З моменту деокупації Херсона російські війська ведуть систематичні обстріли міста, перетворюючи його на одну з найнебезпечніших точок на півдні України. За даними Сил оборони України, лише у жовтні на Херсонському напрямку було зафіксовано понад 9000 ударів FPV-дронами, а щодня областю прилітає 1500–1600 артилерійських боєприпасів.

 

Під вогнем опиняються житлові будинки, вулиці, громадський транспорт, карети швидкої допомоги, рятувальні служби та гуманітарні місії. РФ, не зумівши захопити місто силою, перейшла на тактику масових ударів по цивільному населенню та критичній інфраструктурі.

 

 

Хакерська група «256 Кіберштурмова дивізія» передала журналістам 24 Канали бойовий наказ, виявлений у службовому листуванні російського офіцера — майора Олексія Яценка, який служить у 98-й повітряно-десантній дивізії.

 

Документи свідчать, що російські підрозділи готуються до посилення ударів по Херсону, включаючи атаки по енергетичних об'єктах, водоочисних споруд та інших критично важливих систем життєзабезпечення міста.

Також, згідно з даними з листування, підрозділи РФ розглядають план форсування Дніпра та захоплення мікрорайону Корабел.

 

98-ю дивізію, яка раніше брала участь у руйнівних боях за Бахмут, перекинуто на Херсонський напрямок на початку осені 2025 року. За оцінками аналітиків, її перекинули до цієї зони бойових дій саме через досвід повного знищення міських агломерацій.

 

 

За даними експертів та наукових досліджень, система водоочищення та енергетика Херсона вже працюють на межі можливостей. Після руйнування Каховської ГЕС місто зіткнулося із критичним забрудненням стоків: концентрація хлоридів та фосфатів перевищує норму у 1,2–4,2 рази.

 

Знищення водоочисних споруд чи енергетичної інфраструктури може спричинити «ефект доміно»:

- зупинку насосних станцій,

- припинення подачі води 100-110 тисяч кубометрів на добу,

- зупинення роботи лікарень, діалізних центрів, операційних,

- переповнення та прорив каналізації протягом 6–12 годин.

Руйнування очисних споруд у Комишанах (250 тис. м³/добу) призведе до прямого потрапляння неочищених стоків у Дніпро-Бузький лиман, критично важливу екосистему площею понад 800 км².

 

Екологи попереджають: забруднення лиману та Дніпра здатне викликати масове цвітіння токсичних водоростей у Чорному морі. Під загрозою — нерестовища риби, популяції мідій та інших біофільтраторів, а також екосистеми Болгарії, Туреччини та Румунії, куди течії можуть понести забруднену воду.

 

 

У найгіршому сценарії регіон може зіткнутися з колапсом рибальства вже через 2–3 роки, а курортна інфраструктура країн, що виробляють, втратить сотні мільйонів євро щорічно.

Раніше у разі техногенних аварій Україна могла б зменшити концентрацію забруднень, регулюючи скидання води з водоймищ вище за течією Дніпра. Але після руйнування Каховської ГЕС та пошкодження ДніпроГЕС такої можливості немає.

 

Експерти наголошують: єдиний спосіб запобігти екологічній катастрофі — зупинити російську агресію, поки наслідки не стали незворотними для всієї акваторії Чорного моря.

 

Стало відомо, хто загинув внаслідок російського дронового удару по цивільній автівці в Корабельному районі Херсона ввечері 26 листопада. Це 34-річна молодша медсестра міської лікарні ім. Є.Є Карабелеша Аліна Акініна та її 6-річний син Владислав. За деякими даними, вони їхали на таксі. Поранення отримав 50-річний водій.

Аліна прийшла працювати в лікарню у 2016 році. Ще з юності мріяла стати медсестрою, і в 2024 році зробила крок до своєї мрії, ставши студенткою Херсонського базового медичного коледжу.

 

“За роки роботи зарекомендувала себе як відповідальна, уважна і сумлінна працівниця. Вирізнялася доброзичливістю, повагою до колег, щирим ставленням до пацієнтів та готовністю завжди прийти на допомогу. Колектив високо цінував її професіоналізм, людяність і теплоту спілкування. Аліна Анатоліївна назавжди залишиться в нашій пам’яті як світла, щира й добра людина”, – йдеться в повідомленні Департаменту здоров’я Херсонської ОВА.

