно є проблеми із виконанням судових рішень, оскільки дії виконавців можуть бути неефективними, можуть бути заблоковані боржниками. І основною метою законопроєкту є розширення повноважень виконавців і спрощення здійснення виконавчих дій. Автоматизація, скажімо так, для того, щоб прискорити і спростити виконання рішень суду щодо стягнення боргів за судовими рішеннями», — каже Роман Ухов.

 

За словами юриста, сьогодні норми закону України про виконавче провадження також містять посилання на те, що виконавець може ініціювати реалізацію житла боржника, навіть якщо там є діти.

«Але усі ці рішення приймаються на підставі звернення до суду і залучення в органів опіки. У разі прийняття закону, виконавцям буде спрощено порядок щодо ініціювання таких питань. Що стосується реалізації права на єдине житло, яке є в особи, по-перше, вона має відбуватись, якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (160 тисяч гривень — ред.). По-друге, така реалізація, якщо там є діти або маломобільні особи, з інвалідністю тощо повинна відбуватися за зверненням і залученням відповідних органів опіки та піклування. Тобто просто взяти і реалізувати єдине майно боржника не можна — механізм там сильно не буде змінюватися», — каже ТСН.ua Роман Ухов.

 

 

У будь-якому разі, за словами адвоката, особа може захищатися від таких дій:

«Якщо виконавець прийме рішення про реалізацію такого майна, особа може оскаржувати його дії у судовому порядку або до органів Міністерства юстиції. З цього питання суттєвих змін внесено не буде. Прискориться вчинення таких дій, оскільки вони будуть автоматизовані. Виконавець зможе швидше зрозуміти, чи є відповідні гроші на рахунках боржника або інше майно для реалізації. І якщо такий грошей немає, іншим чином погасити борг неможливо, якщо такий борг, знову ж таки, більше 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то виконавець, як і зараз, може ініціювати звернення на таке майно», — пояснив Роман Ухов.

Крім того, якщо боржник має декілька видів майна, наприклад, будинків чи квартир, виконавець може самостійно визначати, яке майно буде йти на реалізацію.

 

«Цей законопроєкт направлений на те, щоб прискорити виконавче провадження. Я як юрист, як адвокат, можу сказати, що дійсно виконавче провадження, хоч його і автоматизують, але виконання судового рішення є окремою та іноді дуже важкою стадією справи, коли вже особа отримала рішення на свою користь, але не може отримати заборгованість. Тому держава в такому випадку намагається сприяти реалізації виконання судових рішень», — каже адвокат.

 

Роман Ухов зазначив, що законопроєкт пройшов лише перше читання, і народні депутати ще будуть надавати до нього правки. Тобто текст документу не остаточний.

«Ці правки можуть бути враховані і вже при другому читанні остаточна версія буде або проголосована, або це рішення може бути не прийнято. Знову ж таки, після голосування законопроєкт буде наданий на підпис президента України — він може його не підписати, ветувати, якщо він буде вважати, що законопроєкт порушує норми Конституції. І таким чином, він ще є не остаточним, і ще буде допрацьовуватись враховуючи правки профільного комітету та народних депутатів, які будуть їх подавати», — каже адвокат.

 

 

З’явилася офіційна інформація про візит Анджеліни Джолі до Херсона. Тим часом українці обговорюють не сам факт приїзду всесвітньо відомої акторки на лінію фронту, а її похід до ТЦК…

 

Мета поїздки американської акторки, режисерки, громадської діячки та амбасадорки доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліни Джолі в Україну – привернути увагу до гуманітарних наслідків війни та незламної стійкості українців. Про це повідомили в благодійній організації Legacy of War Foundation, яка підтримувала Джолі протягом візиту.

 

 

Під час перебування в Херсоні акторка зустрілася з медичним персоналом, сім’ями та волонтерами, які продовжують жити й працювати під постійною загрозою обстрілів, мін та ворожих дронів. Джолі відзначила, що в деяких районах міста над дорогами встановлені захисні сітки, що є спробою забезпечити захист від атак безпілотників.