Висловлюємо співчуття родині загиблих. Вічна пам’ять Аліні та Владиславу!

 

 

У Миколаєві чоловік у неадекватному стані (як пізніше з’ясувалося, діючий військовослужбовець) здійснив напад на волонтерський центр.

Про це на сторінці у соціальній мережі Facebook заявила волонтерка Мила Юрченко.

 

«До нас сьогодні кілька разів приходив невідомий чоловік. Його останній візит закінчився тим, що він завдав кілька ударів нашій волонтерці, а потім, розмахуючи ножем, кинувся на нас усіх, погрожуючи фізичною розправою.

 

 

Його слова… Їх важко навіть відтворити — від відверто проросійських висловлювань до погроз «вирізати» нас і «повернутись, щоб підірвати», - написала волонтерка.

Втихомирити дебошира вдалося після того, як в інцидент втрутився інший волонтер, який «приїхав швидше, ніж поліція, обеззброїв нападника і стримував його, поки ми чекали допомогу».

 

«На жаль, перший наряд поліції, який прибув, не продемонстрував готовності діяти у ситуації загрози. Відмовилися вилучати ніж... Сказали: «Навіщо він нам, викиньте або залиште собі»...не застосували кайданки до неадекватної людини й фактично залишили нас сам на сам із небезпекою. Коли я запитала у дільничого, який також приїхав: «А якщо б це була граната?» — відповідь взагалі вбила - «Ну, тоді б і поговорили». А ми — "ні. Ми б уже не говорили!"

 

Це був момент, коли ми відчули себе по-справжньому незахищеними. Більше того — нам пояснили, що ніяких заходів щодо цієї людини вони вживати не збираються, і якщо хочемо, можемо самі їхати до райвідділку писати заяву», - написала Мила Юрченко.

 

 

Лише після «повторного виклику, консультацій із юристами та наполягання на фіксації правопорушення» приїхали інші працівники поліції. Вони, за словами Юрченко, спрацювали професійно – прийняли заяви, вилучили ніж, вислухали кожного, все задокументували.

 

«Вже після інциденту ми дізналися, що це не перший прояв агресії цієї людини цього дня. Він уже здійснював погрози іншим людям перед тим, як прийти до нас. Тобто йдеться не про випадковий епізод, а про небезпечну поведінку, що становить реальну загрозу», - додала волонтерка.

У пресслужбі управління патрульної поліції у Миколаївській області, до якої звернулися «Новини-N», факт інциденту підтвердили. Трапився він 25 листопада, приблизно о третій годині. Патрульні отримали виклик, що чоловік, імовірно військовослужбовець, у стані алкогольного сп’яніння хуліганить у волонтерському центрі.

 

Коли патрульні прибули на місце виклику, «бандит» вже вів себе біль-менш пристойно. Він мав ознаки алкогольного сп’яніння. У нього перевірили документі, з якими все було в нормі. Він виявився діючим військовослужбовцем, у СЗЧ не перебував, але знаходився у відпустці.

Патрульні доставили його до райвідділку і викликали представників ВСП (внутрішня служба правопорядку), оскільки правопорушеннями за участю військових займається саме вона.

 

 

Любовні та сімейні стосунки, як правило, без сварок не обходяться. Але важливу роль відіграє причина цих конфліктів. Якщо про одних можна сказати, що «милі сваряться – тільки тішаться», то у інших непорозуміння переростають у серйозні скандали та тривалі образи, що може призвести до остаточного розриву. Миритися з присутністю частих сварок у стосунках не слід. Необхідно з'ясувати основну причину конфліктів та усунути її. Тільки в цьому випадку можна починати будувати гармонійний і щасливий любовний союз.

Анонімні опитування, проведені соціологами, допомогли виявити неочевидний фактор частих сварок у стосунках. Виявляється, часто партнери в конфліктах не озвучують справжню причину невдоволення, чіпляючись один до одного з зовсім інших приводів. Таке замовчування ускладнює вирішення основної проблеми. Як приклад – дружина підозрює чоловіка в невірності, але боїться починати про це розмову. Її емоційна напруга виливається в чіпляння: не так відповів, не те зробив, розкидав шкарпетки, розбризкав зубну пасту на дзеркало і т.д.

Часті сварки ніколи не йдуть на користь стосункам. Гучні скандали або, навпаки, небажання розмовляти один з одним – це може стати початком кінця. Вкрай важливо навчитися доносити один до одного свої думки. Необхідно обговорювати саме основні причини невдоволення, а не загострювати увагу на дрібних чіпляючих моментах. Емоції не повинні заважати спілкуванню, тому при напливі негативних переживань краще дати собі час охолонути, щоб згарячу не наговорити багато зайвого. Щоб вигнати сварки зі свого життя, потрібно дотримуватися певних корисних правил.

Безумовно, зриватися на другу половинку через дрібниці не слід за жодних обставин. Але й утримувати в собі негативні переживання теж не потрібно. Необхідно вчитися говорити про емоції, не скочуючись у звинувачення і тим більше образи. Якщо щось не влаштовує в поведінці коханої людини, слід м'яко повідомити про це. Також необхідно спокійно приймати слова партнера, коли щось не подобається вже йому. А ось ходити і злитися, перемелюючи всередині гнів, не потрібно – це тільки посилить напругу, від чого стосунки можуть похитнутися.

Хоча секс є невід'ємною частиною життя більшості людей, досить багато пар рідко або майже ніколи не говорять про нього. А адже проблеми в ліжку вкрай негативно відображаються на стосунках. Відсутність сексуального задоволення, як правило, призводить до затяжних образ, які віддаляють партнерів один від одного. Якісний секс необхідний не тільки для зміцнення стосунків, але також і для підтримання здоров'я. Щоб знайти гармонію в інтимному житті, необхідно знайти баланс, при якому обидва партнери будуть отримувати від сексу бажане задоволення.

Відмінний спосіб поліпшити інтим – використовувати відповідні секс-іграшки з секс-шопу нашого міста. Девайси для дорослих здатні в рази підвищити градус задоволення від прелюдії та близькості. Також секс-іграшки незамінні при вирішенні тих чи інших статевих проблем, які заважають насолоджуватися любовними іграми. Хвильовий стимулятор, вакуумна помпа та гідропомпа, насадки на статевий член, ерекційне кільце, вагінальні кульки, масажер простати – використовуючи ці пристрої, можна зробити секс по-справжньому якісним, приносячи максимально яскраві приємні відчуття.

 

Легко сказати: перестаньте сваритися. На практиці ж таке виконати буває ой як складно, особливо якщо у партнерів вже увійшло в звичку вирішувати всі свої проблеми шляхом криків або, навпаки, тривалих мовчань. Безумовно, сварки не приводять до позитивних результатів, але і просто взяти і відмовитися від них буває нелегко. Але тоді як вчинити? Для початку необхідно навчитися вибачатися за грубі слова та будь-які звинувачення, навіть обґрунтовані. Кожен з партнерів повинен розуміти, що його почуття важливі і цінні для іншого. Саме вибачення після конфліктів допомагають прийти до цього розуміння.

Якщо сварка вже сталася, необхідно дотримуватися тактовності. Відразу після напруження емоцій помиритися вдається не всім. Багатьом потрібно час, кілька хвилин або годин, щоб охолонути і позбутися негативу, спрямованого в бік партнера. Не слід і робити вигляд, що нічого не сталося. Якщо людина ображена і не готова до діалогу, тягнути її в кіно або на прогулянку – погана ідея. Обом спочатку необхідно прийти в себе і заспокоїтися. Головне – не продовжувати конфлікт, демонструючи вселенську образу або відпускаючи колючі зауваження на адресу партнера.

Примирення має приносити радість і заспокоєння. Якщо ж це тільки тимчасова передишка, то стосунки під загрозою. В ідеалі необхідно зменшувати кількість конфліктів, вчитися вирішувати всі проблеми мирним шляхом. Потрібно намагатися розуміти один одного і більше розмовляти. І, звичайно, дуже важливо пам'ятати про любов, без якої міцних стосунків не побудувати. Прояви ніжності та турботи часто скріплюють партнерів краще будь-яких красивих слів.

 

 

Тисячі українців у США опинилися на межі втрати легального статусу через затягування адміністрацією президента США Дональда Трампа опрацювання продовжень спеціальної міграційної програми для українців Uniting for Ukraine.