 

Певний час Джолі провела в підземній лікарні та освітньому просторі. Вона стала свідком того, як херсонські медики та освітяни продовжують працювати в складних умовах сьогодення. Акторка наголосила на людській ціні конфлікту та стійкості тих, хто продовжує його терпіти.

 

Свій візит до Херсона та Миколаєва Анджеліна Джолі прокоментувала так:

«Мешканці Миколаєва та Херсона щодня живуть у небезпеці, але вони відмовляються поступатися. У той час, коли уряди всього світу відвертаються від захисту цивільного населення, їхня сила і підтримка одне одного викликають смирення. Після майже трьох років конфлікту помітне виснаження, але так само помітна й рішучість. Сім’ї прагнуть безпеки, миру та можливості налагодити своє життя».

 

 

Акторка додала, що дипломатія та захист цивільного населення не повинні зникати в «жорстокому змаганні зброї та технологій».

За інформацією, що з’явилася в місцевих пабліках, під час візиту начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько вручив Анджеліні Джолі пам’ятний жетон.

 

Водночас українців більше зацікавив не стільки факт візиту такої відомої особи до Херсона, на лінію фронту, скільки її відвідування ТЦК у місті Південноукраїнськ. У Миколаївській області кортеж актриси зупинили співробітники ТЦК, водія-українця попросили пройти для уточнення документів. Анджеліна Джолі теж заходила в будівлю, у соцмережах повідомляли, нібито між акторкою та співробітниками ТЦК виник конфлікт.

 

Пізніше у Сухопутних військах пояснили, що водій, громадянин України, офіцер запасу, мав проблеми з військово-обліковими документами, повідомило «Суспільне». А між акторкою та представниками ТЦК не було конфлікту – Джолі просто відвідувала будівлю центру комплектації, щоб скористатися вбиральнею.

Наразі відомо, що затриманий чоловік – 33-річний волонтер з Кропивницького, тренер з бойового самбо. Він досі перебуває на Миколаївщині.

 

 

Попри те, що такий несподіваний візит на Херсонщину відомої на весь світ акторки й амбасадорки доброї волі був затьмарений неприємною ситуацією з ТЦК, херсонці відгукуються про нього із захопленням та вдячністю.

Як зазначила в коментарі «Гривні» жителька Херсона пані Оксана, тема ТЦК для українців – досить тригерна сьогодні, тому й вийшло так, що люди обговорюють не сам візит, а конфлікт.

 

«Як херсонка скажу: дякую Анджеліні за те, що привернула увагу до Херсона, що не побоялася приїхати в місто, моє місто, яке, на жаль, зараз боюся відвідувати. Скажу: здивована, м’яко кажучи, різними версіями подій, пов’язаними з ТЦК. З одного боку, це дуже схоже на ІПСО, а з іншого – якась суцільна непрофесійність та провал комунікації з нашого боку, якими, звичайно, скористався ворог. У результаті – українці обговорюють не візит акторки, а тригерну тему ТЦК», – каже пані Оксана.

Своїми думками поділилася в соцмережі й відома херсонська журналістка Ірина Староселець:

 

«Думаю, як херсонка маю подякувати акторці та амбасадорці доброї волі ЮНІСЕФ Анджеліні Джолі за те, що відвідала Херсон. Світу потрібні такі інформаційні приводи, у світі багато проблем і болю не лише в Україні. Тому так, такі люди привертають увагу до того, що росіяни нас вбивають, що вони вбивають українських дітей.

 

 

Такі візити – це ще й про те, щоб деяким впливовим особам у світі було більш важко просувати меседжі про так званий референдум, і що, мовляв, такого, якщо віддати якийсь там Херсон… Бо Джолі відвідала УКРАЇНСЬКЕ місто.

 

Чим більше хвиля – тим краще. Якщо цинічно, то достатньо згадати, які хвилі утворювали і утворюють навколо теми Ізраїлю і палестинців і як це впливає на протистояння.

Тому особисто я дякую Анджеліні.

Потішили меми з приводу військкомату.

Розсмішили і потішили коментарі сальда – розстроївся).

PS. Звісно, Джолі не прочитає цей пост). Але казати “дякую” треба навіть, коли тебе не чує людина. Нехай зарахується цій пані у кармі десь гарна справа».