За даними Reuters, до березня майже 200 тисяч українців ризикували перейти до статусу порушників міграційного режиму, втратити дозвіл на роботу і стати вразливими до затримання або депортації.

 

Після паузи, яку адміністрація Трампа запровадила в січні "з міркувань безпеки", продовження почали приймати лише за рішенням федерального суду. Однак фактичне опрацювання заяв просувається вкрай повільно: з травня опрацьовано всього близько 1 900 заявок - лише мала частина від необхідних десятків тисяч.

 

 

Гуманітарна програма, запроваджена у квітні 2022 року в період президентства Джо Байдена, дозволила майже 260 000 українців в'їхати до США на початковий дворічний період. Це невелика частина з 5,9 млн українських біженців у всьому світі, з яких 5,3 млн перебувають у Європі, за даними ООН.

 

ЗМІ поговорило з двома десятками українців, які втратили робочі дозволи - і відповідно роботу - через затримки з продовженням. Серед них - айтішники, вихователька дитсадка, фінансовий консультант, дизайнер інтер'єрів і студент. Вони розповідають, що змушені витрачати заощадження, звертатися за підтримкою до громад і брати кредити, поки чекають на рішення щодо свого статусу.

 

Деякі співрозмовники зізналися, що бояться бути затриманими імміграційною владою. Інші майже не виходять з дому або виїхали зі США - до Канади, Європи чи Південної Америки.

Повернення в Україну для декого неможливе. Чиїсь будинки були знищені, а чиїсь - окуповані.

 

 

Адміністрація Трампа призупинила обробку заявок і продовжень української гуманітарної програми в січні, пославшись на питання безпеки. Після напруженої зустрічі в Овальному кабінеті з президентом України Володимиром Зеленським американський лідер заявив, що розглядає можливість і зовсім позбавити українців їхнього легального статусу.

У підсумку програму він не скасував, і в травні федеральний суддя зобов'язав владу відновити обробку заяв. Але відтоді імміграційні служби США опрацювали лише 1 900 заявок на продовження статусу для українців та інших національностей - незначну частку порівняно з кількістю тих, у кого він закінчується, згідно з новими даними уряду США, пишуть журналісти.

 

Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у коментарі Главреду.

Українцям слід готуватися до відчутного зростання цін на продукти харчування вже наприкінці року. За словами Марчука, подорожчання торкнеться майже всіх основних позицій споживчого кошика.

 

Експерт виокремлює три ключові чинники майбутнього цінового стрибка. По-перше, тривалі відключення електроенергії через російські атаки на енергетичну інфраструктуру суттєво збільшують витрати виробників. По-друге, традиційне зростання попиту перед новорічними та різдвяними святами завжди розганяє ціни. По-третє, сезонний фактор і потреба в зберіганні продукції взимку додають до вартості продуктів.

 

 

Якщо зараз десяток яєць коштує в середньому 80 гривень, то до кінця року ціна зросте щонайменше на 10%. Марчук пояснює, що з настанням холодів зникає пропозиція від домогосподарств, залишається лише промислове виробництво, яке вимагає значних витрат на електроенергію для роботи інкубаторів. Додатковим чинником стане подорожчання кормової бази, зокрема кукурудзи.

 

Виробництво хлібобулочних виробів критично залежить від електропостачання. Якщо блекаути продовжаться, хліб може подорожчати на 5%, а якщо відключення триватимуть довше або стануть частішими — на всі 10%. Аналогічна ситуація очікується і з макаронними виробами, зокрема з вермішеллю.

 

Молочно-товарні ферми споживають від 80 до 100 кіловат на годину. Навіть година-дві без електрики можуть призвести до значних втрат надоїв, а відновлення попередніх обсягів вимагає від пів року до року. Наразі ціни вдалося стабілізувати завдяки скороченню експорту молочки, але якщо блекаути триватимуть, подорожчання сягне щонайменше 10%.

 

 

Передсвятковий ажіотаж підштовхне ціни на м’ясо вгору на 5-7%. Додатковим чинником стане скорочення поголів’я: свиней - на 7%, корів - на 7-8%. Щодо курятини, тут вплине також подорожчання кормів. Втім, експерт зазначає: м’ясо в Україні й так дороге, тому різкого стрибка не буде.

 

Дефіциту соняшникової олії в Україні не буде - країна виробляє близько 5,5 мільйона тонн при внутрішньому споживанні лише 500 тисяч тонн на рік. Проте витрати на виробництво, електроенергію, логістику та оплату праці спричинять зростання ціни на 10-15%, найімовірніше - на 10%.

 

Нині ціни на овочі на 26-30% нижчі, ніж торік, адже триває сезон масового продажу від домогосподарств. Однак у грудні починається період зберігання, який потребує значних витрат, особливо в умовах блекаутів. Через недостатню кількість овочесховищ і витрати на електроенергію овочі подорожчають на 10-25% узимку, а ближче до весни - ще більше.

 

 

Огірки та помідори з теплиць уже на початку листопада показали стрімке подорожчання. Холодна осінь змусила виробників додатково обігрівати теплиці ще з вересня, що значно збільшило витрати. Ціни на тепличні овочі вже високі й продовжать зростати.

 

Марчук попереджає, що історія показує: після свят ціни не відкотяться назад. Зниження можливе хіба що завдяки хорошому врожаю в міжсезоння. Взимку нова продукція на ринок не надходить, ціни підтримуються імпортом, тому показники не знижуються.

Єдина надія - на зменшення інфляції, про яку заявляв Нацбанк. У жовтні вона становила не більше 10%, і є прогноз щодо її подальшого зниження. Якщо це станеться, це може принаймні пригальмувати зростання цін на продукти.

 

Сьогодні вранці окупанти атакували Херсон з артилерії. Внаслідок цієї атаки загинула 61-річна жінка.

З’ясувалось, що загибла – доцентка кафедри державного управління і місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету Марина Губа. Про це повідомила перша проректора ХНТУ Марія Артеменко на своїй сторінці у Фейсбук:

«Трагічна новина – сьогодні при ранковому обстрілі м. Херсон вбито Марину Ігорівну Губу – к.е.н., доцента кафедри державного управління і місцевого самоврядування ХНТУ… Її донька поранена…

Слів немає… Вічна пам’ять!».

 

Німеччина планує скоротити виплати українським біженцям, які прибудуть після 1 квітня 2025 року.

Про це пише видання Deutsche Welle з посиланням на законопроєкт, поданий Міністерством праці ФРН.

Кабінет міністрів Німеччини має ухвалити рішення, чи переводити українців, які прибудуть до країни після 1 квітня 2025 року, на іншу систему соціальних виплат.

Йдеться про те, щоб замість щедрого пакета соціальної допомоги «Бюргергельд», який отримують нинішні біженці, новоприбулим платитимуть за законом про виплати шукачам притулку.

 

«Бюргергельд» становить 563 євро на одиноку людину, а також покриває медичне страхування, оренду житла та опалення.

Виплати шукачам притулку — це 441 євро, що є прожитковим мінімумом у Німеччині для цієї категорії осіб з усього світу.

Видання зазначає, що розмови про намір скоротити виплати почалися ще в лютому 2025 року. Ініціативу підтримують ключові партії урядової коаліції — ХДС/ХСС та СДПН.

 

 

Чи заберуть виплати заднім числом

Міністерка праці і соціальних питань ФРН Бербель Бас запевнила, що принцип зворотної дії застосовувати не планують.

«У законопроєкті закладено механізми, які дозволяють уникнути застосування принципу зворотної дії стосовно осіб, які прибули після 1 квітня», — цитує видання міністерку.

Вона також додала, що в разі ухвалення закону, перехід українців у нове правове поле здійснюватиметься «поступово».

 

Юристи вже вказують на серйозні проблеми, які може спричинити реформа. Найбільший ризик стосується українців, які прибудуть після 1 квітня 2025 року та встигнуть орендувати житло до повної імплементації закону.

 

«Залежно від того, що саме буде прописано в законі, через три місяці, коли спливуть стандартні терміни розірвання договору оренди, може постати питання, що людей виселятимуть на вулицю або у притулок для біженців», — пояснив експерт з питань соціального захисту Томас Франц.

 

 

Якщо уряд скасує дотації і на оренду житла, соціальна служба, за чинними правилами, мала б продовжити платити за нього ще пів року. Проте що буде за новим законом — наразі невідомо.

Окрім уряду, законопроєкт ще мають погодити федеральні землі. І тут виникає фінансове питання.

 

Наразі соціальні виплати «Бюргергельд» покриваються переважно з федерального бюджету. Якщо ж новоприбулих українців переведуть на звичайну процедуру для шукачів притулку, їхнє утримання ляже на плечі місцевих бюджетів.

Саме місцева влада буде відповідати за розміщення українських біженців у притулках і соціальних помешканнях, якщо з ними розірвуть чинні договори оренди житла.

 

Адміністрація Трампа готується депортувати близько 80 українців із США до охопленої війною України вже в найближчий понеділок, повідомляє Washington Post.

За інформацією видання, департамент юстиції США заявив у судових документах про плани депортації українців військовими рейсами до України або Польщі. Посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила, що посольству відомо про "приблизно 80 громадян України", які мають остаточні накази про депортацію "через порушення законодавства США".

 

"США можуть депортувати скільки хочуть. Ми знайдемо їм гарне застосування", – заявив радник президента Зеленського, коментуючи ситуацію в розмові з виданням.

Адвокати депортованих попереджають про серйозні ризики для їхніх клієнтів. "Україна є зоною війни, в даний час перебуває під військовим станом, і ймовірно, що будь-які депортовані будуть примусово призвані до армії та відправлені на фронт, де вони стикаються з високою ймовірністю смерті", – заявили юристи Ерік Лі та Кріс Годшалл-Беннетт.

 

 

За даними ICE, у 2024 фінансовому році з США було депортовано лише 53 українці – кількість депортацій знижувалася в міру ескалації війни. Якщо всі 80 осіб будуть депортовані, це стане найбільшою кількістю за останні роки.

 

Серед тих, кого готуються депортувати, – 41-річний Роман Суровцев, який прибув до США у віці 4 років як легальний іммігрант. Він одружився з громадянкою США, має двох дітей віком 5 і 3 роки та власний бізнес у Далласі. Попри це, його заарештували в серпні під час кампанії Трампа з масової депортації.

 

Також повідомляється про Андрія Берніка, який приїхав до США у 13 років як єврейський біженець з Радянського Союзу в 1990 році. За його словами, офіцери ICE повідомили йому, що він полетить до Польщі чартерним рейсом, а потім буде переданий українським владі.

"Я заслуговую на депортацію, але не в зону війни – не туди, де зараз війна", – заявив Бернік виданню.

 

 

Посол Стефанішина назвала депортацію "широко використовуваним правовим механізмом" і "звичайною процедурою, яка застосовується до всіх іноземців та осіб без громадянства, які порушують умови перебування в США, незалежно від їх громадянства".

Представник Департаменту внутрішньої безпеки заявив, що "через операційну безпеку ICE не підтверджує майбутні операції з депортації", але підкреслив, що всі затримані "отримують належну правову процедуру".

 

У наступному році Кабмін пропонує підвищити мінімальну пенсію та провести індексацію виплат. Але навіть після зростання, середня пенсія в Україні залишиться однією з найнижчих у Європі.

На скільки зросте пенсія у 2026 році та чи вистачить цього росту, щоб покрити інфляцію – у матеріалі РБК-Україна.

 

Станом на жовтень 2025 року загальна кількість пенсіонерів в Україні складає 10,2 млн осіб, із них 2,8 млн – працюючих. Статистика Пенсійного фонду України свідчить, що середній розмір пенсії становить майже 6,5 тисяч гривень, а у працюючих пенсіонерів – трохи більше 7 тисяч гривень.

 

 

На перший погляд, ці цифри виглядають прийнятно на тлі офіційного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – 2 361 гривня, але середній розмір пенсії не досягає фактичного прожиткового мінімуму, який у червні становив 7 091 гривню.

 

Це означає, що понад половину пенсіонерів, які отримують менше 5 тисяч гривень, фактично живуть значно нижче реального прожиткового мінімуму. Пенсію понад 10 тисяч гривень в Україні отримують лише 15% пенсіонерів, від 5 до 10 тисяч гривень - майже 30%, свідчать дані Пенсійного фонду.

Найвищі пенсії зафіксовані в Києві – 8 848 гривень, що на 37% вище середнього показника по країні. Найнижчі – на заході: Тернопільська область – 4 997 гривень, Чернівецька – 5 173 гривень, Закарпатська – 5 233 гривень.

 

Розмір середньої пенсії в Україні, який становить приблизно 133 євро, є одним із найнижчих показників у Європі, свідчать дані ресурсу "Опендатабот".

Для порівняння, пенсіонери в Албанії отримують близько 160 євро, у Румунії та Болгарії – від 450 до 550 євро, у Польщі та Чехії – від 800 до 900 євро.

 

 

Однією з причин такого дисбалансу є недостатні надходження до Пенсійного фонду через високий рівень тіньової економіки – близько 40%. Щороку Україна недоотримує близько 1 трлн гривень податкових надходжень, з яких понад 350 млрд – це не сплачені внески до фонду оплати праці, пояснює Олег Пендзин, економіст, керівник Економічного дискусійного клубу.

 

"Коли формально людина отримує мінімалку 8 тисяч гривень, при тому, що фактично на руки вона отримує 30-40 тисяч гривень. Тобто, в неї йде страховий стаж, вона буде мати потім право на отримання пенсії, але ця пенсія буде мінімальна", – зазначив економіст.

Сума сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) це – ще одна проблема, вважає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг України.

 

В Україні ЄСВ сплачують усі, але лише з доходів до 100 тисяч гривень за місяць. Тобто навіть якщо людина заробляє мільйони, вона платить внески лише з цієї суми. Як наслідок, система залишається нерівною й несправедливою, пояснює експерт.

 

 

У проєкті державного бюджету України 2026 року на пенсії заплановано виділити 1 027 млрд гривень, що більше на 123 млрд гривень у порівнянні з 2025 роком. Це близько 19% усіх видатків держбюджету – найбільша соціальна стаття видатків.

 

Мінімальна пенсія в наступному році зросте на 234 гривні – з 2 361 до 2 595 гривень або 9%. Для порівняння, у 2022 році пенсії підняли на 14%, у 2023-му – майже на 20%, у 2024 – лише на 8%, у 2025 – на 11,5%.

Якщо парламент ухвалить бюджет на наступний рік у поточній редакції, то мінімальна пенсія має зрости вже з 1 січня 2026 року або ж з дати, прописаної в законі.

 

У 2026 році уряд планує провести індексацію пенсійних виплат з 1 березня. Розмір індексації щороку різний, його визначає Кабінет міністрів. У 2025 році розмір індексації склав 11,5%.

Індексація пенсій здійснюється відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду, пояснює Олег Пендзин.

 

 

У державному бюджеті передбачаються лише виплати для окремих категорій пенсіонерів, які отримують забезпечення з бюджету – це, зокрема, військові, судді, прокурори та державні службовці.

Пенсії за віком фінансуються із внесків, які щомісяця сплачують працюючі громадяни у вигляді єдиного соціального внеску. Саме ці надходження формують основне джерело виплат пенсіонерам.

За законом, індексація пенсій має відбуватися за формулою: 50% зростання середньої заробітної плати плюс 50% рівня інфляції.

 

Щоб визначити, яким буде розмір індексації у 2026 році, необхідно дочекатися офіційних даних щодо інфляції та середньої зарплати за 2025 рік. Ці показники оприлюднюються наприкінці січня наступного року, а індексація традиційно проводиться з 1 березня, після розрахунків Пенсійного фонду, пояснює Пендзин.

 

Економіст також зауважив, що остаточний розмір підвищення залежатиме не лише від формули, а й від наявності коштів у Пенсійному фонді. Якщо грошей не вистачатиме, уряд може ухвалити окремі постанови, як це вже траплялося у 2023 році, коли під час воєнного стану індексацію обмежили.

 

Індексація пенсій повинна враховувати і зростання зарплат, і рівень інфляції. Станом на жовтень, інфляція становить майже 12% (дані НБУ), а заробітні плати зростають більш ніж на 20%. У таких умовах потреба у видатках на пенсії лише збільшується.

Водночас у 2026 році уряд планує підняти прожитковий мінімум на 9,9% – з урахуванням інфляції. Проте цей показник не переглядали протягом усього 2025 року, тож таке зростання не компенсує втрати купівельної спроможності, пояснює Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

До прикладу, якщо зараз на 2 361 гривню можна купити 40 кг гречки (приблизно 59 гривень за кілограм), то після підвищення до 2 595 гривень і зростання цін на 14% можна буде купити лише 38 кг крупи.